Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №375/1046/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1046/26

Провадження № 3/375/610/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований на АДРЕСА_1 та фактично проживає на у кв. АДРЕСА_2 ,

за участі потерпілої ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2026 року близько 03 год 00 хв ОСОБА_1 перебуваючи у кв. АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство, дії психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме: голосно стукав по дверях, ображав останню нецензурною лайкою підвищеним тоном, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, (правопорушення вчинено повторно протягом року).

Дії ОСОБА_2 становили собою адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність у частині 3 статті 173-2 КУпАП.

Під час розгляду справи, ОСОБА_2 надала усні пояснення, за змістом яких, 31 березня 2026 року близько 03 год 00 хв ОСОБА_1 ображав її нецензурною лайкою; на даний час разом не проживають, оскільки потерпіла звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб (частина 3 статті 173-2 КУпАП).

Суб`єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім`ї.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1).

Суть вчиненого та суб`єктний склад осіб – фігурантів події узгоджується з положеннями вказаного нормативно-правового акта.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974057 від 7 квітня 2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 №1376;

- копія реєстраційної картки матеріалів ЄО № 2921 від 31 березня 2026 року;

-копія рапорта старшого інспектора-чергового відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Андрія Іванюка від 31 березня 2026 року;

- копія рапорта заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення капітана поліції Вадима Коваленка;

- копія заяви ОСОБА_2 від 31 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 31 березня 2026 року;

- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 31 березня 2026 року;

- копія постанови судді Рокитнянського районного суду Київської області від 24 лютого 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн (триста сорок гривень) та стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави державний збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

- копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , йому роз`яснено його права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області.

Зазначений протокол ОСОБА_1 підписав без будь-яких заперечень щодо його форми, складання та/або змісту.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча до суду викликався повісткою за адресою зазначеною в протоколі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся завчасно.

Заперечень по суті справ, заяв, пояснень, клопотань від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи він суду не пред`являв.

Устатті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у статтях 2, 6, 48 визначає, що правосуддя в України здійснюється на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі «Смірнов проти України» заява № 3655/02, п. 41 «Пономарьов проти України» заява № 3236/03).

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення у справі «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 173-2цього Кодексу при розгляді справ про адміністративні правопорушення не є обов`язковою.

За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні домашнього насильства, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн (одна тисяча двадцять гривень).

Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

У порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

На підставі викладеного, ст. 9, 23, 33-35, 40-1, 173-2, 268, 279, 280, 283, 285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн (одна тисяча двадцять гривень) у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до частин 1-3 статті 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Марина СМИК