Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №357/7117/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7117/26

3/357/2527/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. при секретарі судового засідання Древаль В.В., за участю прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацького О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Національної поліції України Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бузівка Жашківський р-н. Черкаська обл., громадянки України, зареєстрованої АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , місце роботи: відділ нагляду та контролю управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі – УСЗН БМР) на посаді державного соціального інспектора, телефон: НОМЕР_1 ; ІПН: НОМЕР_2 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4772/2026 від 22.04.2026, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення за наступних обставин. Відповідно до Закону України №1700-VII «Про запобігання корупції» та змін, внесених Законом України від 20.09.2023, з 12.10.2023 було відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктами декларування у повному обсязі. Особи, які не подали декларації за 2022–2023 роки, були зобов`язані подати їх не пізніше 31.01.2024. ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, була зобов`язана подати декларацію після звільнення за 2022 рік у строк до 31.01.2024 включно, однак у встановлений законом строк декларацію не подала. Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК, декларацію після звільнення за 2022 рік ОСОБА_1 подала лише 07.07.2025 о 12 год. 07 хв, тобто несвоєчасно. У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що не знала про відновлення обов`язку подання декларацій після припинення дії відтермінування, однак відповідно до ст. 68 Конституції України незнання закону не звільняє особу від юридичної відповідальності. Під час перевірки уповноваженими особами не встановлено поважних причин чи обставин, які об`єктивно перешкоджали б ОСОБА_1 своєчасно подати декларацію.

Уповноваженою посадовою особою Національної поліції України під час збору доказів не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати декларацію після звільнення за 2022 рік.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата подання декларації до Реєстру, тобто 07.07.2025.

Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати щорічну декларацію за 2022 рік після звільнення через мережу Інтернет в будь-якому місці. Проте, оскільки цей обов`язок настав після звільнення з посади, то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що декларацію після звільнення за 2022 рік подала одразу після отримання відповідного повідомлення щодо необхідності її подання, оскільки раніше не була обізнана про відновлення обов`язку декларування. Просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Шлапацький О.В. просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та просив долучити до матеріалів справи висновок щодо останньої зазначив, що ОСОБА_1 порушила свій обов`язок та несвоєчасно подала вище зазначену декларацію, вважає, що в діях останньої наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та просив призначити їй мінімальне адміністративне стягнення, передбачене санкцією відповідної статті.

Крім того, суд враховує, що 26.05.2026 захисником Савельєвої О.І. було подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. У зазначеному клопотанні сторона захисту детально обґрунтувала відсутність у діях ОСОБА_1 умисної форми вини, а також звернула увагу суду на те, що моментом виявлення правопорушення слід вважати 07.07.2025 дату внесення декларації до Єдиного державного реєстру декларацій, оскільки саме з цього моменту уповноважений орган мав об`єктивну можливість встановити факт несвоєчасного подання декларації.

При цьому суд зазначає, що неявка захисника у судове засідання 28.05.2026, про причини якої суд повідомлений не був, сама по собі не спростовує доводів поданого клопотання та не впливає на обов`язок суду надати оцінку наведеним у ньому аргументам і перевірити дотримання вимог ст. 38 КУпАП щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 думку прокурора Шлапацького О.В. дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення, винуватість особи, дослідити докази та надати їм належну оцінку, після чого ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні. Такими доказами, зокрема, є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші документи.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, спрямованою на фіксацію обставин правопорушення, і відповідно до вимог ст. 251 КУпАП підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а додержання законності при застосуванні таких заходів забезпечується, зокрема, судовим контролем.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не подала декларацію після звільнення за 2022 рік у встановлений законом строк у зв`язку з тим, що вважала діючим відтермінування обов`язку декларування в умовах воєнного стану та не була обізнана про відновлення такого обов`язку з 12.10.2023.

Після отримання відповідного повідомлення (листа) щодо необхідності подання декларації ОСОБА_1 без зволікань виконала покладений на неї обов`язок та подала декларацію 07.07.2025, тобто фактично одразу після того, як їй стало відомо про необхідність такого подання. Зазначене свідчить про відсутність наміру ухилятися від виконання вимог фінансового контролю та про добросовісну поведінку особи після отримання інформації про відповідний обов`язок.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 надано оригінал листа, вихідний номер якого датований 26.06.2025, що підтверджує момент фактичного повідомлення особи про необхідність подання декларації. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 була обізнана про такий обов`язок раніше або умисно ухилялася від його виконання, матеріали справи не містять.

Так само у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про свідоме ігнорування ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», приховування факту неподання декларації чи інші дії, спрямовані на уникнення виконання передбаченого законом обов`язку.

Суд також враховує, що наведені стороною захисту адвокатом Чорним О.В. в клопотанні доводи узгоджуються з матеріалами справи, зокрема щодо дати фактичного подання декларації, відсутності доказів умисного ухилення від виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» та спливу встановлених законом строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували іншу дату вчинення адміністративного правопорушення або інший момент його виявлення, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити інший початок перебігу строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, з моменту вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення та/або його виявлення сплинув строк понад шість місяців, передбачений ст. 38 КУпАП для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме умисної форми вини, яка є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Сам по собі факт несвоєчасного подання декларації за відсутності доказів умисного невиконання обов`язку не може свідчити про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст.7, 9, 38, 221,245- 247,251-252, 283,284 КУпАП та відповідно до ч.1 ст.172-6 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяО.Л. ГАВЕНКО