Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №460/15010/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 рокуСправа №460/15010/24 пров. №А/857/11833/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Сарненської міської ради про звернення стягнення податкового боргу на кошти засновника, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Сарненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року (суддя Комшелюк Т.О., м.Рівне, повний текст складено 24 лютого 2025 року), -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року Головне управління ДПС у Рівненській області (далі – Головне управління) звернулося до суду з позовом до Сарненської міської ради (далі – Міська рада), в якому просило стягнути кошти з Міської ради, як із засновника Комунального підприємства «Трудівник» Міської ради (далі – КП), яке має податковий борг, з рахунків такого платника, податкового боргу в розмірі 3939042,14 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що Міська рада є засновником КП, господарська діяльність якого є припинена. Зазначає, що рішенням виконавчого комітету Міської ради від 18.09.2024 № 489 схвалено «Програму реалізації заходів щодо погашення податкового боргу комунального підприємства «Трудівник» Сарненської міської ради на 2024 рік» (далі – Програма). Звертає увагу, що позов заява був поданий позивачем 09.12.2024, тобто до закінчення бюджетного року, протягом якого планується здійснювати заходи щодо виконання вищезазначеної програми. Вважає, що, в даному випадку позов є передчасним. Крім того, вказує, що позивач не врахував, що у разі відсутності фінансування, яке напряму залежить від виконання місцевого бюджету, відповідач має право прийняти відповідне рішення про затвердження подібної Програми і на наступний бюджетний період, що вкотре підтверджує факт передчасності подання позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , (головуючий суддя у цій справі), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026, справа №460/15010/24 передана на розгляд головуючого судді Качмара В.Я.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки вжиті контролюючим органом заходи, передбачені пунктами 96.1, 96.2 статті 96 Податкового кодексу України (далі – ПК) не призвели до результату, а власного майна у КП недостатньо для погашення податкової заборгованості, то є підставними вимоги позову про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває КП.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що КП зареєстроване юридичною особою та взяте на облік як платник податків в органах державної податкової служби з 17.06.1999.

Даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань підтверджується, що станом на 20.04.2018 триває процедура припинення вказаного підприємства.

Згідно реєстраційних даних Міська рада є засновником КП.

За КП обліковується заборгованість в загальній сумі 3939042,14 грн зі сплати ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), військового збору та податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов`язань та не сплачених боржником у добровільному порядку, застосованих контролюючим органом штрафних санкцій та нарахованої пені.

Контролюючим органом були вжиті заходи щодо стягнення податкового боргу, однак вони не призвели до погашення такої заборгованості.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі №460/7468/20, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу. Проте виконання згаданого судового рішення суду є неможливим, у зв`язку з тим, що банківські рахунки платника податків закриті.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №460/24601/23, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги податкового органу про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Проте виконання згаданого судового рішення суду є неможливим, у зв`язку з тим, що недостатньо майна для погашення податкового боргу.

Враховуючи вище зазначене, Головним управлінням направлено неодноразово звернення (№9880/5/17-00-13-05-03 від 12.07.2024, №12393/5/17-00-13-05-03 від 04.11.2024) до Міської ради про розгляд питання про погашення податкового боргу КП. При цьому, у відповідності до пункту 96.3 статті 96 ПК, Головне управління отримало відповіді від міського голови про те, що погашення податкового боргу буде здійснено після фінансування Програми в межах затверджених бюджетних призначень на її виконання, передбачених у місцевому бюджеті Сарненської міської територіальної громади, по мірі надходження коштів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК).

Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 96.1 статті 96 ПК передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Пунктом 96.2 статті 96 ПК визначено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

За змістом пункту 96.3 статті 96 ПК відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Нормами статті 97 ПК передбачено порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством.

Відповідно до пункту 97.1 статті 97 ПК під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов`язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України (пункт 97.2).

Згідно з пунктом 97.3. цієї статті, у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов`язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв`язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов`язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов`язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу. В інших випадках грошові зобов`язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України (підпункт 97.4.1 пункту 97.4)

Як встановлено з матеріалів справи, КП перебуває в стані припинення. Засновником КП є Міська рада.

Як уже вказано вище, Головне управління зверталося до Міської ради, до сфери управління якої належить боржник та його майно, з поданням (листом), однак Міська рада вказала, що погашення податкового боргу буде здійснено по мірі надходження коштів на фінансування Програми (термін реалізації програми – 2024 рік).

Поряд з цим, зі змісту заяв по суті та доданих до них доказів слідує, що станом час розгляду справи по суті, відсутні докази часткового чи повного погашення відповідачем заборгованості зі сплати ПДВ, ПДФО та військового збору, що обліковується за КП.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування в порядку статті 96 ПК є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності. Таким чином, застосування процедури, передбаченої статтею 96 ПК, є допустимою за умови неможливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків.

З указаних положень слідує, що норми ПК встановлюють порядок дій, які повинен вчинити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу з платника податків, а саме: стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі або встановлення відсутності такого майна.

Позивачем надано суду докази, які підтверджують, що ним були вчинені всі дії щодо стягнення податкового боргу, зокрема докази звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу з рахунків у банках, а також відсутності відкритих рахунків для стягнення боргу та недостатності майна, що може бути внесено в податкову заставу.

Отже, позивачем додержано встановленого статтею 96 ПК порядку стягнення податкового боргу, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №820/4643/16, від 31.05.2023 у справі №160/7090/22.

Таким чином, оскільки вжиті контролюючим органом заходи, передбачені пунктами 96.1, 96.2 статті 96 ПК не призвели до результату, а власного майна у КП недостатньо для погашення податкової заборгованості, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває КП.

При цьому, нормами ПК не передбачено випадків неможливості звернення до суду з розглядуваним позовом, за наявності законних для цього підстав, до виділення засновником коштів на погашення податкових зобов`язань підпорядкованому йому підприємству.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито за апеляційною скаргою Міської ради, до якої не було додано належного документа, що підтверджує сплату судового збору.

Так, при поданні апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у сумі 2725,20 грн на рахунок іншого отримувача, що не може вважатись належним підтвердженням сплати судового збору за подання апеляційної скарги в даній справі.

Крім того, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить вимогу майнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для обрахунку судового збору оспорювана сума становить 3 936 896,74 грн.

Апеляційну скаргу подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому при обрахунку суми судового збору застосовується коефіцієнт 0,8.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 36 336 грн.

З огляду на те, що апелянтом не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути вказану суму в судовому рішенні.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської міської ради залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року – без змін.

Стягнути з Сарненської міської ради (ЄДРПОУ: 04057770) в дохід Державного бюджету України (реквізити платежу: отримувач коштів ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 36 336 (тридцять шість тисяч триста тридцять шість) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді О. Б. Заверуха

З. М. Матковська