Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №448/99/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/99/26

Провадження № 2/448/321/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

22.05.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Сталевич Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

І.Стислий зміст позовних вимог.

Представник позивачки – адвокат Сталевич Г.О. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між сторонами, який зареєстрований 22 липня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області, про що зроблено актовий запис №32. У даному шлюбі у них (сторін) народилося двоє дітей: - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно зі свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 , після державної реєстрації зміни імені змінив прізвище, у зв`язку з чим його прізвище змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », а саме — ОСОБА_2 . Відповідний актовий запис №6 про зміну імені складено 30.03.2021 року.

Зазначає, що в ході спільного сімейного життя з`ясувалось, що кожен із сторін має протилежні погляди на шлюб, сім`ю. Відповідач нехтує сімейними цінностями, між сторонами постійно виникають сварки, що негативно впливає на психічний стан позивачки та кожен раз спричиняє їй душевні страждання. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у сім`ї, він не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між нею (позивачкою) та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Стверджує, що їхня сім`я розпалася остаточно, вони не ведуть спільного господарства, не живуть подружнім життям більше року, відтак втратили один до одного почуття любові та поваги.

Вважає, що подальше підтримування сімейних відносин сторін по справі є неможливим, а формальне перебування у шлюбі недоцільним та не бажаним. Залишатись надалі у такому шлюбі її довірителька немає наміру. Причини, які спонукають довірительку наполягати на розірванні шлюбу, розцінює обґрунтованими та вважає, що подальше спільне життя разом з відповідачем як подружжям та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.

З огляду на наведене, з врахуванням відсутності між ними почуттів любові і поваги, просить суд ухвалити рішення про розірвання шлюбу, укладеного між її довірителькою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 22 липня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області, про що зроблено актовий запис №32; судові витрати просить залишити за стороною позивача.

ІІ. Позиція учасників справи.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з`явився. Разом з тим, 21.05.2026 року через канцелярію суду подав письмове клопотання про надання строку для примирення та врегулювання сімейних відносин із дружиною. Крім того, просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Сталевич Г.О. у судовому засіданні заперечила проти надання сторонам строку для примирення. Зазначила, що розгляд справи неодноразово відкладався, однак відповідач жодних дій, спрямованих на примирення подружжя не вчиняв та відзиву на позовну заяву, подану ще у січні 2026 року, не подав. Крім того, вказала, що позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, сторони спільно не проживають, не підтримують спілкування, а на даний час між ними також вирішується питання щодо поділу спільного майна. Вказала, що позовні вимоги сторона позивача підтримує у повному обсязі, пояснила, що позивачка не бажає зберігати шлюб та не має наміру щодо примирення. Крім цього, просила судові витрати залишити за стороною позивача, а після розірвання шлюбу - залишити позивачці набуте після державної реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_6 ».

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 23.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного з викликом сторін.

22.05.2026 року ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення – відмовлено.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 , судом встановлені наступні обставини.

Сторони з 22 липня 2011 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області, про що зроблено актовий запис №32.

За час спільного подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно зі свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 , після державної реєстрації зміни імені змінив прізвище, у зв`язку з чим його прізвище змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », а саме — ОСОБА_2 . Відповідний актовий запис №6 про зміну імені складено 30.03.2021 року.

Встановлено, що сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сімейно-шлюбні відносини між подружжям не підтримуються, їх шлюб існує формально, позивачка на розірванні шлюбу наполягає.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб між сторонами серії НОМЕР_2 , виданого 22.07.2011р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , виданого 12.02.2013р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Мостиського районного управління юстиції у Львівській області; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 , виданого 04.02.2023р. Мостиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції; копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданого 30.03.2021р. Мостиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів);копією паспорта позивачки; витягом з реєстру територіальної громади №2026/000825846 від 17.01.2026 року; копією паспорта відповідача; іншими матеріалами справи.

IV. Застосовані судом норми права.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Статтею 109 СК України визначено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до положень ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

VI. Висновки суду.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Підсумовуючи, суд вважає, що позов обґрунтований, шлюб між сторонами існує формально, докази про можливість збереження сім`ї сторін відсутні, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, примирення між сторонами неможливе, їхня сім`я розпалася остаточно, позивачка ОСОБА_1 не виявила бажання примиритись та наполягає на розірванні шлюбу, а тому, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (ст.51 Конституції України), суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, а також права їхніх дітей, що має істотне значення, відтак шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Вимоги про відновлення свого дошлюбного прізвища позивачка ОСОБА_1 не заявляла; після розірвання шлюбу просила залишити за нею прізвище « ОСОБА_6 ».

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн.

З урахуванням думки сторони позивача, судові витрати слід залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 липня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області, про що зроблено актовий запис №32.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Повний текст рішення складено 27.05.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с.Малнів Мостиського району Львівської області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Мостиська Мостиського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.В. Кічак