Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №161/2720/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2720/26

Номер провадження: 3/161/1217/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 28 травня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

З УПП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 578915 від 30 січня 2026 року вбачається, що 29 січня 2026 року о 22:38 в м. Луцьку по пр-ту Волі 52 ОСОБА_1 керував тз Audi A6 днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість та розширені зіниці, що не реагують на світло). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, а також вчиняв дії по ухиленню від проходження, а саме відмовився надати біологічне середовище, сечу.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані як порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Рущак В.М. вину заперечили з підстав порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ України та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 в редакції чинній на час подій описаних в протоколі про адміністративне правопорушення (далі - Інструкція).

Зокрема вказали, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження відповідного огляду, а такий огляд пройти не зміг в силу відсутності фізіологічного бажання при цьому лікар нарколог не запропонував та не роз`яснив ОСОБА_1 можливість проведення такого тесту в інший спосіб передбачений Інструкцією.

Заслухавши пояснення сторони захисту, вивчивши матеріали справи, зокрема відеозапис із закладу охорони здоров`я суд встановив.

Прибувши 01 березня 2026 року о 01:03:00 до медичного закладу ОСОБА_1 о 01:03:36 було надано ємність для здачі біологічного середовища, сечі, з яким останній пішов у вбиральню, де під безперервний відеозапис пробув до 01:18:14 при цьому неодноразово стверджував, що фізіологічно не бажає здійснювати «малу фізіологічну потребу».

Об 01:18:30 ОСОБА_1 вийшовши із вбиральні повідомляє лікаря нарколога, що він не відмовляється від проходження, а просто не може, фізіологічно, здати біологічний матеріал «сечу», на що лікар нарколог повідомляє, що вона пише відмову за свідоме ухиляння від здачі біологічного матеріалу, вказаний діалог – пояснення із лікарем – наркологом відбувається більше хвилини, де ОСОБА_1 неодноразово стверджував, що він не відмовляється від здачі біологічного середовища.

Варто зауважити, що лікар нарколог о 01:07:35 вказала ОСОБА_1 , що якщо він через 10 хв не надасть «сечу» то вона «пише» відмову від проходження такого огляду.

Отже суд встановив, що ОСОБА_1 було запропоновано здати з метою встановлення стану сп`яніння лише такий біологічний матеріал, як «сеча» при цьому не змігши такий матеріал здати, про що було повідомлено ОСОБА_1 лікаря нарколога, йому не було запропоновано здати такі біологічні матеріали, як слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а у разі неможливості отримати і такі, кров.

Відповідно до п. 11, 12 розділу ІІІ «Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів» Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Присутня в судовому засіданні лікар нарколог ОСОБА_2 суду пояснила, що змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради не проводяться через відсутність такої можливості пов`язаної із фінансуванням про що також існує відповідний наказ Управління охорони здоров`я.

Суд заслухавши такі пояснення вважає, що відсутність можливості закладу провести визначені законодавством тести не може бути підставою для визнання особи винною, якщо така особа мала визначене законом право на проведення відповідних тестів.

Щодо наказу Управління охорони здоров`я, про який вказала лікар нарколог суд зазначає, що такий наказ не може суперечити Інструкції.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я неодноразово стверджував, що він не відмовляється від проходження відповідного огляду, однак в силу певних обставин здати таке біологічне середовище, як сеча не може, лікар нарколог повинен був відібрати інше біологічне середовище, вказане у п. 1 розділі ІІІ інструкції, а за неможливості і такого, запропонувати ОСОБА_1 здати кров, що у даному випадку було проігноровано.

Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи дану норму закону в контексті наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід виходити із того, що у даному випадку відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння була відсутня, а інкримінування останньому порушення п. 2.5 ПДР відбулось при грубому порушенні вимог Інструкції, а саме не надання/не запропонування можливості пройти відповідний огляд відібравши інше біологічне середовище аніж сеча.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує відсутність такої обов`язкової складової адміністративного правопорушення визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, а отже і склад адміністративного правопорушення визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП у даному випадку відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь