Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №158/1952/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1952/26

Провадження № 1-кп/0158/136/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, кримінальне провадження №12025035610000268 від 12.12.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Нововолинськ Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на момент вчинення кримінального правопорушення являвся військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, із середньою освітою, раніше судимого за ч. 1 ст. 382 КК України вироком від 30.10.2024 Збаразького районного суду у Тернопільській області до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, 11 грудня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, керуючись прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, для власного вживання, без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, перебуваючи за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Підгайці вул. Бутирська, будинок 6, використовуючи мобільний телефон марки «iPhone» моделі «11 Pro Max», за допомогою інтернет сайту «Clan13», у невстановленої досудовим розслідуванням особи, шляхом здійснення оплати через додаток «Монобанк» в сумі 1250 грн., придбав психотропну речовину, обіг якої заборонено - амфетамін.

Після чого ОСОБА_4 з метою отримання психотропної речовини, обіг якої заборонено - амфетамін, прибув у лісопосадку, що розташована неподалік села Прилуцьке, Луцького району Волинської області, де зберігалась психотропна речовина, обіг якої заборонено - амфетамін, яку він отримав та в подальшому зберігав при собі, без мети збуту, для власного вживання до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції о 16 год 36 хв 11 грудня 2025 року під час огляду місця події.

Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-25/16540-НЗПРАП від 22 грудня 2025 року, надана на експертизу речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено – амфетамін.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінальному правопорушенні за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не одружений, однак має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на момент вчинення кримінального правопорушення являвся військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , раніше судимий за ч. 1 ст. 382 КК України вироком від 30.10.2024 Збаразького районного суду у Тернопільській області до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, раніше не перебував на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, оскільки обвинувачений дійсно, відверто зробив висновок щодо скоєння ним протиправного діяння.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

З врахуванням вищевикладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного кримінального правопорушення та те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно санкції статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Підстав для призначення покарання у виді позбавлення волі суд не вбачає, з огляду на особу обвинуваченого та враховуючи принцип дискреції суду.

Питання про речові докази та судові витрати суд вирішує у відповідності до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.12.2026 слід скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

Цивільний позов не пред`являвся.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у гривневому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази:

- полімерний пакетик із порошкоподібною речовиною, ззовні схожою на наркотичну, яку було оглянуто та поміщено до полімерного сейф-пакету «Національна поліції України» №PSP 1379170 – знищити.

- мобільний телефон марки «iPhone» модель «11 Pro Мах», ІМЕIl: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із сім карткою оператора мобільного зв?язку «лайфселл», абонентський номер « НОМЕР_4 », поміщений до полімерного сейф-пакету «Національна поліції України» № PSP1379171 – повернути ОСОБА_4 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.12.2026 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової експертизи в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1