Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №420/24995/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №420/24995/24

Суддя: Кравчук В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року

м. Київ

справа № 420/24995/24

адміністративне провадження № К/990/55363/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 (колегія у складі суддів Бітова А.І., Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.)

у справі № 420/24995/24

за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси

до Одеської державної академії будівництва та архітектури, Міністерства освіти і науки України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії -

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У жовтні 2024 року заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до суду з позовом до Одеської державної академії будівництва та архітектури (далі - відповідач 1, ОДАБА), Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач 2, МОН), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - третя особа, ГУ ДСНС), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ОДАБА, Міністерства освіти і науки України щодо неоформлення (невзяття на баланс) та непроведення державної реєстрації права власності на приміщення захисної споруди цивільного захисту - ПРУ №56251, загальною площею 175,0/128,0 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4 (будівля гуртожитку літ. Д);

- зобов`язати ОДАБА, Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо оформлення (взяття на баланс) та державної реєстрації права державної власності на приміщення захисної споруди цивільного захисту - ПРУ №56251, загальною площею 175,0/128,0 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4 (будівля гуртожитку літ. Д);

- у випадку задоволення позовних вимог прокурора стягнути з відповідача понесені прокуратурою витрати на сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що 29.06.2023 Приморська окружна прокуратура міста Одеси внесла відомості до ЄРДР №42023163030000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України за фактом порушення вимог законодавства щодо утримання захисних споруд цивільного захисту.

3. Під час досудового розслідування встановлено, що на території Одеської державної академії будівництва та архітектури перебуває нерухоме майно, речові права на яке в Державному реєстрі речових прав відсутні.

4. Йдеться про споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття (ПРУ) №56251, загальною площею 175,0/128,0 кв.м., введена в експлуатацію в 1968 році, місткістю 150 осіб, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4, яке перебуває на балансі Одеського інженерно-будівельного інституту.

5. Відповідно до п.1.6 Статуту ОДАБА, затвердженого наказом МОН України №175 від 06.02.2017, ОДАБА створена на базі Одеського інженерно-будівельного інституту на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.1994 №244 «Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів», наказу Міністерства освіти і науки України від 18.05.1994 №147 «Про оголошення постанови КМУ від 20 квітня 1994 року №244».

6. За інформацією ОДАБА (лист № 44-248 від 28.02.2024) згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 557 від 06.04.2017 «Про закріплення державного майна за Одеською державною академією будівництва та архітектури» на праві господарського відання за академією закріплено відповідний перелік державного майна, де також є сховища, нежилі приміщення тощо.

Крім того, цим наказом Міністерство освіти і науки України зобов`язало ОДАБА протягом 2017-2018 років провести в установленому законом порядку державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до переліку нерухомого майна, наданого Академії, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки № 557 від 06.04.2017, ПРУ №56251 не належить до об`єктів нерухомого майна, яке закріплене за ОДАБА.

7. Водночас за інформацією Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №01.1-16/520 від 03.06.2024 відповідно до документального (паперового) обліку фонду захисних споруд цивільного захисту м. Одеси, за №56251 по вул. Дідріхсона, 4 обліковується протирадіаційне укриття №56251, 1968 року вводу в експлуатацію державної форми власності, балансоутримувач - ОДАБА.

8. За обліковою карткою, паспортом ПРУ №56251, споруда цивільного захисту є вбудованою у 5-поверхову будівлю гуртожитку (літ. Д); будівля перебуває на праві господарського відання Одеської державної академії будівництва та архітектури відповідно до переліку, закріпленого наказом Міністерства освіти і науки України №557 від 06.04.2017 (п. 67 у переліку).

9. Разом з тим, листом Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від №2252/03.01-09 від 13.06.2024 проінформовано, що станом на 31.12.2012 дані про зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4 відсутні.

10. За результатами аналізу інформації ГУ ДСНС в Одеській області №6001.3-1710/6017/1 від 11.03.2024 встановлено, що за даними загальнодержавного електронного обліку захисних споруд Одеської області (який ведеться з 2007 року), заснованого на відомостях паперового (документального) обліку (книги обліку) захисних споруд Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної (військової) адміністрації, за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4 обліковується захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття №56251, балансоутримувач - ОДАБА, форма власності - державна.

11. За ініціативою ГУ ДСНС в Одеській області 23.05.2022 проведено комісійне обстеження ПРУ №56251 за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4 за результатами якого було складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту із загальним висновком про неготовність захисної споруди до використання за призначенням. У пропозиціях до вказаного висновку висловлено можливість виключення ПРУ №56251 за погодження з ДСНС з фонду захисних споруд.

Крім того, 01.12.2023 складено акт про створення перешкод уповноваженим посадовим особам ДСНС та органів місцевого самоврядування в забезпеченні цивільного захисту на відповідній території та організації виконання вимог законодавства щодо використання, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, у зв`язку з недопуском балансоутримувача до здійснення повноважень ДСНС відповідно до п. 2 ст. 2 КЦЗН України провести оцінку стану готовності, утримання і використання ПРУ №56251, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4.

12. Згідно з абз. 6 п. 16 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» (далі - Порядок №138) ведення обліку об`єктів фонду захисних споруд в електронній формі на територіальному та галузевому рівні здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування за допомогою Інформаційної системи «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту» (далі - Інформаційна система), яка функціонує відповідно до п.23 цього Порядку.

13. У свою чергу, пунктом 23 Порядку №138 визначено, що внесення (коригування) інформації до Інформаційної системи здійснюють: місцеві органи виконавчої влади - щодо відомостей про захисні споруди (споруди подвійного призначення), які перебувають на документальному обліку станом до 01.01.2025; органи місцевого самоврядування - щодо відомостей про найпростіші укриття, а після 01.01.2025, також щодо захисних споруд (споруд подвійного призначення); міністерства, інші центральні органи виконавчої влади - щодо відомостей про об`єкти фонду захисних споруд суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд, що перебувають у власності (господарському управлінні, оперативному управлінні), у тому числі тих, що передані іншим особам у користування, володіння згідно з вимогами ГК України; територіальні органи ДСНС - щодо результатів перевірок (обстежень) стану готовності (придатності) до використання за призначенням усіх об`єктів фонду захисних споруд, а також об`єктів фонду захисних споруд сфери управління ДСНС.

14. Стан готовності споруди цивільного захисту був предметом комплексної перевірки у серпні 2016 року. Відповідно до акта комплексної перевірки захисної споруди ПРУ № 56251 від 18.08.2016 встановлено, що протирадіаційне укриття № 56251 не готове до прийняття осіб, що укриваються. Під час цієї перевірки комісією фактично встановлено загальний стан приміщення, який є затопленим, а тому усі похідні критерії також не відповідають вимогам, встановленим законодавством.

Балансоутримувачем зазначено Одеську державну академію будівництва та архітектури.

Відповідно до загального висновку про стан готовності захисної споруди, ПРУ №56251 оцінюється як не готове до використання за призначенням та рекомендовано балансоутримувачу привести системи вентиляції, водопостачання та каналізації у робочий стан; відкачати воду з приміщення ПРУ; встановити таблички позначення сховища та покажчики маршруту руху до нього на території; евакуаційний вихід утримувати завжди вільним та нічим не захаращувати; оновити освітлення у всіх приміщеннях; у термін до 01.11.2016 надати до Приморського РВ ГУ ДНСН України в Одеській області план усунення недоліків та інформацію про стан їхнього усунення.

15. Приморська окружна прокуратура м. Одеси спрямувала запит до МОН України. У відповіді № 1/4411-24 від 13.03.2024 МОН України повідомило, що відповідно розділу 3 Табеля термінових та строкових донесень Міністерства освіти і науки України з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності, затвердженого наказом МОН України від 11.08.2020 №1037, керівники закладів освіти, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, які розміщені на відповідній адміністративно-територіальній одиниці щороку, станом на 1 листопада до 10 листопада поточного року надсилають керівникам органів управління освітою органів виконавчої влади (місцевого самоврядування) (районів, міст, районів у містах - за підпорядкованістю) відомості про стан укриття населення у фонді ЗСЦЗ закладів освіти, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства (далі - форма З/І/СІЗ ЦЗ) та зведені відомості технічної інвентаризації ЗСЦЗ, державної форми власності, які належать до сфери управління Міністерства (далі - форма 3/2/СІЗ ЦЗ).

Узагальнену інформацію керівники органів управління освітою органів виконавчої влади щороку, станом на 01 листопада до 15 листопада поточного року надсилають керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій.

Згодом керівники департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій щороку, станом на 01 листопада до 20 листопада поточного року надсилають до Міністерства опрацьовані форми З/І/СІЗ ЦЗ та 3/2/СІЗ ЦЗ.

За результатами опрацювання інформації Одеської обласної державної (військової) адміністрації №2621/5/01-46/2962/2-24 від 07.03.2024 встановлено, відсутність будь-якої інформації щодо обстеження та оцінки стану готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту) - ПРУ №56251, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4 (державна власність), балансоутримувач - ОДАБА.

16. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023163030000043 від 29.06.2023 встановлено, що, незважаючи на комплексну перевірку цієї захисної споруди до введення воєнного стану, на теперішній час ПРУ №56251 залишається непридатним для укриття населення.

17. Згідно з протоколом огляду місця події від 22.05.2024 ПРУ №56251 споруда цивільного захисту є вбудованою у п`ятиповерхову будівлю гуртожитку (літ. Д). Будівля перебуває на балансі Академії, однак саме ПРУ №56251 не знаходиться на балансі Академії відповідно наказу Міністерства освіти і науки України №557 від 06.04.2017.

Установлено, що вказане ПРУ №56251 знаходиться у підвальному приміщенні, вхід здійснюється через другий евакуаційний вихід. Огляд можливий лише до закінчення сходів входу у саме сховище, оскільки внаслідок підтоплення ґрунтових вод, ґрунт у сховищі є в`язким. Крім того, на стінах присутні корозійні процеси, світло відсутнє. До цього протоколу долучено фототаблиці, які відображають фактичний стан протирадіаційного укриття, яке не можливо визначити як придатне для використання за його цільовим призначенням.

18. Судами встановлено, що протягом тривалого часу ПРУ №56251, яке знаходиться на території ОДАБА (згідно зі статутом Академії перейшло від Одеського інженерно-будівельного інституту), не перебуває на балансі останньої.

Враховуючи те, що ПРУ №56251 є вбудованим у 5-поверхову будівлю гуртожитку (літ. Д), а сама будівля перебуває на праві господарського відання Академії відповідно до переліку, закріпленого наказом МОН України №557 від 06.04.2017, Одеська державна академія будівництва та архітектури не вжила заходів щодо взяття на баланс та оформлення правовстановлюючих документів на вказану споруду цивільного захисту. Отже, державна реєстрація права власності на вищевказане ПРУ №56251 не проводилася.

19. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо неоформлення (невзяття на баланс) та непроведення державної реєстрації права власності на приміщення захисної споруди цивільного захисту - ПРУ №56251 розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4 (будівля гуртожитку літ. Д), заступник керівника прокуратури звернувся до суду.

ІІІ. РІШЕННЯ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 позов задоволено.

21. Суд першої інстанції зазначив, що прокурор довів правові підстави звернення з позовом, бездіяльність Одеської державної академії будівництва та архітектури та Міністерства освіти і науки України, яка полягає у невжитті заходів щодо оформлення (взяття на баланс) та здійснення державної реєстрації права власності на приміщення захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 56251, за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4 (будівля гуртожитку літ. Д). є протиправною.

22. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 апеляційну скаргу Одеської державної академії будівництва та архітектури задоволено частково; скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2024; позовну заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора права на звернення до суду.

23. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (п.48 ч.2 ст. 17-1 КЦЗН України). При цьому, КЦЗН України не передбачено повноважень ГУ ДСНС в Одеській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача. Відтак прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду (ДСНС), який не має права на звернення до суду з таким позовом.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. 29.12.2025 керівник Одеської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

25. Скаржник зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції не ураховує висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладених у постановах від 15.10.2019 у справі №810/3894/17, від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 18.12.2021 у справі №804/3740/18, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20, від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18, від 05.05.2022 у справі №320/6514/18, від 14.02.2023 у справі №580/1374/22 щодо права прокурора на звернення до суду з метою захисту інтересів держави як самостійного позивача.

26. Також позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 05.11.2019 у справі №804/4585/18, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а про те, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки у кожному випадку звернення прокурора до суду.

27. Також скаржник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст.ст. 6, 9, 131 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2,6,53,169, 242 КАС України. Також зазначає про помилкове застосування судом апеляційної інстанції п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України та незастосування ст.ст. 182, 328, 331, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2,4,5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Суд апеляційної інстанції помилково відніс спір до спорів з приводу проведення в належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування державним майном без правовстановлюючих документів.

28. Також позивач зазначає, що важливим фактором на захист інтересів держави є збереження захисної споруди цивільного захисту у придатному для використання за призначенням стані. Справа має значний суспільний інтерес, оскільки спір у ній зачіпає питання загально-державного значення - порядок використання та збереження майна закладів освіти.

