Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №164/612/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/612/26

п/с 3/164/164/2026

п о с т а н о в а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року. Селище Маневичі.

Суддя Маневицького районного суду Волинської області Токарська І.С., з участю секретаря Шумік О.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Іващика Т.Л., розглянувши матеріали ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду від ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області надійшли вказані матеріали.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №615726 від 15 березня 2026 року вбачається, що 15 березня 2026 року о 17 годині 57 хвилин в сел. Маневичі, вул. 100-річчя Маневич, ОСОБА_1 керував транспортним засобом електровелосипедом марки «ITALWIN» д.н.з. б/н, із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме – різкий запах алкоголю із порожнини рота. Від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер 6820» та в лікувальному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 заперечив свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду пояснив, що 15 березня 2026 року він дійсно вживав алкогольні напої та був зупинений працівниками поліції. Однак їхав по вул. 100-річчя Маневич в сел. Маневичі на електровелосипеді, який є технічно несправним і на якому можна їхати лише крутячи педалі, як на звичайному велосипеді. Був вимушений виїжджати на пішохідний тротуар через маневри поліцейської машини, причини зупинки йому не пояснили.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Іващик Т.Л. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, так як дії його довірителя не підпадають під кваліфікацію ч.1 ст. 130 КУпАП і працівниками поліції до протоколу не долучено жодних доказів, які би підтверджували винуватість. Так, у протоколі серії ЕПР1 №615726 від 15 березня 2026 року вказано, що ОСОБА_1 керував електровелосипедом, однак в рапорті поліцейського СПРР ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Чернюка О.П. від 15 березня 2026 року про опрацювання інформації щодо події зазначено, що під час патрулювання працівники поліції помітили транспортний засіб електроскутер, водій якого порушував ПДР. Відеозапис не містить підтверджуючих даних про порушення ОСОБА_1 ПДР, причини його зупинки та того, що ОСОБА_1 рухався на електровелосипеді за допомогою акумуляторної батареї, а не натискаючи педалі. Відео також не містить запису пропозиції поліцейських пройти освідування та роз`яснення наслідків такої відмови для водія.

Поліцейський СПРР ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 суду пояснив, що 15 березня 2026 року що під час патрулювання по вул. Незалежності, в сел. Маневичі вони з напарником ОСОБА_3 побачили, що водій, рухаючись на електровелосипеді, здійснює небезпечні маневри, порушуючи ПДР. ОСОБА_1 поводив себе агресивно, нецензурно лаявся і йому було декілька разів запропоновано пройти освідування, однак водій категорично відмовився, у зв`язку з чим був складений протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Причина зупинки водія ОСОБА_1 була зумовлена перевіркою електровелосипеда на необхідність реєстрації та посвідчення водія для керування таким. Підтвердив, що велосипед, на якому їхав ОСОБА_1 , потужністю менше 3 кВт, а тому не потребує реєстрації та наявності права керування відповідної категорії.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Іващика Т.Л., поліцейського Чернюка О.П., дослідивши матеріали, відеозапис, який долучений до протоколу, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Виходячи з системного аналізу положень ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо порушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати поряд із іншими обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи також чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення.

У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615726 від 15 березня 2026 року, рапорт поліцейського СПРР ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Чернюка О.П. від 15 березня 2026 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 ; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 березня 2026 року; відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення.

Однак, на думку суду, вищевказані письмові матеріали не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КК України.

Дослідженим у судовому засіданні відеозаписом підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування електровелосипедом, однак надані суду фрагменти відео не надають можливість установити марку транспортного засобу та не свідчать про те, що транспортний засіб приводився у рух відповідно до встановленого на ньому електричного двигуна, а тому не може розглядатися як джерело підвищеної небезпеки.

Також досліджений відеозапис не містить доказів на підтвердження порушень ПДР ОСОБА_1 , а виїзд на пішохідний тротуар був зумовлений саме маневрами поліцейської машини.

Нецензурна лайка ОСОБА_1 у громадському місці або непокора законним вимогам працівникам поліції можуть кваліфікуватися за відповідними статтями КУпАП, однак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Під час складення протоколу поліцейським не було дотримано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зокрема щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, не запропоновано пройти освідування у медичному закладі та не попереджено правопорушника про відповідальність за відмову від проходження.

Згідно з ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні будь-якого правопорушення, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже, аналіз наведених вище обставин та доказів в їх сукупності не дає достатніх і переконливих підстав дійти висновку про наявність події і складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та про доведеність його винуватості у вчиненні цього правопорушення.

Жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП на спростування вищевказаного в матеріалах справи немає.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши письмові докази у справі, беручи до уваги відсутність будь – яких допустимих доказів у підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, керуючись 268, 283-284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її ухвалення.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська