Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №344/5330/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5330/26

Провадження № 1-кп/344/936/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, із середньою-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації та перебуває у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні «молодший сержант», РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», №69/2022 «Про загальну мобілізацію» на підставі частини 14 статті 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» 22.05.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 молодшого сержанта ОСОБА_4 прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено для її проходження до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надалі, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №7 від 07.01.2026 року ОСОБА_4 направлено до подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із службовою необхідністю.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині, молодший сержант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 126, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил поведінки військовослужбовців; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.

Окрім того, відповідно до ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України молодший сержант ОСОБА_4 зобов`язаний: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану молодшому сержанту ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Так, 17.01.2026 року близько 16 год. 15 хв. ОСОБА_4 , зайшов до під`їзду № 1 будинку № 16 по вул. Короля Данила в м. Івано-Франківськ.

Перебуваючи у приміщенні під`їзду на сходовій клітці, ОСОБА_4 побачив велосипед марки «Titan» моделі «Flash» білого кольору з вставками блакитного кольору та надписами чорного кольору. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, керуючись корисливими мотивами та метою незаконного збагачення, вважаючи, що за його діями ніхто з осіб, які б могли усвідомлювати факт протиправного заволодіння майном, не спостерігає, таємно викрав велосипед марки «Titan» моделі «Flash» білого кольору з вставками блакитного кольору та надписами чорного кольору.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 4263 гривень 00 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Пояснив суду, що того дня на нього нахлинуло, він був на емоціях. Він дзвонив до всіх друзів, щоб його підтримали. На той час його ніхто не підтримав. У нього було тридцять дві контузії та два серйозні поранення. Під час хвилювання у нього настають такі приступи. Про це знають не всі. У такий момент починає стріляти у вухах, і він знову наче на війні, таке буває часто. Пригадує, що зайшов в приміщення, щоб зігрітися, оскільки було холодно, відстоятися, щоб прийти в себе. Був велосипед, хотів покататися, після чого взяв і покатався. Він не дуже розумів, що робить та не пригадує, де його залишив. Його тоді сильно накривало. На даний час п`є ліки, вони йому допомагають. Однак, їх вживати у великій кількості не можна, вони містять наркотичну речовину. Він почав до них привикали, після чого перестав їх вживати. Проте, знову приймає ліки, йому стає краще. Додав, 17.01.2026 року зайшов в приміщення з метою зігрітися. Велосипед стояв на сходовій, між першим та другим поверхом, там він його побачив. Він взяв його, щоб покататися. Він зрозумів, що вчинив погано. Також, не пригадує, як зайшов в будинок. Був одягнений у військову форму. Пам`ятає, що було прохолодно, коли саме відбулася подія, не пам`ятає.

Потерпіла ОСОБА_5 подала до суду заяву про відшкодування їй шкоди в повному розмірі та просила ОСОБА_4 суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід врахувати: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного, який характеризується позитивно, з 13.05.2022 року по 19.12.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Луганській та Донецькій областях; військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації та перебуває у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні «молодший сержант»; він з із середньою-спеціальною освітою; неодружений; раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно з ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які б обтяжували покарання, згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Окрім цього, суд враховує, що відповідно до досудової доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, який полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

У постанові від 03.02.2021 року (справа № 629/2739/18) Верховний Суд звернув увагу на те, що частина перша статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено наявність трьох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, тому, аналізуючи надані суду матеріали справи, доводи сторін кримінального провадження, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання з урахуванням приписів частини першої статті 69 КК України, тобто, призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а саме у виді позбавлення волі на строк два роки.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

Відтак, на підставі аналізу матеріалів провадження, суд дійшов висновку про те, що перебування ОСОБА_4 на теперішній час в місцях позбавлення волі не відповідатиме вимогам реалій сьогодення, у зв`язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього дію ст. 58 КК України та замінити покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців із відрахуваннями 20% із суми грошового забезпечення в дохід держави. На думку суду саме таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки на 1 (один) рік службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням 20% із суми його грошового забезпечення в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1782 (тисячу сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертизи.

Речові докази:

- штани зеленого кольору з принтом піксель та куртку зеленого кольору з принтом піксель (постанова слідчого від 10.02.2026 року) – повернути ОСОБА_4 ;

- фотознімки із назвами: «img_01»; «img_02», які містяться на оптичному носії інформації (постанова слідчого від 27.02.2026 року) – зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;

- відеозаписи із назвами: «IMG_1657», «IMG_2613», «IMG_7512», «IMG_7610», «IMG_7619», які містяться на оптичному носії інформації (постанова слідчого від 10.02.2026 року) – зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуюча суддя ОСОБА_7