Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №627/256/26 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/256/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої судді Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачка ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 20.08.2016 Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №46.

Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачкою перебувають у шлюбі з 20.08.2016, який зареєстрований Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №46. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останнього періоду подружнього життя між подружжям часто виникали непорозуміння та сварки через різні погляди на життя, сімейні відносини не склалися. На даний час подружні відносини між сторонами припинено, разом вони не проживають, спільного господарства не ведуть, наміру зберегти сім`ю не мають. Так як примирення між ними та збереження сім`ї неможливі, позивач наполягає на розірванні шлюбу. Майнових спорів та спорів про місце проживання дитини немає.

Відзив на позовну заяву відповідачка не подала .

Заяви, клопотання , процесуальні дії у справі.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 26.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження , розгляд справи призначено на 27.04.2026.

Позивач у судове засідання не з`явився, просив суд заслухати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги. Проти заочного розгляду справи не заперечує, про що зазначив у позовній заяві.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила,про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання , про що свідчать розписки про отримання судових повісток від 27.04.2026 , 01.05.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності до ст. 280, 223 ч. 4 ЦПК України, враховуючи те, що відповідачка про слухання справи повідомлена належним чином, однак в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, мотиви суду .

Судом встановлено, що 20.08.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який був зареєстрований Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №46, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.08.2016. (а.с. 7)

Від цього шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 22.04.2020. (а.с. 8)

З матеріалів справи вбачається, що спільне життя позивача з відповідачкою не склалося через різні погляди на життя, відсутність порозуміння між подружжям. На даний час подружні відносини між сторонами припинено, разом вони не проживають, спільного господарства не ведуть, наміру зберегти сім`ю не мають.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст. 3 ч. 4, ст. 24 ч. 1 СК України, сім`я створюється на підставах, що не суперечать моральним засадам суспільства, зокрема, на підставі шлюбу, який ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки, примушування до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно вимог ст.110, 112 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).

Згідно з ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а належним чином повідомлена відповідачка у судове засідання не з`явилася та не надала жодних заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що сім`я розпалась остаточно, подальше спільне проживання сторін і збереження шлюбу неможливі та порушують принцип добровільності та права сторін, що має істотне значення.

На час розірвання шлюбу спору між сторонами щодо місця проживання дитини та поділу спільно нажитого майна немає.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №1.576161703.1 від 16.03.2026, який підлягає стягненню з відповідачки на його користь у повному розмірі.

Керуючись ст. 7, 10, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 20.08.2016 Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №46.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Л.В.Вовк