Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №505/2728/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2728/25

Провадження № 1-кп/505/522/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12025166180000275 від 02.08.2025, у якому обвинувачується

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженець с. Любомирка Котовського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ :

До Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025166180000275 від 02.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, з клопотанням прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_2 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

- письмова заява ОСОБА_5 , яка визнана законним представником неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про надання згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

- письмова заява ОСОБА_8 , яка визнана законним представником неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про надання згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025166180000275 від 02.08.2025.

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження

ОСОБА_2 , будучи батьком неповнолітніх ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаючи про зобов`язання передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання, розвиток та утримання дитини і батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання; створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, умисно ухилився від виконання покладених на нього перелічених обов`язків.

Так, відповідно до виконавчого листа Балтського районного суду Одеської області від 25.08.2020 (справа № 493/1035/17), ОСОБА_2 встановлено обов`язок виплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частини заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідно віку, починаючи з 21.06.2017 і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до 17 березня 2032 року, після чого стягувати аліменти на доньку ОСОБА_11 по 1/4 частині заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, тобто до 09.02.2034.

Однак, ОСОБА_2 , будучи працездатним, умисно, систематично, починаючи з 21 червня 2017 року по теперішній час включно, тривалий час злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Балтського районного суду Одеської області від 25.08.2020, справа №493/1035/17, коштів (аліментів) на утримання малолітніх доньок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У вказаний період часу, будучи працездатним і попередженим державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я у виконавчу службу не пред`являв, офіційно не працевлаштовувався, в центрі зайнятості, як шукаючий роботу не реєструвався, отримував доходи у межах України, однак про суму заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв, аліменти не виплачував, що свідчить про злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Також, ОСОБА_2 , знаючи про свій обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, будучи ознайомленим про те, що згідно вищевказаного виконавчого листа він зобов`язаний до виплати аліментів на утримання дитини, злісно ухилявся від сплати аліментів, в результаті чого на підставі розрахунку Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 36292/2119-31/4 від 01.08.2025, у останнього за період часу з 21 червня 2017 року по 01 серпня 2025 року виникла заборгованість з виплати аліментів на утримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в розмірі 292 391 грн 27 коп., що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.

Крім того, ОСОБА_2 , будучи батьком неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаючи про зобов`язання передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання, розвиток та утримання дитини і батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання; створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, умисно ухилився від виконання покладених на нього перелічених обов`язків.

Так, відповідно до виконавчого листа Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.04.2015 (справа № 505/773/15-ц), ОСОБА_2 встановлено обов`язок виплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частині заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого законом на дитину відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2015 року на період до досягнення дітьми повноліття.

Однак, ОСОБА_2 , будучи працездатним, умисно, систематично, починаючи з 25 лютого 2015 року по теперішній час включно, тривалий час злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.04.2015 (справа № 505/773/15-ц), коштів (аліментів) на утримання доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У вказаний період часу, будучи працездатним і попередженим державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я у виконавчу службу не пред`являв, офіційно не працевлаштовувався, в центрі зайнятості, як шукаючий роботу не реєструвався, отримував доходи у межах України, однак про суму заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв, аліменти не виплачував, що свідчить про злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Також, ОСОБА_2 , знаючи про свій обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, будучи ознайомленим про те, що згідно вище вказаного виконавчого листа він зобов`язаний до виплати аліментів на утримання дітей, злісно ухилявся від сплати аліментів, в результаті чого на підставі розрахунку Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 36445/0119-31/4 від 04.08.2025, у останнього за період часу з 25 лютого 2015 року по 01 серпня 2025 року виникла заборгованість з виплати аліментів на утримання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в розмірі 322 042 грн 90 коп., що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Порядок розгляду обвинувального акту

Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, є кримінальним проступком.

Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку за ч. 1 ст. 164 КК України, що полягає в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), повністю доведена поза розумним сумнівом.

Мотиви призначення покарання

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Любомирка Котовського району Одеської області, громадянин України, з середньою освітою, не працює, не одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

За місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на спеціальному обліку у психіатра та нарколога.

Призначення покарання

Призначаючи покарання за скоєне, суд, керується ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Санкцією ч.1 ст.164 КК України, передбачено наступні види покарань за вчинене кримінальне правопорушення: громадські роботи, пробаційний нагляд та обмеження волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу винного, його майновий стан, відсутність судимостей, а також мету покарання, визначену ст. 50 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на спеціальних обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, при цьому офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має.

Вирішуючи питання про вид покарання, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків та не становить значного ступеня суспільної небезпеки.

Суд вважає недоцільним призначення покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки застосування тривалого контролю з боку органу пробації у даному випадку не є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення покарання у виді обмеження волі суд вважає надмірно суворим, з огляду на характер вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

На переконання суду, саме покарання у виді громадських робіт є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки поєднує у собі елемент суспільно корисної праці, має виховний вплив на особу винного та відповідає принципам справедливості й індивідуалізації покарання.

Таким чином, покарання у виді громадських робіт буде ефективним, оскільки містить суспільно корисну компенсацію, містить виховний ефект, дозволяє компенсувати суспільству заподіяну шкоду через корисну працю.

Призначення покарання у межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт є необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_12