Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №953/2652/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/2652/26

н/п 3/953/681/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши у залі суду, матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2026 року о 11 годині 51 хвилині в м. Харкові по вул. Академіка Павлова, 323 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota picnic, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Правопорушення вчинено повторно протягом року, а тому ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, 27 лютого 2026 року о 11 годині 51 хвилині ОСОБА_1 повторно протягом року, будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, керував транспортним засобом Toyota picnic, номерний знак НОМЕР_2 , в м. Харкові по вул. Академіка Павлова, 323, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся шляхом направлення SMS повідомлень, які доставлені отримувачу.

В судове засідання представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Чіп Я.М. не з`явився. Про час і місце судового розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повідомлення, яке відповідно до довідки доставлене останньому 02.05.2026.

Адвокатом через систему «Електронний суд» 23 квітня 2026 року подане клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначається, що матеріали справи не містять доказів вчинення водієм вказаного правопорушення повторно на протязі року, а самостійна перекваліфікація правопорушення судом діючим законом не передбачена. Наявним відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, а лише чекав відповідного дозволу від свого безпосереднього керівника, який прибув на місце пригоди.

Суд зауважує, положеннями ч. 2 ст.268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов`язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 130 та ст. 126 КУпАП.

Зважаючи на наявність правової позиції захисту, необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601957 від 27.02.2026, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння);

направленням від 27.02.2026 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння із зазначенням виявлених ознак сп`яніння;

рапортом поліцейського УПП в Харківській області про виклад обставин події, що цілком узгоджується з відомостями протоколів та відеозаписами;

постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2025 року у справі № 175/6025/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосоване стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік;

відеозаписами, наявних в матеріалах адміністративної справи;

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601934 від 27.02.2026, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом);

постановою серії ЕНА № 6704095 від 22.02.2026, згідно із якою ОСОБА_1 притягався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом.

Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.

Суд зважає на те, що згідно із п. 2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак наркотичного сп`яніння, передбачених п. 4 розділу І Інструкції.

З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та направлення вбачається, що поліцейськими у ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, порушення мови.

Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України водій відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що були досліджені судом.

Так, з досліджених відеозаписів вбачається: рух транспортного засобу Toyota picnic (відеозапис «IMG_4679»); зупинка транспортного засобу працівниками поліції пов`язана із наявністю інформації, що керування транспортним засобом здійснює особа, яка позбавлена права керування (проміжок часу: 00:30:00 – 00:00:55 відеозапису «export-8ina4»); ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (проміжок часу: 00:19:55 – 00:19:40 відеозапису «export-8ina4»); водію роз`яснено наслідок відмови від проходження огляду у встановленому порядку (проміжок часу: 00:09:30 – 00:09:50 відеозапису «export-8ina4»).

З відеозаписів, на яких зафільмовані обставини події, не вбачається керування транспортним засобом безпосередньо ОСОБА_1 , однак, суд зауважує, що з дослідженого відеозапису вбачається, що вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 адресувались саме як до водія, при цьому останній не заперечував факт керування ним транспортним засобом. ОСОБА_1 знаходився на водійському місці транспортного засобу.

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка здійснювала керування транспортним засобом Toyota picnic, номерний знак НОМЕР_2 . Зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснена працівниками поліції за наявності підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Доводи захисника спростовуються матеріалами справи.

Обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2025 ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчинене особою, яка протягом року піддавалася стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у вигляді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Суд позбавлений можливості застосувати адміністративне стягнення в частині оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб Toyota picnic, номерний знак НОМЕР_2 , належить правопорушнику, а тому суд не застосовує покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

При вирішенні питання правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, судом враховано положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року. Відповідно п. 3 розділу І Інструкції повторність правопорушення – це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови серії ЕНА № 6704095 від 22.02.2026 ОСОБА_1 притягався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, а, отже, правопорушення вчинено ним повторно протягом року. При цьому суд немає будь-яких даних щодо оскарження або скасування постанови серії ЕНА № 6704095 від 22.02.2026

Відповідно до п.2.1а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторно протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом.

Однак, у відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 126 цього Кодексу, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП було вчинено ОСОБА_1 27.02.2026, а, отже, на момент розгляду справи по суті закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП, що відповідно до вимог п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.

Згідно ст. 34, ст. 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.

Суддя Кіндер В.А.