Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №273/1539/25 — Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1539/25

Провадження № 2-а/273/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області із позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 27.08.2025 серії ЕНА №5581952, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.08.2025 поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону полк 1 управління патрульної поліції в Житомирській області молодшим лейтенантом поліції Стригулем Олексієм Олександровичем була винесена щодо нього постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5581952, та визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 340 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з того, що позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення та законність застосування приладу вимірювання швидкості руху «ТгuСаm» у ручному режимі, а також зазначає, що постанову винесено неуповноваженою особою. При винесенні постанови відповідачем допущено дії, що йдуть врозріз із положеннями статті 1 КУпАП, якою визначено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Справа розглянута однобічно, необ`єктивно, з обвинувальним ухилом, з численними процесуальними порушеннями та порушеннями норм матеріального права, без мети встановити дійсні обставини справи, без дослідження та оцінки доказів, з грубим порушенням права на правову допомогу адвоката. Графа постанови: «До постанови додаються» не заповнена, що означає, що доказів вчинення правопорушення поліцейський не мав та не досліджував. На місці зупинки поліцейський не представившись, повідомив позивачу, що складуть на нього постанову, не ознайомили з доказами вчинення правопорушення, не відібрали пояснення. Водночас притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення: події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 28.10.2025 року справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

24.02.2026 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати залишити за позивачем . В обгрунтування відзиву вказано, що 27.08.2025 року під час несення служби на автомобільній дорозі а/д М-06-02 З км (с.Іванівка Житомирського району) за допомогою лазерного вимірювача швидкості LТІ 20/20 ТгиСаm (серійний номер ТС000632) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу ЗАЗ LANOS (номерний знак НОМЕР_1 ) - ОСОБА_1 на автомобільній дорозі а/д М-06-02 3 км., керував т/з зі швидкістю 77 км/год в населеному пункті с. Іванівка позначений дорожнім знаком 5.49, чим перевищив встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП. Швидкість руху вимірювалась приладом ТгиСаm ТС000632. Відеофіксація проводилась на портативні відеореєстратори (п/в) Моtorola VВ400 475217, 475576.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП в п. 5 оскаржуваної постанови зазначено технічні засоби. на які здійснювалась відео та фотофіксація правопорушення, а отже фото та відеозаписи з даних технічних засобів є належними, достовірними, допустими та достатніми доказами по даній справі.

Після виявлення правопорушення було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Поліцейський підійшов до водія, належним чином представився, повідомив про відеофіксацію, пояснив суть правопорушення, причину та підставу зупинки.

Поліцейський, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, роз`яснив водію права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується підписом позивача в п.8 оскаржуваної постанови. При цьому жодних заперечень, клопотань та пояснень щодо скоєнного правопорушення від позивача не надходило.

В подальшому поліцейський, враховуючи наявні докази, прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті.

Після прийнятого по справі рішення, поліцейський оголосив постанову, роз`яснив порядок та строки оплати і оскарження та вручив другий примірник постанови водію, що підтверджується підписом позивача в п. 9 оскаржуваної постанови. Щодо твердження представника позивача про відсутність доказів вчинення правопорушення слід зазначити, що воно є безпідставним, оскільки факт перевищення швидкості та вчинення адміністративного правопорушення підтверджується роздруквкою файлу 1756291030_u9000_0827_103710.jmf з відповідного пристрою. Крім того, в день винесення постанови позивачем був сплачений штраф в розмірі 340 гривень за вказане правопорушення, що підтверджується інформацією з ІПНП «АРМОР». Добровільна сплата штрафу є усвідомленою процесуальною поведінкою, яка свідчить про повне розуміння змісту постанови та фактичне прийняття її правових наслідків.

Правом подачі відповіді на відзив позивач не скористався.

Позивач та представник позивача адвокат Ковальчук Р.М. в судове засідання не з`явилися, адвокат Ковальчук Р.М. направила до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, а також про стягнення судових витрат по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, які знаходяться у матеріалах справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.08.2025 року поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону полк 1 управління патрульної поліції в Житомирській області молодшим лейтенантом поліції Стригулем Олексієм Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5581952 з тих підстав, що 27.08.2025 року о 10:37 на а/д М-06-02 З км (с.Іванівка Житомирського району) водій ОСОБА_1 керував т/з зі швидкістю 77 км/год в населеному пункті с. Іванівка позначений дорожнім знаком 5.49, чим перевищив встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП. Швидкість руху вимірювалась приладом ТгиСаm ТС000632. Відеофіксація проводилась на портативні відеореєстратори (п/в) Моtorola VВ400 475217, 475576 (а.с.20)..

Позивач порушив пункт 12.4 ПДР України - перевищення швидкісного режиму в населених пунктах , в зв`язку з чим, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 245 КупАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

У відповідності до Пункт 12.4 Правил дорожнього руху України швидкість в межах населених пунктів: рух дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото - або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В силу вимог статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати серед іншого такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото - і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

В розумінні статті 72 КУпАП, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (стаття 73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).

Предметом доказування в даній справі є факт перевищення позивачем встановленої швидкості руху. Відповідне порушення встановлюється за допомого зібраних доказів, зокрема показів приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam. Допустимість чи не допустимість відповідних доказів встановлюється судом під час розгляду справи.

Суд враховує, що Законом України «Про Національну поліцію» надано право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення, але наголошує, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 73 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

З долучених представником відповідача до матеріалів справи роздруківки файлу 1756291030_u9000_0827_103710. jmf від 27.08.2025, година 10:37:10, прилад TruCam ТС000632, вбачається фіксація швидкості транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_1 на а/д М-06-02 3 км с. Іванівка 77 км/год, при встановленій швидкості 50 км/год (а.с.77).

При цьому суд звертає увагу на те, що законом не обмежується використання технічних пристроїв для фіксації порушень, у тому числі й лазерних вимірювачів швидкості транспортних засобів TruCam ТС000632, виключно у стаціонарному режимі. Суд наголошує на тому, що лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam ТС000632 конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, а тому вимірювання швидкості руху автомобіля позивача могло здійснюватися з утримування в руках такого пристрою працівником поліції під час вимірювання. При цьому, відсутні підстави вважати, що вимірювання швидкості руху автомобіля позивача вплинуло на результат вимірювання.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено експертним висновком від 18.09.2024 року, за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/31904, чинного до 25.09.2025 року, вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний TruCAM LTI 20/20 ІІ № ТС000632, за результатами повірки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. (а.с.81).

Таким чином, прилад TruCam LTI 20/20 ІІ № ТС000632 - є засобом вимірювальної техніки та відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто даний прилад фіксує правопорушення в автоматичному режимі, навіть у випадку тримання посадовою особою (інспектором) його в руках, що спростовує доводи позивача щодо порушення процедури вимірювання швидкості руху транспортного засобу у зв`язку з тим, що вимірювальний прилад не був встановлений стаціонарно.

Згідно відомостей з ІПНП Армор вкладка Адмінпрактика згідно постанови ЕНА №5581952 від 27.08.2025 року ОСОБА_1 сплачено штраф в розмірі 340 гривень 28.08.2025 року (а.с.79).

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП доведена, при цьому позивачем під час розгляду справи не спростовано належними та достатніми доказами обставини викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності у його діях складу правопорушення.

Крім того, позивач добровільно на наступний день після винесення оскаржуваної постанови сплатив штраф за вказане правопорушення добровільно, а тому суд критично відноситься до його тверджень про незаконність винесення постанови.

Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Зважаючи на те, що суду не надано належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції частини першої статті 122 у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень відповідає вимогами чинного законодавства.

Суд також враховує те, що перевищення швидкості є однією з основних причин дорожньо-транспортних пригод, у тому числі з тяжкими наслідками, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність такого правопорушення. Водночас обов`язок водія дотримуватись Правил дорожнього руху є постійним та не залежить від наявності контролю з боку правоохоронних органів.

Відповідно до вимог частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннями статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Приймаючи рішення, суд враховує, що визначений правовою нормою ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позову без задоволення.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати, а саме судовий збір та витрати на правову допомогу йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 143, 241-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення, а постанову поліцейського 2 взводу 4 роти 1 батальйону полк 1 управління патрульної поліції в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Стригуля Олексія Олександровича про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА№5581952 від 27.08.2025 року залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бєлкіна Д.С.