Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №524/5166/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5166/26

Провадження №2-о/524/180/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (заявники – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) звернулися до суду із зазначеною заявою, в якій просили розірвати шлюб, зареєстрований у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 315.

Заява обґрунтована тим, що 18 червня 2010 року між заявниками зареєстровано шлюб, від якого мають спільних неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною розірвання шлюбу є фактичне припинення шлюбних відносин. Заявники досягли письмової згоди стосовно участі у вихованні та утриманні дітей. Будь-які спори стосовно майна або інших питань між ними відсутні.

Ухвалою від 11 травня 2026 року суд прийняв заяву до розгляду, відкрив провадження та призначив судове засідання.

Заявники у судове засідання не з`явилися, звернулися до суду з клопотаннями, в яких заяву про розірвання шлюбу підтримали та просили проводити розгляд справи без їх участі.

В силу вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Зі змісту частини другої статті 1 Сімейного Кодексу України (далі – СК України) вбачається, що побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Частиною другою статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною першої статті 51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (частина перша статті 55 Сімейного кодексу України).

Суд установив, що 18 червня 2010 року між заявниками було укладено шлюб, який зареєстрований у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, про що складено актовий запис № 315, та підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу заявники мають спільних неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до умов договору про визначення місця проживання дітей та участь батьків у їх виконанні, посвідченого 22 квітня 2026 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Роженко Л. М., батьки досягли згоди щодо того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будуть проживати разом із матір`ю; батько буде проживання окремо від матері та дітей, та зобов`язується приймати участь у вихованні дітей; мати гарантує батькові право вільно володіти та спілкувати з дітьми, а також брати участь у їх вихованні; батьки беруть на себе відповідальність повного матеріального утримання дітей.

Згідно з частиною третьою статті 56 та частиною другою статті 104 СК України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин; шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

За правилами частини третьої статті 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Як роз`яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Ураховуючи, що сторони фактично не підтримують шлюбно-сімейних відносин, не мають наміру щодо збереження шлюбу, звернулися до суду зі спільною заявою про розірвання шлюбу, що відповідає їх дійсній волі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною третьою статті 115 СК України визначено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись статтями 178, 247, 263-265,293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 червня 2010 року у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 315.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Ковальчук