Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №385/887/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

__________________________________________________________________

Справа №: 385/887/26 3/385/273/26

П О С Т А Н О В А

28.05.2026 рокум. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюк І.В. розглянувши матеріали справ, які надійшли від ВП № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався, паспортні дані не відомі,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14.05.2026 року о 09 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 а саме: ображав її словами нецензурної лайки, чим завдав шкоду психічному здоров`ю та порушив вимоги п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання домашньому насильству».

Крім того згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 482035 від 14.05.2026 року, ОСОБА_1 14.05.2026 року о 09 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 а саме: ображав її словами нецензурної лайки, в присутності неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється інвалідом, чим завдав шкоду психічному здоров`ю останнім та порушив вимоги п. 14 ч. 1 ЗУ «Про запобігання домашньому насильству».

Враховуючи, що в провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області одночасно знаходяться 2 адміністративні справи про вчинення однією особою ОСОБА_1 правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення №385/887/26, №385/888/26 відповідно до ст. 36 КУпАП необхідно об`єднати в одне провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяви в яких просив суд розглянути справи у його відсутності, правопорушення не визнав та просив провадження по справах закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість протоколу про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Зокрема, ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається в: умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю малолітній чи неповнолітній особі.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним з джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення, а тому дотримання правил щодо його складання є обов`язковим.

Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення». Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення.

Будь-яких доказів вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме: належних доказів свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, висновків психологів щодо спричинення шкоди дитині, суду не надано.

Таким чином, все вищенаведене спростовує обставини викладені у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення, а, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв`язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, провадження по справі в цій частині слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Поряд з цим, із матеріалів справи в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: даними протоколу про адміністративні правопорушення, письмовими поясненнями, копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копією рапорту, копією протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, відеозаписом події.

Приймаючи до уваги обставини справи, ступінь скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який не притягувався до адміністративної відповідальності, а тому до нього необхідно застосувати стягнення у виді адміністративного штрафу.

Керуючись ст.ст. 276-280, 284, 289, 291, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Стягнути ОСОБА_1 в дохід держави штраф у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору на користь держави.

Провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Об`єднанні справи рахувати за №385/887/26.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення правопорушнику постанови, а в разі оскарження – не пізніше як через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу 1020 грн. та витрати на облік правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя :Ігор ПАНАСЮК

Дата документа 28.05.2026