Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №366/654/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 363/654/26

Провадження №1-КП/366/189/26

ВИРОК

Іменем України

28 травня 2026 року сел. Іванків

Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026111180000071 відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Синецький Сєвєродонецького району Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого 17.08.2020 Іванківським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 25.03.2024 на підставі ст. 81 КК України з не відбутим строком покарання 1 рік 7 місяців 17 днів,

що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 1 ст. 209 КК України,

за участю сторін кримінального провадження – з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ;

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

24 лютого 2022 Указом Президента України №64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України у зв`язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався іншими Указами Президента України, затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.

На підставі вказаних вище нормативно-правових актів з 05 год 30 хв 24.02.2022 на території України у зв`язку з введенням воєнного стану визначено умови та порядок тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, тимчасових обмежень прав та законних інтересів юридичних осіб, а також діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Поряд з цим, у порушення зазначених нормативно-правових актів ОСОБА_3 , будучи засудженим 17.08.2020 Іванківським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, 25.03.2024 звільнившись з місць позбавлення волі на підставі ст. 81 КК України з невідбутим строком покарання 1 рік 7 місяців 17 днів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з таємним викраденням чужого майна, за наступних обставин.

Так, 4 березня 2026 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 06 год 40 хв, ОСОБА_3 , маючи корисливий умисел та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи поблизу домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що одній з кімнат будинку за вказаною адресою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зберігає грошові кошти, вирішив проникнути до вищевказаного будинку, з метою таємного викрадення чужого майна.

Після цього, того ж дня, проте не пізніше 06 год 40 хв, більш точний час досудовим розслідування не встановлено, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи в умовах воєнного стану, підійшов до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та через незачинені вхідні двері проник до вказаного будинку.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів та метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в одній з кімнат виявив шкіряну сумку із грошовими коштами в сумі 275 000 гривень.

Після цього ОСОБА_3 діючи умисно, продовжуючи перебувати в будинку за вказаною вище адресою, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, в умовах воєнного стану, повторно викрав з сумки грошові кошти в сумі 275 000 гривень, що в 165 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 значну майнову шкоду.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім того, ОСОБА_3 обвинувачується у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, за наступних обставин.

Так, 04.03.2026, в період часу з 09 год 00 хв по 09 год 17 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області, після вчинення ним кримінального правопорушення – таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що завдало значної шкоди потерпілому, а саме грошових коштів в сумі 275000 грн, які належать ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, достовірно знаючи, що ці грошові кошти отримані злочинним шляхом, з метою легалізації (відмивання) частини грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення та надання вигляду правомірності володіння та користування останніми, розпорядився ними шляхом вчинення правочину, за наступних обставин.

Так, 04.03.2026 о 09 год. 17 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ «Дейра Нова» по вул. Київська, 26, с-ще Іванків Вишгородського району Київської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на легалізацію майна, шляхом розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, достовірно знаючи про те, що наявні при ньому грошові кошти в сумі 16624 грн, набуті ним цього ж дня шляхом вчинення їх таємного викрадення в потерпілого ОСОБА_6 , тобто усвідомлюючи, що вони одержані злочинним шляхом, переслідуючи злочинну мету їх легалізації під виглядом правомірного розпорядження коштами, здійснив правочин шляхом придбання двох припейд пакетів «Київстар Все разом», мобільні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , вартістю 450 грн за один, на суму 900 грн, мережевого зарядного пристрою «Samsung EP-NF800\25w PD USB-C Pover Adapter Black», вартістю 729 грн, сумки книжечки «Level for Samsung A266 Black», вартістю 399 грн, мобільного телефону марки «Nokia G11\64 GB Сharoa» IMEI НОМЕР_3 вартістю 3599 грн, мобільного телефону марки «SAMSUNG Galaxy A26 5G», модель «SM-A266B» IMEI НОМЕР_4 , вартістю 10299 грн та оплатив послуги щодо перенесення даних для пристроїв з ОС Android/OC до 50GB в сумі 698 грн, та таким чином реалізувавши злочинний умисел на набуття та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, чим вчинив протиправні дії, які належать до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

За таких обставин ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

28.05.2026 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання. При цьому, обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Потерпілий не заперечував щодо укладення угоди про визнання винуватості.

В судовому засіданні прокурор долучив матеріали, якими обґрунтовує підстави для укладення угоди.

Судом досліджені вказані письмові матеріали розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Згідно з угодою, обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій. Обвинувачений в повному обсязі, беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Вказаною угодою сторони кримінального провадження узгодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за вчинення кримінальних правопорушень, а саме - за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;- за ч. 1 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права займатись фінансово-господарською діяльністю строк на 1 рік, та з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторони погодились на призначення ОСОБА_3 остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись фінансово-господарською діяльністю строк на 1 рік та з конфіскацією майна.

При цьому сторони врахували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також передбачені ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання встановлено – рецидив злочинів.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» сторони угоди (незалежно від її виду) зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди). Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК).

Покарання, узгоджене сторонами угоди відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.

Учасникам судового розгляду роз`яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди, за ст.473 КПК України для обвинуваченого і прокурора буде обмеження права оскарження вироку, та відмова від здійснення прав п.1 ч.4ст. 474 КПК України. Обвинувачений розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання, обумовлений сторонами угоди.

Таким чином, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань.

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Підстави для відмови в затвердженні цієї угоди, передбачені ч. 7ст. 474 КПК України, відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Керуючись ст.ст. 368, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.05.2026 року у кримінальному провадженні № 12026111180000071, укладену між прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника-адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 209 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 1 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права займатись фінансово-господарською діяльністю строк на 1 рік, та з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1, 3 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись фінансово-господарською діяльністю строк на 1 рік та з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 04 березня 2026 року, тобто з моменту його затримання, на підставі ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення ОСОБА_3 зарахувати у строк відбування покарання (з 04.03.2026 по 28.05.2026, включно, день за день).

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою – продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше 60 днів до 28 липня 2026 року.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 09.03.2026 на таке майно, а саме: мобільного телефону марки «SAMSUNG Galaxy A26 5G», модель «SM-A266B» IMEI НОМЕР_4 з упакуванням; сумки книжечки чорного кольору; двох припейд пакети «Київстар Все разом»; мережевого зарядного пристрою «Samsung EP-NF800\25w PD US B-C Pover Adapter Black», сумки книжечки «Level for Samsung A266 Black»; мобільного телефону марки «Nokia G11\64 GB Сharoa» IMEI НОМЕР_3 ; грошові кошти в загальній сумі 246350 грн, які передані під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 ; сумка чорного кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_6 ; куртка синьо-зеленого кольору марки «adidas», яка належить обвинуваченому ОСОБА_3 ; фіскальний чек щодо придбання товару на загальну суму 16624 грн №ПН444253026586.

Речові докази в кримінальному провадженні, а саме:

-мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A26 5G», модель «SM-A266B» IMEI НОМЕР_4 з упакуванням; сумка книжечка чорного кольору; два припейди пакети «Київстар Все разом»; мережевий зарядний пристрій «Samsung EP-NF800\25w PD US B-C Pover Adapter Black», сумка книжечка «Level for Samsung A266 Black»; мобільний телефон марки «Nokia G11\64 GB Сharoa» IMEI НОМЕР_3 – конфіскувати в дохід держави;

-грошові кошти в загальній сумі 246350 грн, сумку чорного кольору – повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_6 ;

-куртка синьо-зеленого кольору марки «adidas» - повернути ОСОБА_3 ;

-фіскальний чек щодо придбання товару на загальну суму 16624 грн. – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12026111180000071.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені в ч.2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7