Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №404/26/21 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/26/21

Номер провадження 2/404/15/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивниць кого

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди та про захист честі, гідності та ділової репутації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом (з врахуванням заяви вх. № 21501 від 04.06.2021 року про зміну предмета позову; та заяви № 14077 від 20.04.2023 року про збільшення розміру позовних вимог) про зобов`язаня ОСОБА_2 спростувати інформацію виставлену в соціальній мережі групі Телеграм, номер мобільного телефону НОМЕР_1 згідно, якої ОСОБА_1 бажає змістити з посади голови Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих «УТОГ» ОСОБА_2 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 407025,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог вказала, що вона є членом Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих «УТОГ», головою якої є ОСОБА_2 . Позивач є інвалідом ІІІ групи, має відповідну довідку МСЕК та отримує пенсію по інвалідності, є людиною глухою. Всі члени Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих «УТОГ» переписуються в групі Телеграм, який створила відповідач на номер мобільного телефону НОМЕР_2 . При цьому, відповідач дуже добре чує, але видає себе за глуху людину. З цього приводу позивач написала відповідачу особисте смс повідомлення про її шахрайських дії зі свого номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , де вказала, що остання не може займати посаду директора, так як принижує її та вводить всіх в оману, так як вона насправді не глуха. На що відповідач виставила на обговорення в телеграм чаті її думку, та попросила надати коментар кожному, вказала, що позивачка бажає змістити з посади голови Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих «УТОГ» ОСОБА_2 . В подальшому з номеру телефону НОМЕР_4 , пішли погрози вбивства, приниження тощо з боку ОСОБА_3 . Відповідач налаштувала майже всіх членів вказаної організації проти позивача, принизила її тим, що розповсюдила її точку зору в мережі Інтернет без її згоди та вказала, що вона хоче зняти її з посади, чим завдала їй моральної шкоди. Крім того, від поширення недостовірної інформації 06.12.2020 року її на урочисте відкриття спортивного залу, який належить Всеукраїнській громадській організації інвалідів «Українське товариство глухих «УТОГ», не надав можливості зайти до спортзалу ОСОБА_4 , який є чоловіком відповідача, всі протиравні дії були записані на мобільний телефон. Також, постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 лютого 2021 року по справі № 404/686/21 матеріали справи про адміністративне правопорешння відносно ОСОБА_4 були направлені до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, у зв`язку з тим, що дії ОСОБА_4 містять ознаки злочинів, передбачених, передбачених статтями 296, 356 КК України, що виключає статтю 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, неправдива інформація виставлена у соціальній мережі призвела до порушення її права відвідати урочисте відкриття спортивного залу приміщення Будинку культури УТОГ, що в місті Кропивницькому. Неправдива інформація полягає в тому, що вона не бажала змістити з посади голови Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих «УТОГ» ОСОБА_2 , як вона в соціальній мережі вказала та без її згоди виставила на обговорення смс повідомлення, яке надсилалося особисто відповідачу, а тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (т. 1 а.с. 21).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 лютого 2021 року позивачем подано позовну заяву (вх. № 9686 від 11.03.2021 року) в новій редакції, в якій вимоги щодо змісту позовної заяви не усунуті, однак вказані обставини суд вважав можливим з`ясувати в судовому засіданні під час розгляду справи (т. 1 а.с. 24-25).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання ( том 1, а.с.28).

В свою чергу відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти позову. Зазначає, що вона займає посаду голови Кіровоградської обласної організації УТОГ, а не як зазначено у позові Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих УТОГ». Згідно розпорядження № 90 від 09.12.2015 року, її призначено головою, відповідно до рішення звітно-виборчої конференції. Відповідач підтверджує, що між нею та позивачем існує давній конфлікт. Зокрема, у 2012 році позивач написала на неї заяву в міліцію за підробку документів, про що було заведено кримінальну справу, та яку було закрито за відсутністю складу злочину. Після тих подій, за час їх співіснування, позивач вдавалась до непристойної поведінки (наклепи, підговори, підбурення, обмова, іншого роду інсинуацій), але до її витівок ставились поблажливо. Позивач неодноразово порушувала порядок звернення, вимагала до себе більшої уваги та попросту заважає працювати багатьом працівникам їх організації. 04.12.2020 року, згідно заяв на президію їх організації, звернулись перекладачі жестової мови, які в своєму зверненні просили відсторонити їх від надання послуг перекладача для ОСОБА_1 . Окрім того, за підписами членів УТОГ, на чергове засідання президії Кіровоградської обласної організації УТОГ, надійшло звернення. 23.12.2020 року відбулось засідання на якому, окрім інших питань, обговорилось питання поведінки ОСОБА_1 . Саме з міркувань морально-етичної складової, члени президії та присутні, одностайно, вирішили зупинитись на питанні про дозвіл не обслуговувати позивача перекладачами жестової мови. В зв`язку зі звичаями їх організації обговорювати всі питання та оприлюднювати їх в Інтернет-мережі їх Телеграм каналу, на обговорення було поставлено питання перед членами громадської організації – ОСОБА_1 , оскільки намагання вмовити її припинити вчиняти безпідставні, безглузді звинувачення в невідповідності її займаній посаді – не знайшло порозуміння з боку позивача. Вказує, що її діяльність пов`язана з роботою з особливою категорією громадян (інваліди з вадами слуху) та з органами місцевого самоврядування, іншими організаціями та підприємствами, де особі з вадами слуху та без комунікативних здібностей та інших людських якостей – не обійтись. Відтак, вона хоча і чує, але для цього їй потрібна відстань не більше ніж 1,5 метрів. Відповідно вважає, звинувачення на її адресу та викладене в позові безпідставними та такими, що порушують її права та охоронювані законом інтереси. Крім того, спосіб захисту, який обрала позивачка, не відповідає принципу розумності та справедливості. Оскільки згідно Статуту товариства, передбачений порядок скарг на дії голови (т. 1 а.с. 35-40).

Позивачем подано до суду уточнену позовну заяву (вх. № 21501 від 04.06.2021 року), в якій позивач просить зобов`язати ОСОБА_2 спростувати інформацію виставлену в соціальній мережі групі Телеграм, номер мобільного телефону НОМЕР_1 згідно якої ОСОБА_1 бажає змістити з посади голови Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих «УТОГ» ОСОБА_2 та стягнення на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн з ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 66-70).

В свою чергу відповідачем подано до суду відзив на уточнену позовну заяву (вх. № 26197 від 14.07.2021 року), в якому остання заперечує проти позову. Вказує, позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт заподіяння їй моральних страждань чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, які стали наслідком зазначення в Телеграмі чаті інформації, а також не обґрунтовано заявлену суму відшкодування моральної шкоди, яка становить 50000,00 грн (т. 1 а.с. 86-99).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 жовтня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 (вх. № 21501 від 04.06.2021 року, а.с. 66-70) про зміну предмета позову. Подальший розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди, здійснюється з урахуванням заяви (вх. вх. № 21501 від 04.06.2021 року, а.с. 66-70) про зміну предмета позову ( том 1 а.с. 105).

Відповідачем подано до суду додаткові пояснення (вх. № 40917 від 16.11.2021 року), в яких вказує, що ОСОБА_1 є колишньою тещею її чоловіка. В 2012 році донька ОСОБА_1 , ОСОБА_5 розлучилася з її нинішнім чоловіком, після чого не залишає їх у спокої. Позивач незадоволена її роботою та розповсюджує недостовірну інформацію, і незважаючи на всі неприємності, вона та її підлеглі продовжували надавати їй допомогу. В серпні 2020 року позивач вирішила відправити їй відео, де вказує, що не задоволена її роботою і її потрібно вигнати з посади. Оскільки вказана посада є виборною (раз на 5 років проходить звітно-виборна конференція, де обирають голову обласної організації УТОГ) і її відео з невдоволенням її роботи, вона вирішила викласти у телеграм групу та запитати у членів УТОГ, які її обирали на посаду, чи погоджуються вони з думкою ОСОБА_1 . Декілька разів з працівниками збирали нараду і запрошували ОСОБА_1 , аби примиритися і забути всі сварки й надалі їй надавати допомогу в перекладі на жестову мову, та вона тільки продовжувала погрожувати судами. Зазначила, що прикро, що сімейні проблеми перейшли в робочі і її звинувачують в приниженні честі і гідності, хоча постраждала від неї вона та її працівники. А також не розуміє, яке відео вона повинна спростувати, те що ОСОБА_1 відправила їй, в якому вказує їй звільнитися (т. 1 а.с. 107-109).

Відповідачем подано до суду відзив на уточнену позовну заяву (вх. № 40918 від 16.11.2021 року), в якому заперечує проти позову. Вказує, щодо позовної вимоги про спростування недостовірної інформації позивач має обґрунтувати та надати докази недостовірності зазначеної інформації. Однак, позивач як в первісному позові, так і в уточненій позовній заяві говорить: «В смс повідомлені я написала, що вона не може займати посаду директора…», чим підтверджує достовірність інформації зазначеної нею в Телеграм чаті (т. 1 а.с. 110-117).

Позивачем подано до суду відповідь на відзив (т. 1 а.с. 130-132).

Під час здійснення підготовчого провадження ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 грудня 2021 року призначено у справі судову психологічну експертизу, проведення якої доручено Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта (т. 1 а.с. 145).

На адресу Кіровського районного суду міста Кіровограда надійшло клопотання від експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України за № 19/124/11-516-2022 від 17.01.2022 року про надання додаткових матеріалів для проведення судово - психологічної експертизи, в зв`язку з чим на адресу суду повернуто матеріали цивільної справи (вх. № 6964 від 22.02.2022 року) (т. 1 а.с.153-154).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 квітня 2022 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання ( т. 1 а.с.163).

Водночас, до суду від Черкаського науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи ( т. 1 а.с. 173-175) і повернуті матеріали справи.

За повторним клопотання представника позивача, ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 листопада 2022 року призначено у справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено Кіровоградському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта (т. 1 а.с.211-212).

Від експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України до суду надійшло клопотання за № СЕ-19/112-23/1197-ПС від 07.02.2023 року про надання додаткових матеріалів для проведення судово - психологічної експертизи (вх. № 6166 від 23.02.2023 року) (т. 1 а.с.220-224).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 березня 2023 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання (т. 1 а.с.225).

Водночас, до суду від Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи (т. 1 а.с. 230-232).

Представником позивача подано заяву (вх. № 14077 від 20.04.2023 року) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 , просить суд зобов`язати ОСОБА_2 спростувати інформацію виставлену в соціальній мережі групі Телеграм, номер мобільного телефону НОМЕР_1 згідно, якої ОСОБА_1 бажає змістити з посади голови Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих «УТОГ» ОСОБА_2 , та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 407025,00 грн (т. 2 а.с.1-14).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 червня 2023 року прийнято заяву ОСОБА_1 (вх. № 14077 від 20.04.2023 року, том 2, а.с. 1-2) про збільшення розміру позовних вимог. В подальшому розглядати справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди та про захист честі, гідності та ділової репутації, з урахуванням заяви (вх. № 14077 від 20.04.2023 року) про збільшення розміру позовних вимог (т. 2 а.с. 39).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 червня 2023 року скасовану ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 листопада 2022 року про призначення у справі судово-психологічної експертизи (т. 2 а.с. 41).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено судове засідання (т. 2 а.с. 43).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини виколаені у відзиві на позов та інших заявах по суті.

Судове засідання проводилося за допомогою перекладача жестової мови Шалигіної Наталії Миколаївни

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

УТОГ — це всеукраїнська громадська організація «Українське товариство глухих», яка займається соціальним захистом, працевлаштуванням та реабілітацією людей з порушеннями слуху.

Згідно розпорядження № 90 від 09 грудня 2015 року «Про призначення головою Кіровоградської обласної організації УТОГ ОСОБА_2 », відповідно до рішення звітно-виборної конференції Кіровоградської обласної організації УТОГ, яка відбулась 05 грудня 2015 року, призначено на посаду голови Кіровоградської облорганізації УТОГ ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 47).

