Рішення від 13 листопада 2025 р. у справі №359/1980/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 359/1980/25

провадження № 2/753/6866/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Котенко Р. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Троцковець К. В.,

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічною позовною заявою - ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічною позовною заявою - адвоката Вітра В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від представника позивача адвоката Новоселицької Оксани Анатоліївни надійшла позовна заява в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 лютого 2020 року судовим наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 04.02.2020 і до досягнення дитиною повноліття. 22.05.2024 між позивачем та ОСОБА_4 був укладений шлюб. Від цього шлюбу подружжя має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представник позивача просить суд зменшити розмір аліментів до 1/6 частини від доходу позивача у зв`язку зі зміною сімейного стану позивача.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.03.2025 справу було передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву розподілено на суддю Котенко Р. В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

25.07.2025 від представника відповідача адвоката Вітра В`ячеслава Миколайовича до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що в період з 20.06.2015 по 04.11.2022 року сторони у справі перебували у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області від 14.02.2020, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 04.02.2020 і до досягнення дитиною повноліття. На даний час дитина проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні. ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, має цукровий діабет І типу важкої форми. Також, дитині встановлений апарат Брукля для вирівнювання передніх зубів. Розмір аліментів, який сплачується батьком є недостатнім для забезпечення належного лікування та утримання дитини з інвалідністю, через що матір дитини неодноразово зверталася до суду із заявами про стягнення додаткових витрат на сина, які були задоволені у повному обсязі, що підтверджується наданими копіями судових рішень. Додає, що така обставина як зміна сімейного стану позивача є недостатньою для зменшення розміру аліментів, з огляду на істотно вищі потреби дитини у зв`язку з її інвалідністю.

Також, 25 липня 2025 року від представника відповідача адвоката Вітра В`ячеслава Миколайовича до суду надійшла зустрічна позовна заява, у якій останній просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили рішення і до досягнення дитиною повноліття.

Доводи, наведені у зустрічній позовній заяві, аналогічні доводам, вказаним у відзиві на позов.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

04 серпня 2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якому остання зазначила, що доводи відповідача не відповідають дійсності, адже позивачем при поданні позову наданні достатні та допустимі докази зміни його сімейного стану, а саме копії свідоцтва про одруження та копії свідоцтва про народження, відповідно до яких можна встановити, що у подружжя народилася дитина, якій на момент подачі позову, виповнилося лише 9 місяців. Що стосується додаткових витрат на сина, які пов`язані з інвалідністю та потребою постійного медикаментозного лікування, то представник позивача зазначила, що крім аліментів, батько оплачує понесені відповідачкою витрати і в подальшому готовий їх сплачувати і ніколи не відмовляв у наданні необхідної допомоги. Також додала, що у зв`язку з тривалим розглядом справи в суді, на теперішній час обставини змінилися, а саме дружина позивача за первісним позовом є вагітною, подружжя очікує на народження ще однієї дитини.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.10.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 04.11.2025, з`явились позивач та представник відповідача.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічні зазначеним у позовній заяві. Додав, що його дружина має шестирічну доньку від попереднього шлюбу, яка проживає з ними та яку він також утримує. Вказав, що отримував зарплату у розмірі 15 тис. грн, потім підвищили до 20 тис. грн, а у зв`язку з воєнним станом отримує надбавку до зарплати у розмірі 10 тис. грн. Зауважив, що відповідачка стягує з нього аліменти, додаткові витрати на дитину, разом з тим чинить перешкоди у зустрічі з сином. За останні два роки він бачився з дитиною лише 4 рази. Також вказав, що відповідачка працює, отримує заробітну плату у розмірі 50 000,00 грн. Крім того вказав, що відповідачка має у власності 5 квартир та отримує дохід від здачі в оренду 2-х квартир. Вважає, що всі його діти мають бути у рівних умовах щодо їх матеріального забезпечення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на відсутність підстав для їх задоволення, адже погіршення майнового стану позивача відсутнє, його дохід навпаки тільки покращився за останні роки. Вказав, що з відповідача стягуються мінімальні аліменти, тож тягар утримання дитини з інвалідністю, яка потребує додаткових витрат, порівняно зі здоровими дітьми, лягає на відповідачку.

Щодо зустрічного позову, у судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом, надав пояснення аналогічні зазначеним у зустрічній позовній заяві. Додав, що позивачка вирішила збільшити розмір аліментів, щоб не звертатися постійно до суду із позовами про стягнення додаткових витрат на дитину, яка має інвалідність та потребує постійного медичного лікування, адже аліментів, що стягуються відповідно до судового наказу, не вистачає на утримання дитини з особливими потребами.

Відповідач за зустрічним позовом у судовому засіданні заперечував проти задоволення зустрічної позовної заяви з огляду на те, що на його утриманні знаходяться вагітна жінка та дві дитини, його заробітна плата не дає можливості забезпечити в повній мірі свою родину.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.

14 лютого 2020 року судовим наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 359/1053/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 04.02.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною з інвалідністю внаслідок захворювання - цукровий діабет, тип І, важка форма, що підтверджується медичним висновком №3/Г від 23.02.2023, виданого КНП "ЦПМСД №1 Дарницького району міста Києва".

22 травня 2024 року між позивачем та ОСОБА_4 Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис - 249. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_6 .

У подружжя народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22.05.2024 Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Відповідно до статті 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналізуючи зміст статей 181, 192 СК України, суд доходить висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що судовим наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2020 року у справі 359/1053/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 04.02.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Після ухвалення зазначеного рішення сімейний стан позивача за первісним позовом змінився, що підтверджується матеріалами справи, а саме позивач з 22.05.2024 перебуває у шлюбі, від якого має малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дружина позивача на момент розгляду справи не працює та вагітна другою дитиною. Під час судових дебатів позивач за первісним позовом повідомив про народження третьої дитини, проте доказів цієї обставини не надав.

Верховний Суд у постанові від 10.10.2023 у справі № 682/2454/22 зазначає, що зміна сімейного стану відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).

Отже, наразі кількість осіб, які перебувають на утриманні позивача, порівняно з тим, коли з позивача судовим наказом від 14.02.2020 було стягнуто аліменти на користь відповідача збільшилась, тому суд вважає, що розмір аліментів, що стягується з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_7 підлягає зміні.

При цьому суд критично ставиться до доводів представника відповідача за первісним позовом про покращення матеріального стану позивача за превісним позовом.

Так, відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 11.02.2025 № 90 вбачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду водія. Його дохід за період з січня 2024 року по січень 2025 року склав 375 870,45 грн, що в середньому становить 29 000,00 грн в місяць.

Збільшення заробітної плати ОСОБА_1 відбулось за рахунок надбавки за роботу під час воєнного стану, яка не є сталою складовою заробітної плати та її виплата припиниться з припиненням воєнного стану.

Збільшення ставки заробітної плати з 15 тис. грн до 20 тис. грн за декілька років також не можна вважати суттєвим покращенням матеріального стану позивача за первісним позовом. Навпаки, враховуючи індекс інфляції за останні роки, беручи до уваги середню заробітну плату по м. Києву, з огляду на розмір доходу позивача за первісним позовом, можна говорити про погіршення його майнового стану.

Вирішуючи питання, щодо розміру до якого підлягають зміні аліментні зобов`язання позивача перед відповідачем, суд враховує, що позивач має сталий дохід, дитина має інвалідність, що потребує додаткових витрат на забезпечення її лікування та утримання.

Беручи до уваги викладене, вимога позивача про зменшення аліментів до 1/6 частини доходу не відповідає принципу пріоритетності інтересів дитини та не забезпечує належного рівня її матеріального забезпечення з урахуванням наявності в останньої інвалідності.

Водночас, з урахуванням принципів розумності, справедливості та балансу інтересів, суд дійшов висновку, що вимога позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом, щодо стягнення з позивача аліментів у розмірі 1/3 частини доходу за наявності істотних змін у сімейному стані відповідача за зустрічним позовом та фактичного обсягу утриманців є непропорційним та таким, що порушує баланс прав та обов`язків сторін.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову, зменшивши розмір аліментів до 1/5 частини з усіх видів доходу позивача, що є обґрунтованим, справедливим та таким, що одночасно забезпечує належні інтереси дитини з інвалідністю та враховує змінений сімейний стан і обсяг обов`язків позивача.

Висновок суду про необхідність зменшення розміру аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 виключає можливість задоволення зутрічного позову про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, відтак, у зустрічному позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, статтями 11, 27, 104, 105, 110, 111, 112, 180, 181, 182, 184, 191, 192 СК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2020 року у справі № 359/1053/20 до 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В інші частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічною позовною заявою: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічною позовною заявою: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Повне рішення складено 27.05.2026.

Суддя Р. В. Котенко