Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №753/26955/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26955/25

провадження № 2/753/3858/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного міста Києва цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди № А00196349 від 05.04.2025 року у розмірі 12 400,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 05.04.2025 року між позивачем ФОП ОСОБА_1 (орендодавцем) та відповідачем ОСОБА_2 (орендарем) було укладено Договір оренди № А00196349, за яким він зобов`язався передати, а відповідач прийняти в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, а відповідач зобов`язався виплачувати позивачу орендну плату і, після закінчення терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання.

В рамках дії даного договору на строк з 05.04.2025 року по 10.04.2025 року позивач передав відповідачу в оренду обладнання, а саме: вишку варіант 1,2 х 2,0 (3+1), вартістю 28 376,40 грн., вартість оренди обладнання 120,00 грн./доба, що підтверджується актом передачі обладнання в тимчасове користування від 05.04.2025 року.

В порядку застосування умов договору, відповідачем було внесено гарантійний платіж в розмірі 2 000,00 грн., 600,00 грн. передоплати вартості оренди за 5 діб, 800 грн. за послуги транспортування. Разом з цим, відповідачем ОСОБА_2 допущено порушення зобов`язання за договором оренди, а саме не внесено орендну плату за період фактичного користування обладнанням з 11.04.2025 року по 10.06.2025 року.

Станом на 10.12.2025 року, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди становить 12 400,00 грн., з яких: 14 400,00 грн. - сума неустойки (пені) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за період з 11.04.2025 року по 10.06.2025 року, та 2 000,00 грн. - гарантійного платежу.

У досудовому порядку заборгованість погашена не була.

З огляду на вищевикладене, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 12 400,00 грн. заборгованості за договором оренди та судовий збір (а.с. 1-10).

Ухвалою суду від 02.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання в якому він просить суд проводити судовий розгляд без його участі, просить задовольнити позовні вимоги, проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Відповідач, належним чином, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав, викликався до суду судовою повісткою за адресою реєстрації, однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини.

05.04.2025 року між позивачем ФОП ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір оренди № А00196349 (а.с. 7).

У відповідності до п. 1.1. договору оренди, орендодавець (ФОП ОСОБА_1 ) передає, а орендар ( ОСОБА_2 ) приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, а орендар зобов`язується виплачувати орендодавцю орендну плату і, після закінчення терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання.

У відповідності до п. 2.1., 2.2. договору оренди, орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця за одну добу й вказується у відповідному додатку цього договору, який є його невід`ємною частиною. Вартість оренди, зазначена у відповідному додатку, дійсна й не підлягає зміні орендодавцем за умови 100 % передоплати орендарем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в акті передачі обладнання в тимчасове користування.

Гарантійний платіж означає платіж по забезпеченню виконання орандарем зобов`язань за цим договором, та сплачується орендодавцеві, не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Розмір гарантійного платежу зазначається у відповідному додатку і повертається орандарю на умовах, визначених цим договором. Гарантійний платіж знаходиться у орендодавця без нарахування будь-яких відсотків (п. 3.3. Договору).

Гарантійний платіж орендодавець самостійно використовує у випадку несплати орендної плати, та/або компенсує за рахунок гарантійного платежу буді-які збитки, заподіяні з вини орендаря, та/або зараховує у якості штрафної санкції. Орендодавець, у випадку повернення орендарем обладнання з оренди в повному обсязі та підписання Акту повернення обладнання, повертає гарантійний платіж протягом 1 дня від дати підписання сторонами Акту (п. 3.3.1 та п. 3.3.2 договору оренди).

Відповідно до п. 4.1. договору оренди, початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі обладнання в тимчасове користування.

Відповідно до п. 4.3. договору оренди, термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному незабрудненому стані.

У відповідності до п. 7.2 договору оренди, за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в Акті передачі обладнання в тимчасове користування додатку до договору орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Згідно Акту передачі обладнання в тимчасове користування від 05.04.2025 року, позивач ФОП ОСОБА_1 передав, а відповідач ОСОБА_2 прийняв в тимчасове користування обладнання: Вишка Варіант 1,2 х 2,0 (3+1), вис. 5,1 - 1 шт., в наступній комплектації база в зборі 1,2 х 2,0 - 2 шт., діагональ об`ємна 1,2 х 2,0 - 1 шт., промінь - 32 шт., сходи-огорожі 1,2 х 2,0 - 2 шт., гантель огорожі 1,2 х 2,0 - 2 шт., перекладина огорожі 1,2 х 2,0 - 2 шт., рама-настилу (з люком) 1,2 х 2,0 - 1 шт., рама-настилу (без люку) 1,2 х 2,0 - шт., сходи-секції 1,2 х 2,0 - 6 шт., гантель 1,2 х 2,0 - 6 шт. (а.с. 8).

Вартість додаткових послуг (транспортування) - 800,00 грн., час початку оренди - 12:35 - 05.04.2025, планований час закінчення оренди - 12:35 - 10.04.2025 року, гарантійний платіж - 2000 грн., мінімальний строк оренди - 5 діб. Вартість оренди обладнання: 120,00 грн. грн./доба. Вартість обладнання у зазначеній комплектації: 28 376,40 грн.

05.04.2026 року відповідачем ОСОБА_2 сплачено на рахунок позивача 3 400,00 грн., з яких 2 000,00 грн. - гарантійний платіж в розмірі, 600,00 грн. - передоплата вартості оренди за 5 діб, 800 грн. - за послуги транспортування, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» № 119518 від 05.04.2026 року (а.с. 9).

11.06.2025 року відповідач повернув позивачу обладнання, що підтверджується Актом повернення обладнання з тимчасового користування до акту передачі обладнання № ГЮ000002671 від 05.04.2025 року, який не містить підпису відповідача ОСОБА_2 . Обладнання повернуте відповідачем без пошкоджень, в чистому, справному стані, без слідів відкриття інструменту (а.с. 8).

Разом з тим, інші умови договору оренди відповідач ОСОБА_2 не виконав, не заплатив позивачу орендну плату за період фактичного користування обладнанням з 11.04.2025 року по 10.06.2025 року, що передбачено п. 2.1. договору оренди та додатком до договору оренди обладнання № А00196349 від 05.04.2025 року.

У відповідності до розрахунку заборгованості наданого позивачем ФОП ОСОБА_1 та перевіреного судом, станом на 10.12.2025 року, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди становить 12 400,00 грн., з яких: 14 400,00 грн. (60 діб х 120 х 2/доба) сума неустойки (пені) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за період з 11.04.2025 року по 10.06.2025 року, - 2000,00 грн. гарантійного платежу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ста. 628 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Цивільне законодавство передбачає обов`язкову підставу для покладення відповідальності на боржника доведеність у передбачений законом спосіб вини боржника у порушенні умов зобов`язання.

Відповідно до вимог частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина 1 статті 617 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Приписи статті 759 ЦК України визначають, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За змістом частини 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Частиною 1статті 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання (частина 2 статті 777 ЦК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Згідно ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Статтями 11,509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Водночас ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Водночас суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки заявлена до стягнення сума у розмірі 12 400,00 грн. визначена невірно та не відповідає фактичним обставинам справи і умовам договору оренди.

Як зазначено у позовній заяві, позивач просив стягнути з відповідача 12 400,00 грн., з яких: 1) 14 400,00 грн. - неустойка (пеня) у розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення строку оренди за період з 11.04.2025 року по 10.06.2025 року; 2) 2 000,00 грн. - гарантійний платіж.

Судом встановлено, що у період з 11.04.2025 року по 10.06.2025 року минуло 60 календарних днів, протягом яких відповідач ОСОБА_2 не здійснював оплату за користування орендованим обладнанням. Доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до п. 7.2 договору оренди, у разі прострочення повернення обладнання орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 14 400,00 грн., що підтверджується наступним розрахунком: 60 днів ? 120 грн. ? 2.

Оскільки, за твердженням самого позивача, сума неустойки у розмірі 14 400,00 грн. є складовою загальної заборгованості, яку він визначив у розмірі 12 400,00 грн., наведений у позовній заяві розрахунок є внутрішньо суперечливим та арифметично неправильним.

Зазначене свідчить про те, що позивачем невірно визначено загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості, оскільки одна із її складових перевищує загальну суму позовних вимог у відповідній частині.

Разом з тим, підстав для стягнення з відповідача такої складової суми заборгованості, як гарантійний платіж у розмірі 2 000,00 грн., суд не вбачає.

Матеріалами справи підтверджується, а також прямо зазначено самим позивачем у позовній заяві, що відповідач ОСОБА_2 при укладенні договору 05.04.2025 року сплатив ФОП ОСОБА_1 гарантійний платіж у розмірі 2 000,00 грн. (а.с. 9).

Водночас жодних належних та допустимих доказів того, що після повернення будівельного обладнання позивач повернув відповідачу зазначений гарантійний платіж у порядку, передбаченому п. 3.3.2 договору оренди, матеріали справи не містять.

За таких обставин повторне стягнення з відповідача гарантійного платежу у розмірі 2 000,00 грн. фактично призвело б до подвійного стягнення однієї й тієї ж суми, що є недопустимим та суперечить принципам справедливості й правової визначеності.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди у заявленому розмірі 12 400,00 грн.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 509, 527, 610, 626, 651, 759, 760, 762, 777, 783 ЦК України, ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 неустойку за договором оренди № А00196349 від 05.04.2025 року за період з 11.04.2025 року по 10.06.2025 року у розмірі 12 400,00 грн. та судовий збір у розмірі 968,96 грн., а всього у розмірі 13 368 (тринадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л.М. Осіпенко