Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №161/23695/24 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/23695/24

Провадження № 2-др/161/71/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Антіпової Т.А.,

при секретарі судового засідання - Семеновій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року, ухваленому у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 5 130 645 (п`ять мільйонів сто тридцять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 00 копійок; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 624 (дев`ять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 44 копійки. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Питання про розподіл витрат на правову допомогу судом не вирішувалося.

26.04.2026 року представник позивача – адвокат Павко В.С. звернувся до суду з заявою про розподіл /відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи. В обґрунтування заяви посилається на те, що в провадженні суду перебували матеріали вищезазначеної цивільної справи. В процесі розгляду справи позивач поніс судові витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката. З метою захисту прав та інтересів позивача адвокатом виконано значний обсяг робіт: надано консультації, підготовлено позовну заяву з додатками, сформовано доказову базу, здійснено подання позову до суду та забезпечено представництво інтересів позивача.

Так, посилається на те, що 05.08.2024 року між позивачем та адвокатом Павко В.С. укладено договір № 01/24 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого клієнт сплачує адвокату гонорар за юридичні послуги, надані в цій справі.

Додатковою угодою від 24.04.2026 року сторони погодили розмір гонорару, 20 000,00 грн.

Адвокат виконав всі передбачені договором роботи, що підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг від 24.04.2026 року та детальним описом наданих послуг і розрахунком гонорару від 24.04.2026 року, підписаним обома сторонами.

Окрім цього, посилається на те, що в поданій до суду позовній заяві позивач вказував орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 20 000,00 грн., що відповідає вимогам закону.

21.04.2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалив по справі судове рішення.

Отже, дана заява подана відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Розмір витрат – 20 000,00 грн. вважає співмірним складності справи та обсягу виконаної роботи, зокрема враховуючи:

-Предмет спору та значний розмір заявлених вимог (8 070 905,49 грн);

-Кількість підготовлених процесуальних документів (позовна заява, відповідь на відзив, заперечення на клопотання про виклик свідків, заперечення на клопотання про призначення експертизи, заперечення на зустрічну позовну заяву);

-Доставку в суд оригіналів розписок для проведення судово-почеркознавчої експертизи;

-Необхідність участі у провадженні в режимі відеоконференції, підготовка доказової бази та процесуальних заяв;

-Кількість судових засідань: 21.08.2025 року, 27.08.2025 року, 06.10.2025 року, 16.10.2025 року, 05.11.2025 року, 12.11.2025 року, 18.11.2025 року, 12.01.2026 року, 04.02.2026 року, 26.02.2026 року, 21.04.2026 року.

З огляду на викладене, просив заяву задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи, на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

11.05.2026 року від представника відповідача, адвоката Тростянчук Т.В., надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування якого зазначено про те, що заявлений стороною позивача розмір судових витрат на правову допомогу, є неспівмірним із складністю справи та об`ємом виконаних робіт адвокатом. Так, посилається на те, що певні послуги, включені представником позивача в розрахунок, не є видам и правової допомоги в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не можуть розраховуватись як окремий вид правової допомоги.

Отже, з урахуванням положень статей 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», такі послуги, надані адвокатом, як: листування з судом; формування загальної стратегії захисту; аналіз правовідносин сторін; доставка в суд оригіналів розписок; подальший аналіз процесуальних наслідків; моніторинг ухвали про відкриття провадження у справі; підготовка та подання процесуальних заяв; моніторинг руху справи не можуть розглядатися як окремий вид правової допомоги. Інші надані послуги, такі як підготовка процесуальних заяв та клопотань, підготовка заяви про розподіл судових витрат, аналіз матеріалів справи тощо, також не можуть бути враховані під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки позовної заяви з додатками до суду.

Окрім цього, зазначає про те, що посилання представника позивача, адвоката Павко В.С. на прийняття участі в судових засіданнях в тій кількості, як зазначено представником позивача, не відповідає дійсності, оскільки, фактично за участю сторін відбулось три засідання за участю представника позивача в режимі ВКЗ тривалістю приблизно 30 хвилин під час підготовчого провадження по справі, та одне судове засідання з розгляду справи по суті тривалістю 40 хвилин. Таким чином, розрахунок витрат за час проведених судових засідань, не відповідає фактичному.

Враховуючи викладене, просила зменшити витрати на оплату правничої допомоги, що стягуються з ОСОБА_2 на користь позивача, ОСОБА_1 до 10 000,00 грн.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3,4 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового рішення без участі сторін.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Так, як вбачається з матеріалів цивільної справи № 161/23695/24 позивач, ОСОБА_1 , в поданій до суду позовній заяві зазначав про стягнення з відповідача понесених судових витрат, зокрема, й за надання правничої допомоги, в розмірі 20 000,00 грн, представникпозивача, адвокат Павко В.С., до закінчення судових дебатів заявив про намір подати докази щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, в порядку ч. 8 статті 141 ЦПК України.

21 квітня 2026 року суд ухвалив судове рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

26 квітня 2026 року представник позивача, адвокат Павко В.С., подав до суду заяву про відшкодування витрат позивачу на професійну правничу допомогу на загальну суму 20 000,00 гривень з доказами.

Отже, строк звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення дотримано.

Так, представник позивача заявив до стягнення 20 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги №02/24 від 05.08.2024 року, додаткова угода № 1 від 24.04.2026 року, детальний опис наданих послуг та розрахунок гонорару за договором №01/24 від 24.12.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача, ОСОБА_1 , адвокатом Павко В.С., були подані до суду наступні процесуальні документи:

- позовна заява про стягнення боргу за договором позики (а.с.1-7 Том 1);

- заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференція поза межами приміщення суду (а.с.54-55 Том 1);

- відповідь на відзив (а.с.96-98 Том 1);

- заперечення на клопотання (а.с.103-104,108-109 Том 1);

- заперечення на клопотання на зустрічну позовну заву (а.с.113-115 Том 1);

-заперечення на клопотання про поновлення процесуального строку, для подання відзиву (а.с.129-130 Том 1);

- заперечення на клопотання про долучення доказів (а.с.256-257 Том 1).

Крім того, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павко В.С. брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (підготовче засідання) 13.02.2025 року, тривалістю 10 хвилин (а.с.62, том 1), підготовче засідання 21.08.2025 року, тривалістю 20 хвилин (а.с.156-158, том 1), підготовче засідання 26.02.2026 року, тривалістю 37 хвилин (а.с.242-245, том1), судове засідання 07.04.2026 року, тривалістю 50 хвилин (а.с.1-3, том 2).

Щодо співмірності витрат позивача на правничу допомогу, слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин, зокрема предмету позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Окрім цього, суд враховує наслідки вирішення даної цивільної справи з ухваленням рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Так, позивачем було заявлено до стягнення 8 070 905, 49 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026 року задоволено позовні вимоги на суму 5 130 645,00 грн.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, врахувавши конкретні обставини справи, час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, час витрачений адвокатом на участь в судових засіданнях і заявлених ним клопотань, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, з огляду на заперечення сторони відповідача проти розміру правничої допомоги та клопотання про зменшення такого розміру до 10 000,00 грн, з урахуванням частково задоволених позовних вимог, суд вважає, що справедливо буде відшкодувати відповідачу витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 714,00 гривень (5 130 645,00 х 20 000,00 / 8 070 905,49), пропорційно до задоволених позовних вимог, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача Антонюка Андрія Романовича – адвоката, Павка Віталія Стефановича, про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 714 (дванадцять тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 00 копійок судових витрат з надання професійної правничої допомоги.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду складено 26 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова