Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №646/13597/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року

м. Харків

справа № 646/13597/24

провадження № 22-ц/818/2081/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів –Маміної О.В., Яцини В.Б.

за участі секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

сторони справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року у складі судді Благої І.С.,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» ( надалі ТОВ) звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №90361/2113692 від 16.11.2021 в розмірі 32496,49 грн та за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 в розмірі 103426,83 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до Заяви про надання Банківської послуги «Кредитна картка», 16.11.2021р. до Договору про надання Банківських послуг №90361/2113692 від 11.08.2015р., заявник звернулася до АТ «Креді Агріколь Банк» з проханням відкрити на підставі Договору та Заяви поточний (картковий) рахунок та видати їй кредитну картку з встановленим кредитним лімітом. Загальна вартість кредитної лінії лінією (розрахована виходячи з максимально розміру Кредитного ліміту) - 86 515,03 гривень. Право вимоги за вказаним кредитним договором 18.01.2024 року було відступлене Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» на підставі Договору №2-2024 про відступлення прав вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №90361/2113692 від 16.11.2021. Сума заборгованості на дату відступлення права вимоги становила 32496,49 грн. Про відступлення права вимоги ОСОБА_1 були направлені повідомлення від АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ. В зв`язку невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 15.11.2024 у Позичальника утворилась заборгованість за Договором №90361/2113692 від 16.11.2021 року у розмірі - 32 496,49 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом у розмірі 21 703,88грн та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 10 792,61 грн.

Окрім того, 16.11.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №5/2113692. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 60000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень 00 коп.) строком на 72 місяці, з 16.11.2021 року до 15.11.2027 року. Право вимоги за вказаним кредитним договором 18.01.2024 року було відступлене ТОВ на підставі договору №2-2024 про відступлення права вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 . В зв`язку невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 15.11.2024 у Позичальника утворилась заборгованість за Договором №5/2113692 від 16.11.2021 у розмірі 103 426,83 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом у розмірі 58 380,17 грн, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 26 716,66 грн та простроченої заборгованості за комісією в розмірі 18 330,00 грн.

Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором №90361/2113692 від 16.11.2021 року у розмірі - 32 496,49 грн, заборгованість за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 в розмірі 66 851, 53 грн та судовий збір розмірі 1768,35 грн.

Рішення обґрунтовано тим, що позивач надав належні та допустимі докази, які підтверджують укладання кредитного договору. Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Проте суд зазначає що кредитор не дотримався обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, а саме не направив відповідачці вимогу про таке погашення кредиту до моменту звернення до суду із цим позовом, у зв`язку з чим правові підстави для дострокового стягнення із ОСОБА_1 усієї суми кредиту в розмірі 103 426,83 грн за кредитним договором №5/2113692 відсутні, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Глобал Спліт» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині визначення розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача за кредитним договором № 5/2113692 змінити, задовольнити в цій частині позовні вимоги в повному обсязі. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Суд не дослідив належним чином лист-пропозицію від 08.04.2024 року якою відповідачу було запропоновано повернути частину боргу на пільгових умовах. Зі змісту вказаного листа вбачається що даним листом було повідомлено боржника про наявність боргу та попереджено що в разі не сплати боргу на запропонованих умовах, Товариство буде вимушено звернутись до примусового виконання рішення та сума боргу буде збільшена за рахунок судових та виконавчих витрат а також 3% річних та інфляцією за весь час прострочення. Апелянт зазначає що направивши даний лист-пропозицію він дотримався обов`язку щодо досудового врегулювання спору та пред`явлення боржнику вимоги про дострокове повергнення боргу як того вимагає чинне законодавство.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Керуючись статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу у межах вимог апеляційної скарги, а саме вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 року у розмірі 36575,30 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 16.11.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , укладений Кредитний договір №5/2113692.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит, сумі 60000,00 грн. строком на 72 місяці, з 16.11.2021 року до 15.11.2027 року (включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначе Графіком платежів по кредиту, як День повернення кредиту.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника, № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору, всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», та на умовах страхування життя Позичальника, які є невід?ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті Банку: зобов?язаний сплачувати Банку: www.credit- agricole.ua.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, Позичальник зобов?язаний погашати, кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту щомісяця, в день повернення кредиту на Рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору, Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію, або іншій особі, будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.

Відповідно до п.п. 2.6.1 Кредитного договору, у випадку відступлення права вимоги за Договором Банк протягом 10 робочих днів зобов?язаний повідомити Позичальника про такий факт у один із способів (поштове відправлення, текстове, голосове та ініші способи).

18.01.2024 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір №2-2024 про відступлення права вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 .

Відповідно до п. 2.1. Договору №2-2024 від 18.01.2024 року Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору право вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору, реєстр прав вимоги підписаний Сторонами 19.01.2024 року, в даному реєстрі ОСОБА_1 зазначена за №294.

19.01.2024 року до ОСОБА_1 від АТ «Креді Агріколь Банк» було направлено повідомлення про те, що відбулось відступлення прав вимоги за договором №2-2024 від 18.01.2024 до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», яке в свою чергу, стало Новим кредитором. На виконання умов Договору відступлення прав вимоги, ОСОБА_1 , була повідомлена про необхідність перерахувати кошти в сумі 103 426,83грн, що відповідає розміру поточних зобов`язань за Кредитним договором зі сплати залишку заборгованості за кредитом( тіло кредиту), нарахованих процентів за користування кредитом та комісії ( а.с. 54).

08.04.2024 року ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» було направлено ОСОБА_1 лист з повідомленням про відступлення прав вимоги за договором №2-2024 від 18.01.2024 та пропозицією щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 року, шляхом погашення частини богу (дисконт 20%), а саме оплата суми 82 741,46 грн ( а.с.55).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ч. 1 ст. 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Уразі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п`ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла-шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Наведені приписи дають підстави виснувати, що ч. 4ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Отже, звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч. 4ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

Відповідно до ст. ст.13,43,81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Із матеріалів справи вбачається що позивач ТОВ «Глобал Спліт» 08.04.2024 року направив на адресу відповідача ОСОБА_1 лист-пропозицію за вих.№2499 про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 року яка станом на 04.04.2024 року становить 103426,83 грн. Відповідачу було запропоновано здійснити погашення заборгованості на пільгових умовах та було попереджено боржника що у разі відсутності оплати в рахунок погашення простроченої заборгованості, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» буде вимушено провести заходи щодо стягнення заборгованості на підставі рішення суду. При цьому сума боргу може бути збільшена, а саме до загальної суми заборгованості 103426,83 грн може будуть додані судові витрати, витрати по виконавчому провадженню, а також сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу (т.1 а.с.55).

Також надано докази направлення на адресу лист – пропозиція від 08.04.2024, що є вимогою про дострокове повернення кредиту ( т.1 а.с.56-60).

Оскільки позивачем було дотримано процедуру досудового врегулювання спору, позовні вимоги на дострокове повернення кредиту є обґрунтованими.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Вказаний висновок підтримано у постановах Верховного Суду у справах №296/10217/15-ц від 07 липня 2020 року, №912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, №910/18943/20 від 27 липня 2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Глобал Спілт» надало розрахунок заборгованості за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 відповідно до якого вбачається що за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у загальному розмірі 103426,83 грн яка складається з простроченого тіла кредиту – 58380,17 грн, прострочених відсотків – 26716,66 грн, та простроченої заборгованості за комісією – 18 330,00 грн.

Зі змісту вказаного розрахунку вбачається що позивач здійснював нарахування відсотків за користування кредитом та комісію виключно по 19.01.2024 року тобто в межах строку кредитування.

Отже, розмір нарахованих процентів та комісій за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 повністю узгоджується із розрахунками заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано. Тому колегія суддів вважає, що вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий узгоджується з умовами кредитного договору.

Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять.

Тому колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 року в загальному розмірі 103426,83 грн з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту – 58380,17 грн, прострочена заборгованість за відсотками – 26716,66 грн, прострочена заборгованість за комісією – 18330,00 грн.

Суд першої інстанції, ухвалюючи в цій частині рішення про часткове задоволені позовних вимог та стягнення з відповідача суми заборгованості лише в розмірі 66851,53 грн на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, відтак рішення суду першої інстанції підлягає в оскаржуваній частині підлягає зміні, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 підлягають повному задоволенню та з відповідача належить стягнути заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 103426,83 грн.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за подання позову становить 2422,40 грн, сума сплаченого судового збору позивачем за подання апеляційної скарги становить 3633,60 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають повному задоволенню то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» належить стягнути судовий збір у загальному розмірі 6056,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» – задовольнити.

Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року – в частині визначеного судом розміру заборгованості за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 - змінити.

Позов Товариства з обмеженою «Глобал Спліт» про стягнення заборгованості за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 року - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою «Глобал Спліт» (ЄДПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором №5/2113692 від 16.11.2021 в загальному розмірі 103 426 (сто три тисячі чотириста двадцять шість) гривень 83 коп.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою «Глобал Спліт» (ЄДПОУ 41904846) судовий збір в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень. 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина