Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №385/843/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 385/843/26 Провадження № 3/385/254/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , що притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою серія ЕНА № 5573322 ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області від 26.08.2025,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 09.05.2026 о 18:10 год в м. Гайворон по вул. Шкільна, керував мопедом YamahaJog без номерного знака при цьому не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії А1, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР України, вчинивши правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вважає, що оскілкьи він сам зупинився і тоді до нього підійшов працівник поліції, то складання протоколу було неправомірним, виходячи з того, що його працівник поліції не зупиняв.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною другою та четвертою цієї статті.

Ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортними засобами .

Відповідно до вимог п. 2.1 А ПДР України встановлено заборону, зокрема керувати транспортним засобом, без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661815 від 09.05.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 09.05.2026 о 18:10 год в м. Гайворон по вул. Шкільна, керував мопедом YamahaJog без номерного знака при цьому не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії А1, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР України, після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- постановою про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2. ст. 126 серія ЕНА № 5573322 працівника ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області від 26.08.2026 за те, що 26.08.2026 керував транспортним засобом будучи особою, яка не отримувала посвідчення водія категорії А1;

- відеозаписом на DVD дисках з яких вбачається, що ОСОБА_1 09.05.2026 о 18:10 керуючи мопедом та зупинився неподалік від працівників поліції, один з яких побачивши, що мопед без номерного знаку, підійшов до водія з цього приводу, на подальшезапитання поліцейського чи є в нього посвідчення водія категорії А1 ОСОБА_1 відповів що в нього транспортний засіб з об`ємом двигуна 49куб см та на нього посвідчення водія непотрібне. Після самостійної перевірки даного твердження погодився з порушенням. В результаті щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення;

- листом № 61309-2026 від 13.05.2026 ВП № 1 (м. Гайворон) відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності 26.08.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, посвідчення водія категорії В не вилучалось та знаходиться у власника.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Суд відхиляє аргументи ОСОБА_2 щодо незаконності складення поліцейським протоколу, оскільки такі базуються на неправильному трактуванню ним положень Закону та суперечить зокрема ч. 2 ст. 18, ст. 23, 32 Закону України “Про Національну поліцію”. Працівник поліції виявивши правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рухусклав відповідний протокол.

Суд вважає, що під час складення протоколу поліцейським повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушення, передбаченогостатті 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 зазначено, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. Доказів того, що мопедом YamahaJog, без номерного знака належить ОСОБА_1 матеріали справи не містять, згідно даних протоколу власником такого є ОСОБА_3 .

Тому суд не застосовує таке стягнення.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд враховує положення ч. 3 ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 в справі № 702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 №702/301/20).

З огляду на викладене щодо ОСОБА_1 доцільно застосувати також стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

. У зв`язку з наведеним суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

У зв`язку з накладення адміністративного стягнення, згідно ст. 4, 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот гшістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя : М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 27.05.2026