Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №723/1812/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1812/26

Провадження № 1-кп/723/3103/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Сторожинець обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному № 12026262020001021 від 21.04.2026 року щодо обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженця селища міського типу Чаплинка Чаплинського району Херсонської області, зареєстровного за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, учня 10 класу Великокучурівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня імені ОСОБА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоза ч.2 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

законного представника ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

представника ювенальної провенції ОСОБА_8

в с т а н о в и в:

У період часу з 14 по 19 січня 2026 року неповнолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, узгоджено та за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в межах населеного пункту АДРЕСА_3 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, підійшли до припаркованого на вказаній вулиці мотоцикла марки «КОVІ» модель 250-4Т LITE, державнийномер НОМЕР_1 , вартість якого, згідно висновку експерта № СЕ-19/126-26/2934-АВ від 17.03.2026 року - 89 720,34 гривень, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_10 .

Переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, та поруч із мотоциклом не перебуває його власник чи інші особи, здатні перешкоджати їх намірам, ОСОБА_9 умисно, протиправно, з метою приведення двигуна в дію, руками вирвав дроти запалювання та разом з ОСОБА_3 здійснював спроби запустити двигун шляхом маніпуляцій із зазначеними дротами. Після того як спроби завести мотоцикл виявилися безуспішними, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію спільного умислу, дав вказівку ОСОБА_3 перемістити транспортний засіб шляхом штовхання.

ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та діючи відповідно до попередньої змови, почав штовхати мотоцикл, у той час як ОСОБА_9 долучився та допомагав у його переміщенні. Обоє, діючи узгоджено та з метою приховування викраденого транспортного засобу, перемістили мотоцикл до гаражного приміщення за місцем проживання ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_2 , чим фактично позбавили власника можливості володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном.

Таким чином, своїми умисними, узгодженими та протиправними діями ОСОБА_3 у співучасті з ОСОБА_9 незаконно заволоділи транспортним засобом — мотоциклом «KOVI» модель 250-4Т ГІТЕ, номерний знак НОМЕР_1 , вартістю, згідно висновку експерта № СЕ-19/126-26/2934-АВ від 17.03.2026 року - 89 720,34 гривень.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб.

22.04.2029 року між прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю його законного представника ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості, яку подано до суду 22.04.2026 року разом з обвинувальним актом.

У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 , за участю його законного представника ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 289 КК України.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 під час судового провадження у даному кримінальному провадженні зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений за участю його законного представника та захисника узгодили міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинуваченому зрозумілі роз`яснені судом права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримала думку обвинуваченого ОСОБА_3 та просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Захисник ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Прокурор ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги, передбачені КПК України та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 названого Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, повне визнання вини, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю його законного представника ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 314, 369, 370-371, 373-374, 469, 472-475, ч.15 ст., 615 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22.04.2026 року між прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю його законного представника ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12026262020001021 від 21.04.2026 року.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст. 69 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 положення ст. 476 КПК України, що в разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя Сторожинецького районного суду ОСОБА_11