Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №399/356/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/356/26

провадження № 3/399/93/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко Вікторія Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

15.04.2026 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636056 складений поліцейським СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Лабунцем В.В. про те, що 09.04.2026 о 13:12 на автодорозі Н08, сполученням Кременчук – Деріївка гр. ОСОБА_1 водій автомобіля IVECO, днз НОМЕР_1 керував ТЗ з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зменшені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна жвавість. В установленому законом порядку водієві було запропоновано пройти медичний огляд у найближчому медичному закладі для встановлення стану наркотичного сп`яніння, на що водій відмовився. В подальшому водія було відсторонено від керування ТЗ, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку, проте поштовий конверт повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній ".

При цьому, судом звертається увага на те, що Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 передбачено, що якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”, працівник поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”.

Суд застосовує наступну практику Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що актуальна інформація про дату, час та місце розгляду справи наявна на сайті судової влади України https://court.gov.ua у розділі "Стан розгляду справ".

За правилами ст. 268 КУпАП присутність особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи зазначене, судом були вжиті вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового засідання з розгляду даної справи, жодних заяв, клопотань від останнього до суду не надійшло, причин неявки не повідомлено.

В судовому засіданні були досліджені письмові матеріали та DVD диск, який направлений додатком разом із адміністративним матеріалом відносно ОСОБА_1 з вищевказаним протоколом (опис справи а.с.1, DVD диск а.с. 7).

Суд, дослідивши письмові та відео матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Відповідно до ч.7 КУпАП ніхто неможе бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУПАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме порушення вимог зазначеного пункту ПДР України ставиться у порушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачений у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції № 1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядку).

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що за наявності ознак, передбачених цією Інструкціє, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу І Інструкції та п. 3 Порядку під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали безперервного відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису встановлено такі обставини. Поліцейськими було зупинено вантажний автомобіль під керуванням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як підставу для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 повідомлено про непрацююче ближнє світло фар та непристебнутий ремінь безпеки. Після зупинки транспортного засобу працівники поліції здійснили перевірку документів водія, реєстраційних документів на транспортний засіб, а також військово-облікових документів. У подальшому поліцейський запитав водія, чи вживає він наркотичні засоби, на що останній відповів: «ні, я навіть пити припинив». Після цього поліцейський повідомив, що йому «здається», ніби у водія порушена координація рухів. Водій у відповідь зазначив: «не знаю, що вам здається, поїхали в Кохнівку», на що поліцейський відповів, що огляд буде проводитись в Онуфріївці. Водій повідомив, що йому «без різниці», та пояснив свій стан втомою. Також з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції про те, що не вживає наркотичних засобів, а його стан обумовлений фізичною втомою, оскільки він завантажував значну кількість металу (2 тонни) та мав труднощі з рухом транспортного засобу, який «застряг» на рівній ділянці дороги. Після цього поліцейський провів поверхневу перевірку реакції зіниць водія, світячи ліхтарем мобільного телефону в очі, при цьому висловив фразу: «а чому зіниці…», однак свою думку не завершив та чітких ознак наркотичного сп`яніння не назвав. Разом з тим, із дослідженого відеозапису вбачається, що водій погоджувався пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. Зокрема, на запитання поліцейського щодо проходження огляду в медичному закладі водій відповів: «давайте поїдемо». До цього моменту будь-якої категоричної відмови від проходження огляду ним не висловлювалось. У подальшому працівники поліції разом із водієм рухались службовим автомобілем у напрямку медичного закладу. Через певний проміжок часу автомобіль поліції був зупинений нібито для перевірки інформації через наявність мобільного зв`язку. Після цього водій почав шукати документ про сплату штрафу за інше правопорушення. Один із поліцейських запропонував водієві вийти з автомобіля та перевірити кишені. З відеозапису встановлено, що після виходу ОСОБА_1 та поліцейського з автомобіля подальша фіксація їхніх дій та розмови фактично не здійснювалась. Інший працівник поліції, який вів відео зйомку в автомобілі, відвернув камеру у бік лобового скла службового автомобіля, унаслідок чого спілкування між поліцейським та водієм залишилось поза межами відеофіксації. Через певний час особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейський повернулись до службового автомобіля, після чого ОСОБА_1 одразу повідомив, що не бажає проходити медичний огляд. Лише після цієї нефіксованої розмови з одним із поліцейських, працівниками поліції було зафіксовано відмову від проходження огляду та складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що наявні істотні сумніви щодо добровільності, усвідомленості та фактичних обставин такої відмови.

Так, до моменту припинення відеофіксації водій не лише не відмовлявся від проходження медичного огляду, а навпаки неодноразово висловлював готовність пройти такий огляд у медичному закладі. Саме після спілкування з працівником поліції, яке не фіксувалось технічними засобами, позиція водія раптово змінилась.

За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити зміст розмови між працівником поліції та водієм, перевірити відсутність стороннього впливу, переконання, введення в оману чи інших обставин, які могли вплинути на зміну позиції особи щодо проходження огляду.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи. Такі докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Водночас обов`язок щодо належного безперервного фіксування процедури виявлення ознак сп`яніння та пропозиції пройти медичний огляд покладається саме на працівників поліції.

Неповна відеофіксація подій, зокрема відсутність безперервного запису ключового моменту спілкування між поліцейським та водієм, не дає можливості суду дійти беззаперечного висновку про те, що відмова від проходження огляду була чіткою, добровільною, однозначною та здійсненою без будь-якого стороннього впливу.

Крім того, самі ознаки наркотичного сп`яніння, зазначені працівниками поліції, мають загальний та суб`єктивний характер. Поліцейськими фактично не наведено конкретних та об`єктивно зафіксованих ознак сп`яніння, окрім припущення про «порушення координації рухів» та незавершеної фрази щодо реакції зіниць. Натомість водій послідовно та впевнено пояснював свій стан фізичною втомою.

За таких обставин, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достатніх та беззаперечних доказів вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Приписами ст.62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судами має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 зазначеної статті Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши усі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. ч.1 ст.130, п.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В.Шульженко