Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №161/8001/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8001/26

Провадження № 2/161/4749/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі – Опальчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом адвокатки Курбай Людмили Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, --

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.01.2007 року між сторонами було укладено шлюб, який розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.01.2024 року у справі №161/305/24.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу діти проживають спільно з матір?ю та перебувають на її повному утриманні. Відповідач не бере участі в утриманні дітей, не надає коштів ні на їх забезпечення, ні на оплату комунальних послуг, ні на придбання продуктів харчування. Відповідач не надає матеріальної допомоги дітям для забезпечення належного способу життя та їх розвитку. Позивачка фактично самостійно несе повний тягар утримання двох неповнолітніх дітей, забезпечуючи їх усім необхідним, що створює надмірне фінансове навантаження. Водночас відповідач є працездатною особою, проте умисно ухиляється від виконання свого обов?язку. Позивачка просить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі по 3 000 грн на кожну дитину щомісячно та судові витрати.

Ухвалою суду від 20.04.2026 справу було прийнято до розгляду та прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивачки подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Також заявила вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлений належним чином.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частинами 2 та 3 статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов`язок є безумовним і не залежить від факту укладення чи розірвання шлюбу, а також від працевлаштування батьків, якщо вони є працездатними особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Таким чином, вибір способу стягнення аліментів є виключним правом позивачки.

Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/чи користування у платника аліментів майна та майнових прав; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.01.2007 року, який було розірвано на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.01.2024 року у справі №161/305/24 (а.с.14-15).

Батьками неповнолітніх дітей — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ) — є сторони у справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Неповнолітні діти після розірвання шлюбу проживають разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувають на її утриманні.

Докази надання відповідачем систематичної матеріальної чи фінансової допомоги на утримання дітей у матеріалах справи відсутні. Відповідач є особою працездатного віку, відомостей про його непрацездатність чи наявність інвалідності суду не надано.

Вирішуючи спір, суд виходить насамперед із якнайкращого забезпечення інтересів дітей, на користь яких стягуються аліменти.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, починаючи з 01 січня 2026 року, встановлено прожитковий мінімум для дітей до 6 років у розмірі 2 817 грн, від 6 до 18 років у розмірі 3 512 грн.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи встановлені обставини справи, виходячи із забезпечення інтересів дітей, величини прожиткового мінімуму, встановленого законодавчо, матеріального становища сторін, віку, стану здоров`я та матеріального становища обох батьків, дітей, оцінюючи вимогу про стягнення по 3 000 гривень щомісячно на кожну дитину, суд приходить до висновку, що такий розмір є цілком виправданим, розумним та спрямованим на належне забезпечення життєдіяльності дітей в сучасних економічних умовах (враховуючи витрати на продукти харчування, одяг, комунальні послуги, навчання та виховання). Оскільки відповідач є працездатним батьком, він зобов`язаний мобілізувати свої зусилля для виконання обов`язків перед своїми дітьми. Жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти у зазначеному розмірі, відповідач суду не надав.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (частина перша статті 191 СК України).

Відповідно до вимог ст. 133, 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує компенсацію її документально підтверджених судових витрат. Позивачкою заявлено до стягнення 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат суду надано договір про надання правової допомоги від 12.03.2026, ордер, акт прийому наданих послуг з професійної правничої допомоги від 25.05.2026 та прибутковий касовий ордер та квитанція до нього на суму 5000 грн.

Суд вважає вказаний розмір витрат співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки позивачка при поданні позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, вказаний збір у розмірі, встановленому чинним законодавством (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), підлягає стягненню з відповідача в дохід держави відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 141, 180–182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 12, 13, 141, 223, 258, 259, 263–265, 268, 273, 280-284, 430 ЦПК України, суд —

У Х В А Л И В:

Позов адвокатки Курбай Людмили Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей -задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване фактичне місце проживання та перебування: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину, починаючи з 14 квітня 2026 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване фактичне місце проживання та перебування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк