Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №938/457/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/457/26

Провадження № 2-а/938/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

представника відповідача Аксюка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови №R428771 від 17.03.2026 про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 17000,00 грн., закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.03.2026 поштовим зв`язком він отримав постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 за №R428771 від 17.03.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КпАП України та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень. З даної постанови вбачається, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Однак, жодної повістки про прибуття в ТЦК він не отримував і необхідності з`являтися в ТЦК у нього не було. А тому вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Ухвалою судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинського А.Б. від 01.04.2026, адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Представником позивача, 02.04.2026 усунуто недоліки позовної заяви і ухвалою суду від 03.04.2026, заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк, відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з врахуванням вимог ст.286 КАС України, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_3 , 15.04.2026 подано відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач заперечив позовні вимоги та просив в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивач будучи військовозобов`язаним своєчасно, а саме: 06.02.2026 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі мобілізаційного розпорядження №8/2/392 від 26.01.2026 року, та вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП. Таким чином, позивач перебував у категорії порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яким встановлені правила військового обліку. Роботодавцем, а саме: Фермерське господарство «Фруктовий Дар» на виконання вищезазначеного розпорядження №8/2/392 від 26.01.2026 видано наказ №4/ВО від 04.02.2026, згідно з яким позивача оповіщено з вимогами зазначеного розпоряджения, доведено інформацію про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить особистий підпис позивача в частині ознайомлення з наказом.

А тому, 13.03.2026 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення №118 від 13.03.2026 року у зв`язку порушенням вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і вчиненням адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також, позивач був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 118 від 13.03.2026, що складався відносно нього та у його присутності, про що свідчить акт про відмову від підпису №1/1/1089 від 13.03.2026 складений у присутності позивача з залученням свідків. У процесі складання протоколу, позивачу було роз`яснено зміст адміністративного порушення та роз`яснено права згідно норм ст. 63 Конституції України. Тому вважає, що протокол відповідає вимогам глави 19 КУпАП.

На розгляд матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду матеріалів, що підтверджується актом про відмову від підпису №1/1/1089 від 13.03.2026 складеним у присутності позивача з залученням свідків. А тому винесення постанови №R428771 від 17.03.2026, приймалося за відсутності позивача, про що позивач був належним чином поінформований.

Ухвалою суду від 07.05.2026 продовжено розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позові та просила їх задовольнити. А тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав наведених у відзиві на позов. При вирішенні позовних вимог просив врахувати поданий ним відзив на позов та долучені до нього матеріали.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача, надані сторонами докази, суд ухвалює судове рішення про наступне.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до положень Глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого особа піддається певним заходам примусу. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту, у зв`язку із чим до нього пред`являються особливі вимоги.

Згідно із ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та суть адміністративного правопорушення.

Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Відповідно до статей 210, 210-1, 211, 235, 257, 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення та з метою визначення процедури складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та псуванням або недбалим зберіганням зазначеними особами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), яке спричинило їх втрату, Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3 затверджено Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка набрала чинності 15.02.2024.

Пунктом 2 розділу І Інструкції передбачено, що уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Відповідно до пунктів 8, 10 розділу ІІ Інструкції складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення (далі - справа). Матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4).

Відповідно до положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч.2 ст.283 КУпАП).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу (ч.5 ст.283 КУпАП).

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З матеріалів справи встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №R428771 від 17.03.2026, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що за результатами з`ясування обставин, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені у повістці (ст.22 Закону України Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.52).

З наведеного вбачається, що спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/200 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого надалі неодноразово продовжувався, та який триває дотепер.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

За змістом абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (абз.19-22 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, військовозобов`язані повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок вручення повісток військовозобов`язаним про необхідність явки до РТЦК та СП регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року (далі Порядок № 560).

Відповідно до п.13 Порядку №560, керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування:

видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;

організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації;

повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства;

забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях;

невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (п. 21 Порядку № 560).

Згідно п.23-24 Порядку № 560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно з п.37. Порядку №560 за місцем роботи або навчання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені , зокрема, представниками підприємства (установи, організації) на (у) якому (якій) він працює.

Також, згідно п.34. Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють, зокрема, оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Пунктом 47 Порядку №1487 передбачено, що у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані: видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП України (ч.2 ст. 251 КУпАП).

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Також, із копії справи №118 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, яка представлена стороною відповідача, вбачається, що така крім оскаржуваної постанови, містить:

- копію протоколу №118 про адміністративне правопорушення від 13.03.2026, складений начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя села Гринява, Івано-Франківської області про те, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09.00год 06.02.2026 згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №8/2/392 від 26.01.2026, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункту 2, п.1 Додатку №2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 і вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Також в протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст.63 Конституції України, а також права та обов`язки передбачені ст.268 КК України та повідомлено що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16.10 год 13 березня 2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №5. Також в протоколі зазначено, що факт вчиненного правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та від пояснення та підписання протоколу особа відмовилась у присутності свідків (а.с.44-45);

- копію акту про відмову від підпису від 13.03.2026, яким засвідчено факт відмови громадянина ОСОБА_1 від підпису в протоколі №118 від 13.03.2026 складеного в присутності головного спеціаліста групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , та штаб-сержанкта 3 категорії групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого сержанта ОСОБА_5 (а.с.46);

- копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.47);

- копію розпорядження №8/2/392 від 26.01.2026 винесеного ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з якого вбачається, що з метою уточнення військово-облікових даних здійснити оповіщення таких призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у ФГ «Фруктовий дар» про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити їх прибуття в термін до 06.02.2026 о 09.00год за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , зокрема ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Про результати виконання розпорядження проінформувати до 03.02.2026 (а.с.49);

- копію наказу ФГ «Фруктовий Дар» №4/ВО від 04.02.2026, про оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 з розпорядженням наданим ІНФОРМАЦІЯ_3 №8/2/392 від 26.01.2026 та забезпечення доведення інформації про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також повідомлення про результати оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис в наказі (а.с.50);

- копію повідомлення ФГ «Фруктовий Дар» вих №04/02 від 04.02.2026 яким повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання розпорядження №8/2/392 від 26.01.2026 та направлено копію наказу №4/ВО від 04.02.2026 (а.с.51).

Враховуючи наведене, відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 , як суб`єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, а саме постанови по справі про адміністративне правопорушення №R428771 від 17.03.2026 надано суду належні та допустимі докази на підтвердження передбачених ст.9 КУпАП обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що полягало в його не прибутті до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені у повістці (ст.22 Закону України Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Доводи сторони позивача про те, що він не отримував повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на конкретну дату та час, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, якими доведено факт повідомлення відповідачем позивача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 06.02.2026 о 09.00год за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , шляхом отримання ФГ «Фруктовий Дар» розпорядження №8/2/392 від 26.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 , видачу наказу №4/ВО від 04.02.2026 про оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 та доведення його до відома останнього під особистий підпис, а також надіслання в подальшому копії відповідного наказу у триденний строк до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, суд також враховує, що відповідно до військово-облікового документа «Резерв+», сформованого 18.03.2026 року, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, має звання головний сержант, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , має відстрочку до завершення мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а його дані уточнено вчасно – 29.10.2025. Однак, наявність у позивача відстрочки сама по собі не звільняє його від усіх обов`язків, пов`язаних із військовим обліком, у тому числі від обов`язку з`явитися за належним викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

А тому, враховуючи наведене в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 139, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 28 травня 2026 року.

Суддя Андрій БУЧИНСЬКИЙ