Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №755/7862/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7862/26

Провадження №: 2-о/755/382/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Мовчан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження, -

В С Т А Н О В И В:

Заявники звернулися до Дніпровського районного суду м. Києва, із заявою, в якій просять суд: встановити факт, що має юридичне значення, для проведення державної реєстрації народження дитини у відповідних відділах реєстрації актів цивільного стану України, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Єди-Кую, Єдикуйського району, Автономної Республіки Крим, Україна (тимчасово окупована територія України) народилася дитина чоловічої статі громадянин України ОСОБА_3 , матір`ю якого є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , місце народження: місто Щолкіне, Ленінського району, Автономна Республіка Крим, а батьком є громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце народження: м.Нягань, Тюменська область, Росія.

Свої вимоги заявники обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народила в селищі міського типу Леніне Ленінського району Автономної Республіки Крим у пологовому будинку дитину чоловічої статі ОСОБА_3 , що підтверджується медичним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 від 13.03.2026 та свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_3 від 17.03.2026. Батьком дитини є громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки перебувають у зареєстровані шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 від 05.09.2009. Згідно зазначеного вище медичного свідоцтва про народження від 13.03.2026, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 11-15 годині народила дитину хлопчика. Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 17.03.2026, 99100019 Ленінським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Російській Федерації, Республіка Крим, Ленінського району, смт. Леніне, актовий запис №110269910001900046009, та батьками зазначені: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 . Реєстрація народження дитини проведена за заявою батьків органами російської федерації. Однак, документи щодо народження дитини видані органами діючими на окупованій території, тому не є підставою для видачі свідоцтва про народження дитини відділом реєстрації актів цивільного стану на території України. Оскільки народження дитини, та реєстрація цього факту відбулись на території України тимчасово окупованій Російською Федерацією, саме актами законодавства останньої і керувались особи, які складали вищенаведені документи.

У зв`язку з тим, що медичні документи про народження, свідоцтво про народження дитини отримані на території АР Крим зразка російської федерації є недійсними, а довідка про народження дитини видана компетентною установою України відсутня, заявник позбавлена можливості отримати свідоцтво про народження на території України в позасудовому порядку. У зв`язку з цим, на даний час, заявник не має можливості навіть вивезти дитину на неокуповану територію України, де оформити закордонний паспорт, щоб мати можливість реалізувати законні права дитини.

У зв`язку з тим, що сім`я проживає на території, що тимчасово не підконтрольна Україні внаслідок окупації, заявники позбавлені можливості самостійно звернутись до органів державної реєстрації актів цивільного стану і зареєструвати народження дитини, тому звернулись за допомогою до адвоката Яковенко С.І. 08.05.2026 представник заявників - адвокат Яковенко С.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулась з заявою про внесення актового запису про народження дитини та видачу свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

08.05.2026 представник заявників - адвокат Яковенко С.І. отримала відмову у проведенні держаної реєстрації народження за №462/24.4-30 від 08.05.2026 у зв`язку з тим, що аналіз документів, представлених заявником свідчить, що для підтвердження факту народження дитини пред`явлено документ, виданий на території, де органи влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Встановлення факту народження дитини необхідно заявникам для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України дитини та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України.

Заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

Суд звертає увагу, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що учасники провадження були завчасно та належним чином повідомлені про судовий розгляд заяви, однак у визначений судом час не прибули до суду, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі заявників та заінтересованої особи.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, заявники, громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженка м. Щолкіне, Ленінського району, АР Крим, та громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Нягань, Тюменської обл., Росія, 05.09.2009 зареєстрували у Виконкомі Щолкінської міської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим Україна, шлюб, про що складено актовий запис №34.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Єди-Кую, Єдикуйського району, Автономної Республіки Крим, Україна, народила дитину чоловічої статі - ОСОБА_3 .

Згідно з ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.

Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини (зокрема, « Loizidou v. Turkey» ,» Cyprus v. Turkey» ), а також Молдови та Росії (зокрема, « Mozer v. the Republic of Moldova and Russia» , «Ilascu and Others v. Moldova and Russia» ), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Аналізуючи викладене, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку. В даному випадку такими документами є надане заявникам свідоцтво про народження та медичне свідоцтво про народження.

Частинами 3-4 ст. 49 ЦК України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Таким чином вказаними нормами зроблено виключення для документів, які видані органами та/або особами створеними, обраними чи призначеними у порядку, не передбаченому законом, зокрема для документів, які підтверджують факт народження, і повинні додаватися до заяви про державну реєстрацію народження дитини.

Станом на дату народження у громадянки України ОСОБА_1 дитини чоловічої статті - 04.03.2026, видачі даного свідоцтва та розгляду справи судом територія смт. Єди-Кую, Єдикуйського району, Автономної Республіки Крим, є тимчасово окупованою територією (Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє визначити коло осіб, які можуть звертатися до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, такими є батьки, котрі наділені статусом громадян України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 317 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявникам для державної реєстрації народження їх дитини.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Враховуючи, що заявниками надано суду достатні докази, які посвідчують факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Єди-Кую, Єдикуйського району, Автономної Республіки Крим, Україна (тимчасово окупована територія України) дитина чоловічої статі громадянин України ОСОБА_3 , та свідчать про те, що заявники дійсно є батьками ОСОБА_3 , факт народження якого просять встановити заявники, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про встановлення факту народження дитини.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України суд вважає за можливе допустити рішення до негайного виконання в частині щодо встановлення факту народження.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження - задовольнити.

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_4 в м смт. Єди-Кую, Єдикуйського району, Автономна Республіка Крим, Україна, дитини чоловічої статті - ОСОБА_3 , батьками якої є: громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Нягань, Тюменської обл., Росія та громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженка м. Щолкіне, Ленінського району, АР Крим.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя: