Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №369/7141/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7141/25

Провадження № 2/369/3804/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Херенковій К.К.,

за участю:

представника позивача Мєстєчкіної О.І.,

представника відповідачів Тимошенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу №369/7141/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Органу опіки та піклування в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Мєстєчкіна Ольга Іванівна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Органу опіки та піклування в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило наступне нерухоме майно, а саме: 1/6 частка житлового будинку загальною площею 89,2 кв.м, житловою площею 72,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також 1/6 частка земельної ділянки площею 0,1507 га, кадастровий номер 3222480802:04:001:5229, із цільовим призначенням — для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за тією ж адресою.

Позивач є сином померлої ОСОБА_4 та спадкоємцем за законом першої черги після її смерті. Спадщину він прийняв шляхом подання відповідної заяви до Вишневої державної нотаріальної контори, на підставі якої 16 квітня 2024 року заведено спадкову справу № 110/2024. Іншим спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є її онука – малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, за твердженням позивача, має право на спадкування за правом представлення відповідно до ст. 1266 ЦК України, оскільки її мати - ОСОБА_5 , дочка спадкодавця, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

03 лютого 2025 року позивач звернувся до державного нотаріуса Вишневої державної нотаріальної контори Філатової І.І. із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/12 частку житлового будинку та 1/12 частку земельної ділянки. Водночас, державний нотаріус Філатова І.І. постановою від 03 лютого 2025 року № 155/02-14/02-31 відмовила у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на спадкове нерухоме майно зареєстровано за іншою особою, а також наявні арешти, накладені 09 липня 2018 року.

Позивач зазначає, що на даний час право власності на 1/6 частку спірного житлового будинку та 1/6 частку спірної земельної ділянки зареєстровано за малолітньою ОСОБА_2 на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року у справі № 369/6985/18.

Вказаним рішенням суду було припинено право власності ОСОБА_4 на 1/6 частину житлового будинку та 1/6 частину земельної ділянки, а за ОСОБА_2 визнано право власності на відповідні частки цього майна, зі стягненням на користь ОСОБА_4 грошової компенсації.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року — без змін.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_4 було задоволено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року скасовано, а справу № 369/6985/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У подальшому, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року цивільну справу № 369/6985/18 за позовом ОСОБА_2 , від імені якої діяв її законний представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності, зі стягненням грошової компенсації залишено без розгляду.

Як зазначає позивач, незважаючи на скасування рішення суду, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишилися чинними, а питання про поворот виконання рішення суду при постановленні ухвали від 24 січня 2022 року не вирішувалося.

Також позивач посилається на те, що у листопаді 2022 року ОСОБА_4 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про поворот виконання рішення суду від 02 грудня 2019 року у справі № 369/6985/18, однак ця заява судом розглянута не була у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На думку позивача, ОСОБА_4 за життя набула право на відновлення за нею права власності на 1/6 частку житлового будинку та 1/6 частку земельної ділянки, проте не встигла поновити це право у судовому порядку у зв`язку зі смертю. У зв`язку з цим, як зазначає позивач, у нього виникли перешкоди для оформлення спадкових прав, оскільки спадкове майно зареєстроване за відповідачем на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано Верховним Судом.

Позивач вважає, що спадкове майно після смерті ОСОБА_4 підлягає поділу між двома спадкоємцями: ним, як сином спадкодавця, та малолітньою ОСОБА_2 , як онукою спадкодавця, яка спадкує за правом представлення. У зв`язку з цим позивач вважає, що йому належить право на 1/12 частку житлового будинку та 1/12 частку земельної ділянки в порядку спадкування після смерті матері.

На підставі викладеного, представник позивача просив суд:

скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку загальною площею 89,2 кв.м, житловою площею 72,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 37327244, зареєстроване на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/6985/18 від 02 грудня 2019 року;

скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/6 частку земельної ділянки, кадастровий номер 3222480802:04:001:5229, площею 0,1507 га, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 37322981, зареєстроване на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/6985/18 від 02 грудня 2019 року;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку житлового будинку загальною площею 89,2 кв.м, житловою площею 72,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1551462632224, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку земельної ділянки, кадастровий номер 3222480802:04:001:5229, площею 0,1507 га, із цільовим призначенням — для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мєстєчкіної Ольги Іванівни про про витребування доказів було задоволено та витребувано у Вишневої державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №110/2024 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні предстаник відповідача будь-яких заперечень щодо позовних вимог не висловила, вважала за можливе задовольнити їх у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Надала суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі, вимоги позовної заяви не підтримала та просила право власності на житловий будинок залишити за малолітньою ОСОБА_2 .

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26 березня 2024 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 рокув, про що Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області 26 березня 2024 року складено відповідний актовий запис № 67.

Згідно матеріалів спадкової справи №110/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , спадкоємцем за законом після її смерті є син померлої – ОСОБА_1 , який прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до Вишневої державної нотаріальної контори, на підставі якої 16 квітня 2024 року заведено дану спадкову справу.

Іншим спадкоємцем за законом є онука померлої ОСОБА_4 – малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка отримала право на спадкування за правом представлення, передбачене ст. 1266 Цивільного кодексу України, так як її мати та дочка спадкодавця – ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 про народження ОСОБА_2 (актовий запис від 21 листопада 2012 року № 442) та свідоцтвом серії НОМЕР_3 про смерть ОСОБА_5 (актовий запис від 12 жовтня 2017 року № 558).

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Інтереси малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у даній справі представляє її батько ОСОБА_3 , як її законний представник відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦПК України, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 про народження ОСОБА_2 (актовий запис від 21 листопада 2012 року № 442).

Згідно матеріалів спадкової справи №110/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 03 лютого 2025 року звернувся до державного нотаріуса Вишневої державної нотаріальної контори Філатової Іванни Іванівни із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 1/12 частку житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами під номером АДРЕСА_2 та на 1/12 частку земельної ділянки, площею 0,1507 га, вид цільового призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3222480802:04:001:5229.

Державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Філатовою І.І. винесено постанову №155/02-14/02-31 від 03 лютого 2025 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 1/12 частки вищезазначеного спадкового майна з посиланням на те, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта та об`єктів нерухомого майна №411027288, №411028174, №411028562 від 03 лютого 2025 року, сформованою державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Філатовою І.І., право власності на спадкове нерухоме майно зареєстровано за іншою особою та 09 липня 2018 року накладені арешти.

На час звернення позивача з даним позовом до суду право власності на 1/6 частку житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами під номером АДРЕСА_2 та на 1/6 частку земельної ділянки, площею 0,1507 га, вид цільового призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3222480802:04:001:5229, зареєстровано за малолітньою ОСОБА_2 , 10 липня 2020 року на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року по справі №369/6985/18, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02 квітня 2025 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у цивільній справі №369/6985/18 позовні вимоги ОСОБА_2 , від імені якої діє її законний представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності, зі стягненням грошової компенсації, задоволено повністю. Суд вирішив:

Припинити право власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на:

- 1/6 частину житлового будинку, загальною площею 89,2 кв.м, житловою площею 72,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1551462632224;

- 1/6 частину земельної ділянки, загальною площею 0,1507 га, кадастровий номер 3222480802:04:001:5229, із цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1551404632224.

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на:

- 1/6 частину житлового будинку, загальною площею 89,2 кв.м, житловою площею 72,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1551462632224;

- 1/6 частину земельної ділянки, загальною площею 0,1507 га, кадастровий номер 3222480802:04:001:5229, із цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1551404632224.

Грошові кошти у розмірі 159 967,00 грн., що внесені від імені ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , як грошова компенсація за частки в неподільному майні на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області № 37311002892161 (отримувач платежу - УДКСУ Києво-Святошинський район, ідентифікаційний код отримувача – 02892161, установа банку - Державна казначейська служба України м. Київ, код установи банку – 820172) згідно з квитанціями № 19 від 06.06.2018 та № 39 від 02.03.2019, стягнути на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь позивача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 2 304,47 грн., а також 5 800,00 грн. витрат на проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи.

Постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року касаційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року скасовано. Справу №369/6985/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року цивільну справу №369/6985/18 за позовом ОСОБА_2 , від імені якої діє її законний представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності, зі стягненням грошової компенсації - залишено без розгляду. При постановленні даної ухвали питання по поворот виконання рішення суду не вирішувалось.

Викладене свідчить про те, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року виконано 10 липня 2020 року шляхом проведення державної реєстрації за малолітньою ОСОБА_2 1/6 частки спірного житлового будинку та 1/6 частки спірної земельної ділянки, які належали на праві власності відповідачу ОСОБА_4 .

У листопаді 2022 року ОСОБА_4 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про поворот виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року у цивільній справі №369/6985/18. Вказана заява судом не розглянута оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Внаслідок скасування постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року у справі № 369/6985/18 та постанови Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року, правова підстава, на якій було проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку та 1/6 частку земельної ділянки, відпала.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків, тобто спадщини, від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної власності спадкується на загальних підставах.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_4 , тобто спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України, та прийняв спадщину у встановленому законом порядку шляхом подання заяви до нотаріальної контори.

Іншим спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її онука - малолітня ОСОБА_2 , яка спадкує за правом представлення відповідно до частини 1 статті 1266 ЦК України, оскільки її мати, дочка спадкодавця, померла до відкриття спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері або батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням встановленого кола спадкоємців, спадкове майно після смерті ОСОБА_4 підлягає спадкуванню двома спадкоємцями: її сином ОСОБА_1 та її онукою ОСОБА_2 за правом представлення. Відтак, частка позивача у спадковому майні становить 1/2 від належної спадкодавцю 1/6 частки житлового будинку та 1/2 від належної спадкодавцю 1/6 частки земельної ділянки, тобто відповідно 1/12 частка житлового будинку та 1/12 частка земельної ділянки.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, однак відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд також враховує роз`яснення, викладені у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими за наявності умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають; водночас у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як встановлено судом, державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Філатовою І.І. позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/12 частку житлового будинку та 1/12 частку земельної ділянки у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно зареєстровано за іншою особою.

Таким чином, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, а тому обраний ним спосіб захисту шляхом звернення до суду з вимогами про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на спадкове майно є належним та ефективним способом захисту його порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, відповідно до якої належним відповідачем у спорі про скасування рішення або запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки право власності на спірні 1/6 частки житлового будинку та земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_2 , саме вона є належним відповідачем у цій справі, а її права та інтереси, як малолітньої особи, у справі представляє законний представник – батько ОСОБА_3 .

Суд також бере до уваги, що представник відповідача у судовому засіданні позов визнала у повному обсязі, відзиву на позовну заяву стороною відповідача не подано, а доказів, які б спростовували обставини, на які посилається позивач, суду не надано.

Разом з тим, вирішуючи справу, суд виходить не лише з факту визнання позову, а й із перевірки наявності законних підстав для його задоволення, з урахуванням того, що відповідачем є малолітня особа, права та інтереси якої підлягають особливому захисту.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог не порушує прав та охоронюваних законом інтересів малолітньої ОСОБА_2 , оскільки позивач просить визнати за ним право власності лише на належну йому спадкову частку - 1/12 частку житлового будинку та 1/12 частку земельної ділянки, тоді як спадкові права відповідача як іншого спадкоємця за законом за правом представлення не заперечуються.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку та 1/6 частку земельної ділянки, зареєстрованих на підставі скасованого судового рішення, створює перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку та підлягає усуненню шляхом скасування відповідної державної реєстрації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку та 1/6 частку земельної ділянки, а також про визнання за позивачем права власності на 1/12 частку житлового будинку та 1/12 частку земельної ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, відповідають вимогам закону та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Органу опіки та піклування в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку загальною площею 89,2 кв.м, житловою площею 72,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 37327244, зареєстроване на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, серія та номер: 369/6985/18 від 02.12.2019 року.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/6 частку земельної ділянки, кадастровий номер 3222480802:04:001:5229, площею 0,1507 га, із цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 37322981, зареєстроване на підставі рішення Києво Святошинського районного суду Київської області, серія та номер: 369/6985/18 від 02.12.2019 року.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/12 частку житлового будинку загальною площею 89,2 кв.м, житловою площею 72,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1551462632224, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/12 частку земельної ділянки, кадастровий номер 3222480802:04:001:5229, площею 0,1507 га, із цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2026 року.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Інформація про третю особу: Орган опіки та піклування в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04362125, адреса місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Дмитрівка, вул. Садова, 2.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА