Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №941/501/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/501/26

Провадження № 3/941/185/26

Суддя Петрівського районногосуду Кіровоградської області Больбот А. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП України в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого,

за ч.2 ст.173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Петрівського районного суду Кіровоградської області від Олександрійського РВП ГУНП України в Кіровоградській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які мотивовані тим, що 14.03.2026 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 в

АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 у присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спричинило психологічний тиск по відношенню до останнього, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Захисник Ковальов А.І. в судове засідання теж не з`явився, надав до суду пояснення по справі у яких просив провадження у справі закрити з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та прохав проводити розгляд справи без сторони захисту.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави

Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД

№ 486911 від 27.03.2026, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП, йому у вину ставиться вчинення домашнього насильства, вчинене стосовно малолітньої особи, за тих обставин, що він 14.03.2026 о 19 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 у присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спричинило психологічний тиск по відношенню до останнього.

В той же час, до протоколу не долучено доказів вчинення ОСОБА_1 14.03.2026 о 19 год. 00 хв. домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 .

Тобто у матеріалах справи відсутні докази які б вказували на наявність свідомих, умисних дій ОСОБА_1 , вчинених по відношенню до його дружини, які б свідчили про намір заподіяти насильство щодо такої, обмежити чи порушити її особисті права та свободи, свідком яких був його малолітній син.

Слід враховувати, що суть правопорушення, передбачене ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, зводиться до вчинення таких дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, об`єктивна сторона складу за ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП має обов`язкову ознаку - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Проте, з матеріалів провадження не вбачається, що дії ОСОБА_1 могли завдати потерпілому чи завдали йому психологічної шкоди, встановлення настання якої є обов`язковим.

Для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством. Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперераховані ознаки. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов`язково завжди приводить.

Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 працівником поліції було порушено вимоги ст.255 КУпАП та не зібрано достатніх доказів, які б підтверджували вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, до матеріалів справи не додано достатніх доказів його вчинення, зокрема, постанову суду про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні 14.03.2026 о 19 год. 00 хв. домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , тощо.

А отже висновок співробітника поліції, зроблений ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 486911 від 27.03.2026, щодо вчинення

ОСОБА_1 14.03.2026 о 19 год. 00 хв. домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , свідком якого став його малолітній син, є передчасним.

У силу приписів ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а отже і доводили винуватість поза розумним сумнівом.

Таким чином, у ході судового розгляду даної справи не встановлено в діях вчинених ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та доказів щодо наявності саме домашнього насильства зі сторони ОСОБА_1 по відношенню до його дружини, свідком якого став його малолітній син, що свідчить про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу цього правопорушення.

Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч.1 ст.247 КУпАП, суд вважає, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7-9, 173-2, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Кропивницького апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя А. Ю. Больбот