Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №613/5/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/5/26 Провадження №-2-а/613/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 613/5/26 провадження 2-а/613/8/26 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Тимошенко Л.В. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тимошенко Л.В. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 969/2024-п від 09.09.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що 09.09.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 969/2024-п, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

За змістом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , будучи раніше визнаним обмежено пртидатним до військової служби, не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Представник позивача зазначає, що протокол складено з істотними порушенням КУпАП, зокрема у протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 , який підтверджує факт роз`яснення останньому його прав та обов`язків. Відсутні відомості про те, що позивача було ознайомлено з протоколом, а також відсутні докази вручення йому копії протоколу.

Також представник позивача зазначила, що в оскаржуваній постанові зазначено про те, що від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі та він визнає вину у скоєнні правопорушення. Однак жодних заяв ОСОБА_1 до ТЦК не подавав.

Крім того, розгляд справи мав відбутися 12.09.2025, як зазначено про це у протоколі, однак постанова винесена 09.09.2025, тобто раніше, ніж призначено справу до розгляду, що є самостійною підставою для скасування постанови.

Отже, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню із вказаних вище підстав.

Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

09.01.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування запечень зазначила, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та наявних документів було встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відносно нього 29.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 було подано звернення Е3457099 до відділення поліції №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.210,210-1 КУпАП. Причиною подання стало не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист). 07.09.2025 представниками органів Національної поліції ОСОБА_1 був виявлений на території Валківської територіальної громади, як порушник правил військового обліку, у зв`язку з чим був супроводжений до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до Алгоритму роботи посадових осіб районних (міських) ТЦК та СП при доставленні органами Національної поліції громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210,210-1 КУпАП, затвердженого розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 06.03.2025 №321/1511, ОСОБА_1 взято на військовий обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 був виявлений як порушник правил військового обліку, відносно нього представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення №696/5055 від 07.09.2025 за те, що він мав ступінь придатності «обмежено придатний» та в порушення вимог Закону України «Про внесення змін до пункту «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Протокол про адміністративне правопорушення складався 07.09.2025 у присутності Позивача. Позивачу під час складання протоколу були роз`яснені його права та обов`язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України під його особистий підпис. Позивач при складенні протоколу пояснень не надавав та другий примірник протоколу отримав під особистий підпис. Після складеного протоколу Позивач виявив бажання написати заяву про визнання вчиненого адміністративного правопорушення, яке полягало в не проходженні медичного огляду до 05.06.2025. Заява була написана та підписана власноручно

Враховуючи зазначене та беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 написав заяву про визнання вчиненого ним правопорушення, за результатами розгляду начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 заяви за наявними матеріалами у справі було прийнято рішення та винесено постанову про адміністративне правопорушення №969/2024-п за частиною 3 статті 210-1 КУпАП за наявності поданої заяви, в якій особа зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не з`явився та не отримав постанову про адміністративне правопорушення, постанову було направлено за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 не виконав вимоги постанови №969/2024-п від 09.09.2025 та не надав квитанцію про сплату штрафу, 24.11.2025 за №6384 було подано заяву до Харківського відділу Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження.

09.01.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача звернула увагу суду на те, що позивач будь-яких заяв про визнання вини у скоєнні адміністративного правопорушення не складав. Поставлення позивача на військовий облік не за зареєстрованим місцем проживання є необґрунтованим та незаконним. Крім того, відповідачем не було дотримано порядку проходження військовозобов`язаним медичного огляду, оскільки повістка про виклик позивача для проходження ВЛК останньому не направлялась. Крім того, представник позивача зазначила, що строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності сплинули 05.09.2025, а оскаржувана постанова винесена 09.09.2025, що є самостійною підставою для скасування постанови.

Представник позивача – адвокат Тимошенко Л.В. просила розглянути справу без участі позивача та його представника.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у відзиві на позов просила розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 07.09.2025 інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_1 складено протокол № 696/5055, за змістом якого 07.09.2025 о 12.30 год. у м. Валки під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов?язаним ОСОБА_1 . Солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів був визнаний обмежено придатним до військової служби в особливий період, та в порушення вимог Закону України «Про внесення змін до пункту «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП /а.с.8-9, 33/.

09.09.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову № 969/2024-п по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. /а.с.11-12, 32/.

Постановою старшого державного виконавця Харківського ВДВС від 17.12.2025 на підставі заяви тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрито виконавче провадження № 79821060 щодо виконання постанови № 969/2024-п від 09.09.2025 /а.с.10/.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі ст. 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).

Як вбачається з копії протоколу № 696/5055 від 07.09.2025, долученого представником відповідача до відзиву, ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституціїй України та права, передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у відповідній графі, що спростовують твердження представника позивача про те, що відповідачу не було роз`яснено його права та він не був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У протоколі у графі «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу» відсутні будь-які пояснення ОСОБА_1 .

Також вказаний протокол містить підпис правопорушника у графі щодо отримання другого примірника протоколу.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначила, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена з дотриманням норм законодавства з огляду на те, що позивача ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним, а тому у нього виник обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності, який останнім не було виконано.

Суд звертає увагу, що наказ Міністерства оборони від 20.12.2017 №684, яким було затверджено Перелік випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов`язаних, втратив чинність 29.08.2024 на підставі наказу Міністерства оборони №509 від 25.07.2024.

04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 (далі по тексту Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення, зміст яких було викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.

Аналіз пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов`язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Разом з цим, суд зазначає, що обов`язок надання суду доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладався саме на відповідача, однак докази того, що позивач ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним, у суду відсутні, а тому суд доходить висновку, що відповідачем не доведено факту, що на позивача покладався обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05.06.2025.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 р. у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі N 463/1352/16-а зробив висновок про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, виходячи з викладеного, суд доходить висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , скасування постанови № 969/2024-п від 09.09.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в сумі 532,48 грн., позов задоволено в повному обсязі, а тому витрати в сумі 532,48 грн., відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову № 969/2024-п від 09.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження, АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя