Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №274/3339/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3339/25

Провадження № 2/0274/1498/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"28" травня 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді Хуторної І. Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в м. Бердичеві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -

в с т а н о в и в :

У травні 2025 року Комунальне підприємство «Бердичівтеплоенерго» (КП «Бердичівтеплоенерго») звернулось до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 55759,29 грн та судові витрати.

Короткий виклад доводів позову

Позовні вимоги КП «Бердичівтеплоенерго» обґрунтовані тим, що КП «Бердичівтеплоенерго» надає послуги з теплопостачання у м. Бердичеві.

ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії, оскільки вона зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно інформаційної довідки № 410739583 від 31.01.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєтру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та довідки КП «Бердичівське МБТІ» від 15.04.2025, право власності на вищевказану квартиру АДРЕСА_2 не зареєстровано.

Відповідачка зареєстрована у вищевказаній квартирі, а тому являється наймачем квартири.

ОСОБА_1 у період з грудня 2015 року до 31.03.2025 невчасно оплачувала отримані послуги з теплопостачання за вищевказаною адресою, внаслідок чого станом на 01.04.2025 виникла заборгованість у розмірі 55759,29 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки.

Короткий виклад заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву представник відповідачки адвокат Виростко А. В. позовні вимоги не визнав та зазначив, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом, оскільки містить лише односторонній арифметичний розрахунок ціни позову без зазначення показників вузла комерційного обліку теплової енергії, формул та методики проведення нарахувань.

Крім того, зазначив, позивачем не надано доказів обсягу фактично спожитої теплової енергії, актів зняття показань приладу комерційного обліку, акта введення такого приладу в експлуатацію, документів щодо величини теплового навантаження, первинних документів бухгалтерського обліку, а також доказів направлення відповідачці рахунків на оплату послуг.

Посилаючись на положення Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, представник відповідачки зазначив, що позивач повинен був підтвердити не лише факт надання послуг, а й їх фактичний обсяг та вартість належними і допустимими доказами.

Крім того, представник відповідачки заявив про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з грудня 2015 року до квітня 2017 року, посилаючись на ст. 257 ЦК України. При цьому зазначив, що наявність у розрахунку відомостей про оплату 65 грн 58 коп. за грудень 2015 року не підтверджена жодними первинними документами та не свідчить про визнання відповідачкою боргу.

Також заперечив щодо стягнення судових витрат, посилаючись на відсутність у відповідачки доходів та її стан здоров`я, що є підставою для звільнення від відшкодування судового збору.

Просив зобов`язати позивача відповідно до ст. 93 ЦПК України надати вичерпну відповідь на наступні питання по суті, а саме:

-надати інформацію щодо заборгованості відповідача за послуги постачання теплової енергії у формі помісячного розрахунку заборгованості, з обґрунтуванням, яким чином позивач провів його, які показники, формули (посилання на формулу Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг) та перемінні формул використовував;

-надати інформацію щодо приймання в експлуатацію приладу комерційного обліку теплової енергії багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та підтверджуючі документи, зокрема відповідний акт приймання в експлуатацію приладу комерційного обліку теплової енергії;

-надати інформацію щодо зняття показань приладу обліку за спірний період з грудня 2015 по березень 2025 включно та підтверджуючі документи, зокрема акт зняття показань приладу обліку за спірний період з грудня 2015 по березень 2025 включно у багатоквартирному житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

-надати інформацію щодо направлення або вручення відповідачу документів на оплату спожитої теплової енергії у спірний період та підтверджуючі документи направлення або вручення;

-надати інформацію щодо величини теплового навантаження на об`єкт опалення щодо розрахунку кількості гкал, та підтверджуючі документи якими така кількість обґрунтовується.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 03.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо подання у визначені строки відповідачем відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачка ухвалу суду отримала 12.06.2025, що доводиться рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідачки адвокат Виростко А. В. позовні вимоги не визнав з підстав визначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідь на відзив та відповіді на питання вказані у відзиві директор або інша посадова особа за його дорученням в порядку ст. 93 ЦПК України суду не подано.

Ураховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Норми права, застосовані судом

Відповідно до п.п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами ( ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

У частині 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Крім того, відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постанови КМУ № 830 від 21 серпня 2019 року визначено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Приписами статті 25 цього Закону визначено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас приписами статті 24 Закону встановлено, що своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії.

У відповідності до ст. ст. 67, 68 ЖК України та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року (чинної на момент надання послуг) споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установленні строки. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа. Відповідно до п.40 Правил користування тепловою енергією затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі.

У відповідності до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Фактичні обставини, встановлені судом, аналіз доводів сторін, висновки суду

Дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, із таких підстав.

Судом встановлено, що КП «Бердичівтеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою підприємства від 14.05.2025 (а.с. 19).

23.05.2008 у спецвипуску газети «Земля Бердичівська» був опублікований публічний договір «Про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води», а 14.07.2017 у спецвипуску газети «РІО-БЕРДИЧІВ» - договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у новій редакції (а.с. 10-12, 13-15).

Відповідно до довідки № 5440 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 13.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.06.2011 зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2025 вбачається, що відомості про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 відсутні (а.с. 16).

Відповідно до довідки КП «Бердичівське МБТІ» № 194 від 15.04.2025 станом на 31.12.2012 право власності на вказану квартиру згідно з наявними паперовими носіями не зареєстровано (а.с. 17).

На підставі наведених доказів суд дійшов висновку, що між КП «Бердичівтеплоенерго» та ОСОБА_1 , як особою, зареєстрованою та такою, що користується квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , виникли правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії.

Згідно з таблицею-розрахунком заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , за період з 01.12.2015 до 31.03.2025 заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії становить 55 759 грн 29 коп. (а.с. 8-9).

Судом встановлено, що у період з грудня 2015 року до березня 2025 року відповідачка плату за надані послуги з постачання теплової енергії належним чином не вносила, у зв`язку з чим утворилася вказана заборгованість.

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з постачання теплової енергії, у разі фактичного користування послугами між виконавцем та споживачем виникають договірні правовідносини незалежно від факту підписання письмового договору.

Факт отримання відповідачкою послуг із теплопостачання підтверджується відкриттям особового рахунку № НОМЕР_1 на відповідачку, її реєстрацією місця проживання в квартирі, здійсненням нарахувань за спожиті послуги та відсутністю доказів відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання.

Згідно з таблицею-розрахунком заборгованості за період з 01.12.2015 до 31.03.2025 за відповідачкою обліковується заборгованість у розмірі 55 759 грн 29 коп.

Оцінюючи доводи сторони відповідача щодо неналежності наданого позивачем розрахунку заборгованості, суд виходить із такого.

Позивачем надано деталізований помісячний розрахунок заборгованості із зазначенням періодів нарахування, сум нарахувань та оплат. Вказаний розрахунок містить відомості про стан особового рахунку відповідачки та є документом бухгалтерського обліку виконавця комунальних послуг.

При цьому сам по собі факт ненадання позивачем актів зняття показань будинкового вузла комерційного обліку, формул розрахунку чи інших технічних документів не спростовує факту надання послуг та не свідчить про відсутність у відповідачки обов`язку їх оплачувати.

Суд ураховує, що відповідачка протягом тривалого часу зареєстрована у квартирі, користувалася послугами теплопостачання та не надала жодних доказів ненадання або неналежного надання послуг, відключення квартири від централізованого опалення, звернення із претензіями щодо якості послуг чи неправильності нарахувань.

Також відповідачкою не подано контррозрахунку заборгованості, не надано доказів здійснення оплат у іншому розмірі, ніж вказано позивачем, або доказів помилковості здійснених нарахувань.

Відповідно до принципу змагальності цивільного процесу саме сторона, яка заперечує проти позову, повинна надати належні та допустимі докази на підтвердження своїх заперечень.

Щодо клопотання представника відповідачки про застосування строку позовної давності суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності пов`язується з моментом виникнення у заінтересованої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що КП «Бердичівтеплоенерго» звернулося до суду з даним позовом 14.05.2025, при цьому заборгованість за послуги з постачання теплової енергії нарахована за період з грудня 2015 року по березень 2025 року.

Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 карантин, встановлений з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, відмінено з 24 год. 00 хв. 30.06.2023. Таким чином, у період з 02.04.2020 до 30.06.2023 перебіг позовної давності був продовжений.

Разом з тим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану. Отже, час дії воєнного стану не зараховується до строку позовної давності.

З урахуванням наведених норм права та дати звернення позивача до суду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за період з 01.12.2015 по березень 2017 року включно.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальна сума заборгованості за період з грудня 2015 року по березень 2025 року становить 55759,29 грн, з яких заборгованість за період з грудня 2015 року по березень 2017 року становить 7402,94 грн.

Таким чином, у межах строку позовної давності перебувають вимоги про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по березень 2025 року, а сума заборгованості за вказаний період становить 48356,35 грн (55759,29 грн - 7402,94 грн).

За таких обставин, враховуючи заяву відповідачки про застосування позовної давності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2017 року до березня 2025 року у розмірі 48356,35 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період з грудня 2015 року по березень 2017 року слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Розподіл судових витрат

Вирішуючи клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Виростко А. В. про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Представник відповідачки зазначає, що відповідачка хворіє, у зв`язку з чим не працює та у період з січня 2020 року по травень 2025 року доходів не мала.

На підтвердження того, що відповідачка не мала доходів за попередній календарний рік представник відповідачки долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 26.06.2025

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити особу від сплати судового збору

Разом із тим, у даній справі позивач при зверненні до суду судовий збір сплатив у повному обсязі

Відтак предметом вирішення є не питання звільнення відповідачки від сплати судового збору до бюджету, а питання розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141 ЦПК України

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Положення ст. 141 ЦПК України не передбачають звільнення сторони від обов`язку відшкодувати іншій стороні понесені та документально підтверджені судові витрати лише з підстав скрутного матеріального становища.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2625 грн 98 коп, із розрахунку 48356,35 х3028:55759,29.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» заборгованість за надані комунальні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 48356 гривень 35 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» 2625 грн 98 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Комунальне підприємство «Бердичівтеплоенерго», місцезнаходження за адресою: 13312, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шевченка 23, код 32794899;

відповідачка – ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. Ю. Хуторна