Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №390/1238/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа №390/1238/26

Провадження №1-кп/390/56/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 12025121040000377 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Озеряни Бучацького району Тернопільської області, громадянин України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 10.07.2025 близько 15.30 год, керуючи технічно справним автомобілем Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , грубо порушуючи вимоги п. 1.5, 2.3 (б) ПДР України, рухаючись по проїзній частині автомобільної дороги «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка» зі сторони с. Нове м. Кропивницький в напрямку с. Созонівка Кропивницького району, проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, наближаючись до регульованого перехрестя з автомобільною дорогою «Олександрівка – Кропивницький - Миколаїв», рух через який регулюється світлофором, та на якому по ходу його руху було подано сигнал (горіло червоне світло), що відповідно до вимог п. 8.7.3 (e) ПДР України забороняє рух, не зменшивши швидкості руху, а навпаки продовжив його, чим порушив вимоги п. 8.10 ПДР України. В подальшому, виїхавши на перехрестя, допустив зіткнення з автомобілем «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався по проїзній частині автомобільної дороги «Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв» на дозволений сигнал світлофора (зелене світло) зліва н право відносно руху автомобіля Mercedes-Benz 313 CDI.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди: пасажир автомобіля Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми: закритої тупої травми грудної клітки, переломів ребер з 2 по 9 справа, 1 ребра зліва; забою легень, правосторонній пневмогемоторакс, лівосторонній пневмоторакс; закритої тупої травми живота: відриву жовчного міхура, розриву правої долі печінки; крайового перелому переднього краю правої лонної кістки; перелому заднього краю піраміди правої скроневої кістки, садно лобної ділянки зліва, які згідно висновку судово- медичної експертизи № 351 від 24.04.2026, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, погодився з обставинами, викладеними в обвинувальному акті та пояснив, що 10.07.2025 близько 15.30 год, він керував автомобілем Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка», виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофора, побачив автомобіль Renault Megane», але загальмувати не встиг. У вчиненому щиро розкаявся, просив не позбавляти волі та права керування транспортними засобами, оскільки його неофіційна робота передбачає керування автомобілем.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, від його представника ОСОБА_8 до суду надійшло клопотання, в якому він просить провести розгляд справи без його участі та участі потерпілого. Зазначає, що обвинуваченим повністю відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, тому потерпілий будь-яких претензій до обвинуваченого не має. Вказує, що потерпілий не заперечує щодо призначення ОСОБА_4 мінімального покарання.

Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає, а також вивченням письмових матеріалів справи, які його характеризують. Наслідки, передбачені вказаною статтею, учасникам судового провадження роз`яснені та зрозумілі.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, обставин справи, особи обвинуваченого, який характеризується позитивно та раніше не судимий, повне визнання обвинуваченим своєї вини, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин - щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обтяжуючих обставин та думку прокурора, який просив призначити обвинуваченого покарання з іспитовим строком, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства та вважає можливим застосувати положення ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладанням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, та вважає, що таке покарання буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого.

Враховуючи позицію сторони обвинувачення та потерпілого, повне відшкодування шкоди обвинуваченим потерпілому, враховуючи, що обвинувачений неофіційно працює водієм, у зв`язку з чим є необхідність керувати транспортними засобами для здійснення його діяльності, забезпечує утримання неповнолітньої дитини, наявність роботи, яка є єдиним джерелом доходу для його сім`ї, його позитивну характеристику, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи, для забезпечення можливості обвинуваченому працювати, необхідності отримання заробітної плати для погашення зобов`язань, пов`язаних з відшкодуванням шкоди та утримання сім`ї, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст.286 КК України, у мінімальному розмірі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що арешти, накладені на автомобілі: Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.124 КПК України, судові витрати по справі в сумі 31322,10 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 368, 370, 373 - 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) років, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно зі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КПК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на період апеляційного оскарження не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати по справі, пов`язані із залученням експертів для проведення судових експертиз в сумі 31322,10 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 15.07.2025 на автомобіль «Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , -скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 15.07.2025 на автомобіль «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , а користувачем ОСОБА_6 ,- скасувати.

Речові докази по справі:

-автомобіль «Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , та автомобіль «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , а користувачем ОСОБА_6 , - повернути за належністю.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому та направити потерпілому.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження учасниками процесу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1