29. Справа, на думку скаржника, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки бездіяльність органів влади та установ системи освіти та наявність необґрунтованих рішень судів, які суперечать положенням норм чинного законодавства України призведуть до обмеження повноважень органів прокуратури щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.

30. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2026 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених у п. 1, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України.

31. Відзиви від Одеської державної академії будівництва та архітектури та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області не надходили. Відповідно до довідок про доставку електронних листів ухвала про відкриття касаційного провадження від 14.01.2026 була доставлена до електронних кабінетів відповідача та третьої особи 14.01.2026 о 20 год. 10 хв.

32. 16.01.2026 надійшов відзив від Міністерства освіти і науки України, в якому відповідач зазначив, що покладається на прийняття судом законного рішення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, дійшов такого висновку.

34. Ключовими правовими питаннями у справі є наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, оскільки лише за наявності такого суд може вирішувати спір по суті.

35. Суд апеляційної інстанції у цій справі дійшов висновку про відсутність у прокурора права на подання позову в інтересах держави.

36. Суд не погоджується з таким висновком з огляду на таке.

37. Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо підстав представництва прокурорами у суді, зокрема, у постанові від 15.06.2021 у справі №807/784/17 дійшов таких висновків:

« 33. Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII.

34. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

35. Відповідно до частини 2 ст. 60 КАС України (у редакції, що діяла на час звернення до суду) прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

36. Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

37. Отже, під час звернення прокурора до суду суд повинен з`ясувати підстави представництва інтересів держави.

38. Зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

39. Як зазначалось, порушення інтересів держави прокурор обґрунтовував тим, що фактично відсутній орган державної влади чи інший орган, який наділений повноваженнями щодо оскаржень рішень органу державної влади із земельних питань.

40. Разом з цим, на думку Суду, таке обґрунтування не є несумісним з інтересом держави та статусом прокурора як позивача з огляду на таке.

41. Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Так, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

38. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

43. У справі, що розглядається, підставою для звернення прокурора до суду стала відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції.

44. Разом з тим, Судом встановлено, що забезпечення законності, тобто дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю на відповідній території покладено саме на Держгеокадастр.

45. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома)».

39. Зазначені правові висновки Верховного Суду підлягають застосуванню і в цій справі.

40. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у ГУ ДСНС в Одеській області права на звернення до суду з таким позовом. Водночас це не виключає можливості самостійного звернення прокурора в інтересах держави. Вирішальним є не обсяг повноважень третьої особи, а процесуальний статус, у якому прокурор подав позов.

41. Підставою для залишення позовної заяви прокурора без розгляду суд апеляційної інстанції визначив те, що прокурор у позовній заяві визначив орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з таким позовом.

42. Зазначене твердження суду апеляційної інстанції спростовується наявними матеріалами справи. У позовній заяві прокурор не зазначав, що звертається в інтересах ГУ ДСНС в Одеській області, визначивши себе як самостійного суб`єкта звернення до суду в інтересах держави з огляду на відсутність уповноваженого органу. Крім того, прокурор підкреслював, що рішення про взяття на баланс та оформлення правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна може вплинути на права та обов`язки ГУ ДСНС в Одеській області, саме тому прокурор визначив його як третю особу на стороні позивача.

43. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у прокурора права на звернення до суду з огляду на відсутність таких повноважень в органу в інтересах якого звертається прокуратура. У спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений звернутися до суду з вимогами про оформлення, взяття на баланс і державну реєстрацію права державної власності на захисну споруду. Однак це не усуває потреби в судовому захисті суспільного (публічного) інтересу, а навпаки є підставою для самостійного звернення прокурора до суду на захист цього інтересу.

44. Задовольняючи позов, суд першої інстанції відзначив, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України, виконання вказаних конституційних обов`язків держави неможливе без належного функціонування системи цивільного захисту населення, складовим елементом якої є захисні споруди, які призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування державним майном без правовстановлюючих документів.

45. Колегія суддів погоджується з висновком про наявність у цій справі суспільно значущого інтересу держави та підстав для звернення прокурора до суду як самостійного позивача і зазначає, що, з огляду на наведені підстави позову, прокурор має право на звернення до суду з цим позовом в інтересах держави як самостійний суб`єкт.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

47. Відповідно до ч.1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

48. У ч. 4 цієї ж ст. КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

49. За таких обставин Верховний Суд вирішив задовольнити касаційну скаргу частково, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

50. Оскільки колегія суддів направляє справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст.139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 118, 119, 120, 122, 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №420/24995/24 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя С.Г. Стеценко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua