Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №164/1113/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/1113/25

п/с 2/164/248/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

27 травня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Шумік О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в сел. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що 08 серпня 2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Красновільською сільською радою Маневицького району Волинської області, актовий запис № 06. Від шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На цей час у Маневицькому районному суді Волинської області перебуває на розгляді справа щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки шлюбні відносини фактично припинені. Позивачка самостійно займається вихованням та доглядом за дітьми, а саме: продуктами харчування, одягом, ліками та витратами на дозвілля. У той же час, відповідач не бере участі у вихованні та забезпеченні дітей, а тому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 29 квітня 2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Позивачка ОСОБА_1 до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом подати відзив не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 27 травня 2026 року постановлено розгляд справи проводити у відсутності відповідача ОСОБА_2 та ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить наступних висновків.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08 серпня 2011 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 2011 року, який зареєстровано Красновільською сільською радою Маневицького району Волинської області, актовий запис № 06. Від шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 6-10).

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Як убачається із позовної заяви, ОСОБА_1 просить стягувати аліменти у частці від заробітку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають на цей час разом із матір`ю ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні.

Враховуючи, що аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків разом з яким проживає дитина, інформації про надання добровільної матеріальної допомоги дітям батьком немає, суд приходить висновку, що із відповідача підлягають стягненню аліменти у частці від заробітку.

Згідно зі ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України установлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18, провадження №61-22317св19.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Поряд з тим, суд враховує фактичні обставини справи, а саме, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дітей, вік дітей на утримання яких стягуються аліменти, щорічні потреби дітей, які з віком постійно зростають, що в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дітей, які є загальновідомими та не потребують доказування.

Враховуючи, що відповідач є здоровим та працездатним, а позивачка позбавлена можливості у повній мірі забезпечити дітей усім необхідним, у зв`язку з чим звернулася з позовом, суд, беручи до уваги те, що права дитини є пріоритетними, приходить висновку про стягнення із відповідача на користь позивачки коштів на утримання (аліменти) неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 15 травня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Крім того, суд звертає увагу сторін у справі, що відповідно до положень ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 110, 112, 113, 180-182, 191, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 259, 263 – 265, 430ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 15 травня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 27 травня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська