Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №163/2736/24 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2736/24

Провадження № 1-кп/163/52/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12024035560000242 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Любомль Ковельського району Волинської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, судимого 11 грудня 2023 року Любешівським районним судом Волинської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , будучи 11 грудня 2023 року засудженим Любешівським районним судом Волинської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу, близько 13:30 години 01 листопада 2024 року, перебуваючи на прилеглій території до автомобільної дороги сполученням «Київ-Ковель-Держкордон» навпроти ресторанного комплексу «Машівський Бір», що в селі Машів Ковельського району Волинської області, знайшов психотропну речовину - амфетамін, масою 3,1586 грама, чим незаконно придбав її. В подальшому помістив цю речовину до нагрудної внутрішньої кишені куртки, чим незаконно зберігав без мети збуту для власного споживання при собі до 14:06 години 01 листопада 2024 року, де психотропна речовина була виявлена і вилучена працівниками поліції в ході проведення огляду місця події.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що дійсно на автодорозі біля закладу «Машівський Бір», що в селі Машів Ковельського району Волинської області знайшов пакунок з вмістом психотропної речовини, яку зберігав при собі. Під час спілкування з працівниками поліції добровільно видав зазначену психотропну речовину.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, час, місце, мотив вчинення ним кримінального правопорушення та фактичні обставини обвинувачення.

За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини вчиненому протягом року після засудження за ч.1 ст.309 КК України, у великих розмірах, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який, будучи військовослужбовцем отримав вогнепальне осколкове поранення, за місцем проживання характеризується посередньо, обставини, що пом`якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючі обставини ОСОБА_4 не інкримінувались і судом не встановлені.

Суд також враховує позицію прокурора, який вважає, що виправлення і пере-виховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу. Призначення такого покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання і є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речового доказу належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експерта згідно із ч.2 ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Речовий доказ – психотропна речовина амфетамін, масою 3,1586 грама, яка зберігається в кімнаті речових доказів ГУНП у Волинській області, знищити.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави 1591 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто одну) гривню 80 копійок судових витрат за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1