Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №705/767/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/767/26

2/705/1922/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, в якому просив змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати, щомісячно, з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі 6000 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи від дня подачі заяви і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Зазначає, що 12 лютого 2011 року сторони зареєстрували шлюб, під час подружнього життя у них народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З 21 червня 2023 року ОСОБА_1 перебувала на військовій службі у Департаменті поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «ЛЮТЬ»» на посаді інспектора УПОП №1 штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Діти залишилися проживати з батьком ОСОБА_3 .

В складі штурмового полку «Сафарі» ОСОБА_1 приймала участь в бойових діях, часто не мала можливості спілкуватися з чоловіком та дітьми, однак постійно перераховувала кошти на утримання дітей та при можливості спілкувалася з дітьми.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2024 року, по справі № 705/2765/24 з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей, у розмірі 1/2 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У зв`язку з проходженням військової служби вона не мала можливості прийняти участь у розгляді справи, а також довгий час їй не було відомо про прийняте рішення.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року, по справі № 705/1734/25, за ініціативою ОСОБА_3 , шлюб між сторонами було розірвано.

Розділ спільного майна подружжя не проводився, все спільне майно залишилось в користуванні ОСОБА_3 .

Крім того, ОСОБА_3 зняв з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний час ОСОБА_1 змушена винаймати житло.

Наказом № 6 від 15.01.2026 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби.

На даний час вона не працевлаштована, постійного місця проживання не має та змушена винаймати житло, отримує мінливий та нерегулярний дохід, стан її здоров`я під час військової служби значно погіршився.

Таким чином на даний час, обставини які враховувались судом при винесені рішення про стягнення аліментів від 29 листопада 2024 року істотно змінилися, матеріальний стан позивача значно зменшився, позивач має мінливий та нерегулярний дохід.

Ухвалою судді у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви отримав 09.03.2026 року.

19.03.2026 р. від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Іванова А.А. до суду надійшов Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що попри твердження позивачки, троє їхніх з відповідачем спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживають разом з відповідачем, за його адресою. Діти перебувають на його повному утриманні. Він забезпечує їх продуктами харчування, одягом, медичним обслуговуванням та всім необхідним для їхнього гармонійного розвитку. Натомість позивачка не бере належної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей. Подана позивачкою довідка про доходи лише підтверджує її працездатність та наявність самостійного доходу, проте жодним чином не свідчить про витрачення цих коштів на потреби дітей, оскільки діти з нею не проживають. Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, обов?язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладається на обох батьків. Оскільки фактичне піклування про дітей та їх фінансове забезпечення здійснюється відповідачем одноосібно, зміна способу стягнення аліментів на користь позивачки суперечитиме інтересам дітей. Позивач не надала до суду доказів на підтвердження відсутності у неї доходів, не надала доказів того, що вона орендує житло та не надала доказів погіршення стану здоров`я. Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів відмовити у повному обсязі.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року, по справі № 705/1734/25.

Під час подружнього життя у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження: серії НОМЕР_1 від 16.09.2011 р., серії НОМЕР_2 від 15.02.2013 р., серії НОМЕР_3 від 25.09.2015 р.

На підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2024 року із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 07.05.2024 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 181 СК України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Разом з цим, право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Ураховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у справах щодо зміни способу стягнення аліментів (постанова від 13 лютого 2019 року, справа №152/100/18, провадження № 61-40460св18).

Зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Саме зміну (зменшення) розміру раніше стягнутих аліментів через зміну способу їх стягнення мала на увазі ОСОБА_1 , пред`являючи даний позов, яким просить змінити стягнення аліментів з частки від доходу на тверду грошову суму, наслідком чого є фактичне їх зменшення.

Однак, зміна способу стягнення аліментів не звільняє позивачку від обов`язку належного обґрунтування та доказування позову, зокрема, підстав і умов, необхідних як для зміни способу стягнення аліментів, так і для зменшення їх розміру, яке не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пред`являючи вимогу про зміну способу стягнення аліментів позивачка надала суду довідку про доходи № 992 від 26.12.2025 ДПОП «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», де зазначено, що остання за період з липня 2025 року по грудень 2025 року отримала дохід 306 817,12 грн., з яких відраховано аліментів на суму 132 016,93 грн. Відомостей про те, що на теперішній час вона не отримує дохід позивачкою не надано.

Крім того, ОСОБА_1 надала суду Договір оренди житлового приміщення (квартири) від 06.03.2025 р., як доказ сплати нею коштів на оренду житла, однак у договорі зазначено, що його термін дії до 31.05.2025 р. Іншого договору суду не надано.

Також, позивачкою надано суду кредитний договір від 19.05.2024 р., укладений між нею та АТ КБ «ПриватБанк», однак із зазначеного договору не є зрозумілим чи надавались фактично позивачці кошти у кредит, сума кредиту, наявність чи відсутність заборгованості по сплаті кредиту.

Отже, зважаючи на викладене, позивачка належним чином не обґрунтувала та не підтвердила належними доказами факт зміни обставин, які мали місце за період з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів та станом на час звернення до суду з даним позовом.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, діти проживають з відповідачем та перебувають на його утриманні, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі вище викладеного, ст.ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів - відмовити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Л.С. Годік