Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №723/5642/25 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/5642/25

Провадження № 1-кп/723/168/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець кримінальне провадження № 12025260000000276 від 26.03.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженця с. Банилів – Підгірний Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, має на утримані неповнолітню дитину, непрацюючого, учасника бойових дій, являється особою з інвалідністю (онкохвороба), раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

У період часу з березня 2025 року по вересень 2025 року, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час слідством особами, підшукали громадянина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому виїзд з території України у період дії воєнного стану заборонено та який мав на меті незаконно перетнути державний кордон України.

В подальшому, 30 липня 2025 року ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_8 в м. Чернівці по вулиці Героїв Майдану, буд. 71, на території автомобільної парковки біля спортивного комплексу «Спорт Лайф» та при зустрічі, за вказівкою ОСОБА_9 , ОСОБА_8 передав йому раніше обумовлену суму коштів, а саме п`ятсот євро, як передоплату, за послугу незаконного перетину державного кордону.

Надалі, після отримання грошових коштів ОСОБА_9 , останній почав надавати поради ОСОБА_8 , які стосувалися його незаконного перетину державного кордону, зазначивши, що для реалізації таких дій, необхідно буде заплатити грошові кошти в сумі три тисячі вісімсот євро, зазначивши, що за безперешкодний проїзд через мобільні блок-пости ОСОБА_8 має доплатити окремо сто - двісті євро.

Надалі, 20 вересня 2025 року близько 15 год. 45 хв. прибувши на обумовлене раніше місце, а саме на територію автомобільної парковки біля приміщення спортивного комплексу «Спорт Лайф» в м. Чернівці по вулиці Героїв Майдану, буд. 71, ОСОБА_8 зустріли ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 та за їхньою вказівкою ОСОБА_8 сів до транспортного засобу марки «Ореl» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_7 , після чого транспортний засіб почав рухатися в напрямку проспекту Незалежності м. Чернівці.

По дорозі, перебуваючи в салоні вказаного транспортного засобу, за вказівкою ОСОБА_9 , в присутності водія ОСОБА_7 , ОСОБА_8 передав йому грошові кошти в сумі три тисячі вісімсот євро, який їх перерахував та поклав до своєї сумки.

Надалі, транспортний засіб марки «Ореl» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , в салоні якого перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прибув на автомобільну парковку біля ресторану «Файно», що знаходиться за адресою: м. Чернівці вул. Руська буд. 242. В подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вийшли із зазначеного транспортного засобу наказали ОСОБА_8 очікувати їх в автомобілі.

Цього ж дня, близько 23 год. 00 хв. до зазначеного транспортного засобу, в якому перебував ОСОБА_8 , повернулися ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , разом із ОСОБА_3 та перебуваючи на території зазначеної автомобільної парковки, вони розподілили між собою ролі, домовившись про те, що ОСОБА_10 повинен пересісти до транспортного засобу марки «Volkswagen» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки ОСОБА_9 був випивший, водієм був ОСОБА_3 і поїдуть наперед, з метою їх супроводу, для безперешкодного проїзду до місця подальшого переховування ОСОБА_8 .

Надалі, рухаючись в транспортному засобі марки «Ореl» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 вулицями м. Чернівці на виїзд з міста в напрямку м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, наближившись до мобільного блок-поста, що розташований в адміністративних межах с. Кам`яна Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_7 вказав мовчати ОСОБА_8 та сховатися за водійським сидінням в зазначеному автомобілі, накривши його верхнім одягом.

Після цього, проїхавши безперешкодно мобільний блок-пост і доїхавши до с. Череш Чернівецького району Чернівецької області в транспортному засобі марки «Volkswagen» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в салоні якого перебував ОСОБА_9 та який весь час супроводжував транспортний засіб марки «Ореl» сірого кольору, реєстраційний помер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 в салоні якого перебував ОСОБА_11 , зупинилися на узбіччі дороги. Надалі за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 пересів на пасажирське сидіння ззаду в транспортному засобі марки «Volkswagen» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_3 , що останній і зробив.

Надалі ОСОБА_9 пересів як пасажир до транспортного засобу марки «Ореl» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , після чого зазначені транспортні засоби продовжили рух в напрямку с. Банилів - Підгірний Чернівецького району Чернівецької області.

21 вересня 2025 року, прибувши близько 00 год. 20 хв. в с. Банилів - Підгірний Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_3 відповідно до відведеної йому ролі, наказав ОСОБА_8 очікувати подальших вказівок, поселивши його в одному з нежитлових будинків, що знаходився неподалік лісового масиву в межах с. Банилів - Підгірний Чернівецького району Чернівецької області.

Надалі, цього ж дня, близько 10 год. 05 хв. до місця перебування ОСОБА_8 приїхав ОСОБА_7 і повідомив, що незаконний перетин кордону відбудеться 23 вересня 2025 року, а також те, що ОСОБА_8 необхідно буде пройти через ліс для перетину кордону.

В подальшому, 23 вересня 2025 року близько 12 год. 50 хв. до будинку, де перебував ОСОБА_8 приїхав транспортний засіб марки «Ореl» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 в салоні якого перебував ОСОБА_7 та оскільки він був випивший, на його прохання водієм був ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вказав ОСОБА_8 зібрати речі та сісти до зазначеного автомобіля, після чого почали рухатися в напрямку державного кордону України та республіки Румунія, через лісовий масив та приблизно через 10-15 хв. після початку руху, транспортний засіб в якому перебував ОСОБА_8 , в межах населеного пункту с. Банилів - Підгірний Чернівецького району Чернівецької області був зупинений працівниками правоохоронних органів.

Надалі, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були затримані в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 332 КК України – незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів за кваліфікуючими ознаками: вчинені за попередньою змовою групою осіб, і його дії за цією статтею кваліфіковані правильно.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. На даний час він усвідомлює, що вчинив незаконно, дуже шкодує, кається, більше подібного не вчинятиме. Просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками судового розгляду не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Учасники погодилися на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження доказів, крім особистого допиту обвинуваченого та дослідження матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, пояснивши, що наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України їм зрозумілі.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжкого злочину.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, онкохворий, учасник бойових дій.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наявність обставин, що пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та знаходить їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, має онкологічну хворобу, а також являється учасником бойових дій та на його утриманні перебуває неповнолітня дитина.

Враховуючи наявність зазначених обставин, що пом`якшують покарання, та дані про особу обвинуваченого, суд знаходить за можливе призначити обвинуваченому покарання нижче, ніж передбачено нижньою межею санкції ч. 2 ст. 332 КК України.

Крім того, враховуючи тяжкість та обставини вчиненого злочину, приймаючи до уваги визнання вини обвинуваченим, його відношення до вчиненого та стан здоров`я, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання згідно ст. 75 КК України.

На думку суду, саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого і попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 77 КК України, відповідно до яких конфіскація майна не застосовується у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 174, 368-370, 373, 374, 615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з наданням логістичних послуг та перевезенням пасажирів в прикордонних районах України строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Сторожинецього районного суду ОСОБА_12