Позивач, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 568441 від 22.10.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом ІІІ групи, причина інвалідності: інвалідність з дитинства по слуху (т. 1 а.с. 12).

Отже, позивач була членом вищезазанеченої організації, а відповідач очолює цю організацію.

Між сторонами існують триваючи неприязні відносини, які призвели до конфлікту. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Зокрема, листом члену УТОГ ОСОБА_1 № 03-35/236 від 02.10.2020 року голова УТОГ Чепчина І.І. повідомила, що Центральне правління УТОГ надіслало на адресу голови Кіровоградської обласної організації УТОГ Майстренко М.І. лист з зауваженнями щодо зайняття своєю особистою справою у робочий час і вимогою пояснення щодо факту здійснення на робочому місці в робочий час дій, не пов`язаних з виконанням посадових обов`язків. ОСОБА_2 на їх лист повідомила, що в подальшому порушувати вимог Статуту УТОГ та своєї посадової інструкції не буде. Висловлюють вдячність за своєчасне виявлення можливих недоліків у роботі працівників обласної організації УТОГ, що дозволить УТОГ покращити свою роботу (т. 1 а.с. 128).

Згідно Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 12012120060000323 від 06.12.2012 року ОСОБА_5 просить провести перевірку посвідчення інваліда 3 групи ОСОБА_6 з приводу його підробки останньою та яка нібито незаконно користується уого пільгами (т. 1 а.с. 129).

Листом голови Кропивницького ТО УТОГ від 27.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено, що згідно з рішенням правління Кропивницької територіальної організації УТОГ від 20.01.2021 року її виключено з членів УТОГ. Причиною такого рішення стала її поведінка по відношенню до перекладачів жестової мови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які звернулися з заявами до президії Кіровоградської обласної організації УТОГ не надавати їй послуги. За рішенням президії від 23.12.2020 року їх прохання задовольнити (т. 2 а.с. 76а).

Відповідно до виписки з протколу № 13 президії Кіровоградської обласної організації УТОГ від 23 грудня 2020 року надано дозвіл перекладачам-дактилологам ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не обслуговувати ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 77-78).

Протоколом правління № 1 затверджено на засіданні Кропивницької ТО УТО від 20 січня 2021 року виключено ОСОБА_1 з членів Кропивницькох ТО УТОГ (т. 2 а.с. 79-80).

Випискою з протоколу № 4 засідання правління Кропивницької ТО УТОГ від 12 жовтня 2021 року відтерміновано питання про прийняття в члени УТОГ ОСОБА_1 на 6 місяців (т. 2 а.с. 82-83).

ОСОБА_1 26.01.2021 року зверталась із заявою до Всеукраїнської громадської організації інвалідів Українське товариство глухих із проханням користуватися соціальним супроводом перекладачів жестової мови у різних сферах її життя, так як є інвалідом ІІІ групи з дитинства по слуху (т. 2 а.с. 84).

Відповідно до заяви членам президії Кіровоградської облорганізації УТОГ від 04.12.2020 року перекладач-дактилолог ОСОБА_7 просила розглянути на засіданні президії питання щодо надання дозволу не обслуговувати члена УТОГ Кіровоградської облорганізації УТОГ ОСОБА_1 , так як вона не поважає її працю, без її дозволу веде відео зйомку їхньої розмови, яку потім розповсюджує між членами УТОГ. Будь яку інформацію надану за її проханням, вона сприймає негативно та недовірливо. Розповсюджує інформацію про те, що їй не допомагає. При тому, що кожного місяця їй надано допомогу більш як 15 разів особисто нею. Сприймає це як неповагу до себе, та своєї роботи (т. 2 а.с. 85).

Відповідно до заяви на президію Кіровоградської обласної організації УТОГ від 04.12.2020 року перекладач ж/м Кропивницької ТО УТОГ ОСОБА_8 просила розглянути питання про поведінку члена УТОГ ОСОБА_1 , яка стоїть на обліку в Кропивницькій ТО УТОГ. Вона приходить до організації знімає на відео її приватні дії, та виставляє в інтернет. Записує розмови, та провокує на сварку, а також стверджує, що її неправильно перекладають жестовою мовою. Тому вона відмовляється її надалі обслуговувати. Тим більше до неї звертаються інші нечуючі члени товариства, а вона вже після неї знервована і це відображається на її стані здоров`я (т. 2 а.с. 86).

Свідки: ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 70), ОСОБА_10 (а.с. 87), ОСОБА_11 (а.с. 88), ОСОБА_12 (а.с. 95) підтверджували обставини щодо існуючого між сторонами конфліку.

Тобто, внаслідок цього конфлікту позивач була обмежена в можливостях отримання допомоги в спілкуванні з членами цієї організації та отримання послуг, які надаються організацією УТОГ.

Зокрема, випискою з протоколу № 13 президії Кіровоградської обласної організації УТОГ від 23 грудня 2020 року надано дозвіл перекладачам-дактилологам ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не обслуговувати ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 53, 128).

Крім того, судом встановлено і це визнається сторонами, що в загальному чаті членів УТОГ, створеного відповідачем ОСОБА_2 , за її ініціативою, особистий конфлікт між нею і позивачем став обговоренням всіх користувачів цієї групи, що призвело до ворожого ставлення членів організації до позивачки.

У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Водночас, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.

Суд наголошує на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність.

Згідно зі статтею 201 Цивільного кодексу України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У частині першій статті 277 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Водночас, за змістом частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту судом враховується його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

За змістом частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків.

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 Цивільного процесуального кодексу України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу взагалі не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 36), 22 вересня 2020 року у справі № 127/18934/18).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Комплексний аналіз вказаних правових норм дозволяє виснувати про те, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором, та є ефективним. При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, а також забезпечувати поновлення порушеного права. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 31 серпня 2021 у справі № 903/1030/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 , постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19 та від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19.

З урахуванням обставин встановлених судом у даній справі, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту щодо спростування інформації виставлену в соціальній мережі групі Телеграм не є належним, оскільки не спрямований на відновлення та захист порушених прав позивача.

Однак, у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально. Задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач.

Вказана правова позиція викладена в пункті 58 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 липня 2023 у справі № 757/31372/18-ц.

При цьому, суд вважає, що в даному спорі право позивача порушено, зважаючи на обмежені можливості позивачки у спілкуванні та підтриманні соціальних зв`язків, які також дуже обмежені. Суд вважає, що налаштування членів УТОГ, тобто людей з порушеннями слуху, проти позивачки, і створення такої ворожої ситуації навколо неї призвело до наявності моральної шкоди.

У позивачки внаслідок порушеннч слуху вкрай обмежене коло спілкування, можливості спілкування, і свідоме позбавлення її соціального захисту, зокрема і позбавлення її допомоги перекладчів суперечить завданням всеукраїнської громадської організації «Українське товариство глухих», яку очолює відповідач.

Згідно характеристики на ОСОБА_2 , голову Кіровоградської обласної організації УТОГ від 12.04.2021 року, виданої Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Українське товариство глухих», остання в роботі завжди комунікабельнв, врівноважена, дружня, згуртовує колектив та членів УТОГ. За період роботи на керівній посаді ОСОБА_2 внесла вагомий внесок в соціально-культурний розвиток товариства, залучення молоді та ветеранів УТОГ до суспільно-корисної діяльності, спортивних заходів. Також велику увагу ОСОБА_2 приділяє наданню послуг перекладача жестової мови, вміє злагоджувати конфліктні ситуації, чим заслуговує авторитет серед колективу та членів УТОГ області. Неодноразово нагороджувалася грамотами за сумлінну працю, особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, високий професіоналізм при виконання службових обов`язків (т. 1 а.с. 54).

Однак саме з її свідомої ініціативи позивачка була позбавлена послуг перекладача жестової мови. Також в даному спорі сумнівним виглядає здатність відповідачки залагоджувати конфлікти.

Показання свідків, які давали показання на підтримку відповідачки, суд оцінює критично, так як спостерігалась їх залежність від відповідачки, в тому числі і в таких можливих обмеженнях, які зазнала позивачка.

Відповідно до висновку спеціаліста за результатами дослідження ОСОБА_1 від 27 січня 2023 року, обстеження проводилось ОСОБА_13 , психологом з повною вищою психологічною освітою та досвідом роботи за фахом 23 роки, ОСОБА_1 на цей час знаходиться в стані бажання виходу з гнітючого стану, який робить її життя нестерпним. Також знаходиться в ситуації стресу, яка викликана невдалими спробами домогтися впевненості та розуміння. Знаходиться у стані крайньої розчарованості, демонструє потребу у співчутті. Вразлива, бурхливо реагує на події, має високі показники тривожності. У ОСОБА_1 є ознаки перенесеної чи наявної емоційної напруги, переживання. Цей стан можна охарактеризувати тим, що вона намагається ізолюватися від інших людей, щоб не відчувати відчуження з їхнього боку. Має підвищений негативний психоемоційний фон, що може приводити до самозвинувачення, тривожності, викликати почуття образи та мати психосоматичні наслідки. Вага морального переживання ОСОБА_1 позначилися на її життя в цілому. Ірина досі боїться зближуватися з людьми. Бажання активно спілкуватися та страх зближення провокують внутрішньо особистісний конфлікт та соматизацію надмірних переживань. Тобто психоемоційний стан може спричинити серйозні проблеми зі здоров`ям. Систематичні та довготривалі дії принижуючого характеру, виставлення на показ особистого листування, позбавлення законних прав надання послуг та допомоги «Українського товариства глухих» з боку ОСОБА_2 вплинули на психоемоційний стан ОСОБА_1 . Діями ОСОБА_2 дійсно нанесена моральна шкода ОСОБА_1 . Певний матеріальний еквівалент нематеріальної шкоди, який зазнала ОСОБА_14 з боку ОСОБА_2 0,20 (144 МЗП), а саме 407025 грн (т. 2 а.с. 3-14).

Суд не грунтує своє рішеня на вищевказаному висновку, так як він не є доказом в розумінні цивільно-процесуального законодавства.

Проте, заслуговують на увагу обставини, встановленні в рішенні Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21.08.2025 року у справі № 404/5979/21 за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, яке не має приюдиційного значення в даній справі. Але у справі № 404/5979/21 відповідач ОСОБА_4 є чоловіком відповідачки в даній справі. У вказаному рішенні підтверджені також проблеми у стосунках між позивачкою та членами УТОГ.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

За змістом частин 3-5 статті 23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 407025,00 грн моральної шкоди, мотивуючи в основному тим, що внаслідок вчинення відповідачем дій, пов`язаних із її приниженням, вона зазнала моральних страждань.

Пунктами 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. При заподіянні особі моральної шкоди обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 639/2981/19).

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із того, що позивачем доведено факт спричинення їй душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Доводи сторони представника відповідача щодо відсутності відповідних доказів на підтвердження факту спричинення моральної шкоди суд вважає безпідставними, а наявність моральної шкоди очевидною, зважаючи на її вади слуху та на обмеженні можливості позивачки.

Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, керуючись принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості, при цьому враховуючи характер та обсяг страждань (душевних, психічних), яких позивач зазнала через постійне її приниження, яке спровоковане відповідачем, особою, яка хоча і має вади слуху, проте чує, а також очолюючи Всеукраїнську громадську організацію інвалідів «Українське товариство глухих «УТОГ», яка покликана на захист людей з порушеннями слуху, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 20000,00 грн моральної шкоди і вважає такий розмір достатнім для розумного задоволення потреб ОСОБА_1 , як потерпілої особи.

Відшкодування моральної шкоди в даному розмірі, на думку суду, буде адекватним і співмірним із спричиненою позивачу моральною шкодою, відповідає глибині та тривалості її моральних страждань та відповідатиме принципам розумності і справедливості і не матиме наслідком збагачення позивача за рахунок відповідача.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати у вдповідості до пункту 1 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 23, 201, 277, 1167 Уивільного кодексу України , статтями 2, 5, 12, 13, 15, 16, 76, 81, 89, 141, 263-265, 272, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди та про захист честі, гідності та ділової репутації, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 22.05.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка