Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №736/2099/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 травня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 736/2099/25

Головуючий у першій інстанції – Кутовий Ю. С.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/979/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року у розмірі 40 800 грн, а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1350-9488. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 5 000 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена процентна ставка 2,50% в день; стандартна процентна ставка 2,50% в день. ОСОБА_1 порушив зобов`язання з повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 14 липня 2025 року утворилась заборгованість у сумі 45 520,53 грн.

Позивач зазначив, що кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, зокрема часткового списання заборгованості у загальній сумі 4 720,53 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості у розмірі 40 800 грн. Остаточно товариство просило стягнути лише прострочену заборгованість за кредитом у сумі 5 484,41 грн та прострочену заборгованість за нарахованими процентами у сумі 35 315,59 грн, що разом становить 40 800 грн.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року у розмірі 40 800,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 5 484,41 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 35 315,59 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду незаконним і необґрунтованим, та посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить його змінити в частині розміру заборгованості за нарахованими процентами у сумі 35 315,59 грн, визначивши до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом у співмірному розмірі, що не перевищує суму фактично отриманого кредиту – 9 000 грн.

Не заперечуючи факт укладення договору та отримання коштів, відповідач не погоджується із розміром нарахованих процентів за користування кредитом. Наголошує на тому, що районним судом не надано оцінки тому, що нарахована сума відсотків у розмірі 35 315,59 грн майже у 4 рази перевищує суму отриманого кредиту (9 000 грн), що призводить до очевидної диспропорції між порушенням та його наслідками. Процентна ставка у розмірі 2,5% на день становить понад 900% річних, що суперечить принципам розумності та справедливості (ст. 3, 509, 627 ЦК України), порушує баланс сторін, фактично створює кабальні умови для споживача.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення ґрунтується лише на наданому позивачем розрахунку без аналізу та перевірки того, чи припинялось нарахування процентів після спливу строку кредитування, чи здійснювалось нарахування процентів після настання строку повернення всієї суми кредиту, чи не відбулось подвійне нарахування за різними базовими періодами.

У наданому відзиві ТОВ «Укр Кредит Фінанс», вважаючи апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду таким, що ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін.

Обґрунтовуючи доводи відзиву, позивач зазначає, що у кредитному договорі № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року сторонами узгоджено умови щодо розміру та порядку сплати процентів, строку кредитування. ОСОБА_1 підтвердив прийняття зазначених умов шляхом накладення електронного підпису (одноразового ідентифікатора С6723).

Наголошує на тому, що товариством не здійснювалось будь-яких нарахувань (штрафу, пені) за порушення умов договору. Згідно з наданим розрахунком заборгованості, товариством здійснено нарахування заборгованості за відсотками за користування кредитом (згідно з п. 4.10, 10.1 договору) у строк, передбачений п. 4.12 договору. Можливість нарахування процентів за користування кредитом визначено ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України і не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 625 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково, а рішення суду скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс», суд першої інстанції виходив з того, що належними і допустимими доказами підтверджено наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року у розмірі 40 800 грн.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд.

У справі встановлено, що 18 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1350-9488 продукту «CreditKasa» в електронній формі шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С6723 (а.с. 11-18).

За умовами п. 2.1., 2.2. цього договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому договором.

Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).

Загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить 5 000 грн. Дата надання/видачі кредиту: 18 лютого 2024 року (п. 4.1., 4.2. договору).

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні кредитодавцем позичальнику в кредит додаткових грошових коштів на підставі додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами відповідної додаткової угоди та надіслання її примірника (оригіналу) позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні Кредиту (п. 4.6. Договору).

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності (п. 4.7. Договору).

Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору (п. 4.8. Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою) (п. 4.10. договору).

Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 13 грудня 2024 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором.

Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця (п. 5.1 Договору).

18 лютого 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) підписано також:

- Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення кредитного договору про споживчий кредит (а.с. 25 зворот - 27);

- Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором № 1350-9488 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, що є додатком № 3 до договору про відкриття кредитної лінії № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року (а.с. 27 зворот - 28).

25 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1350-9488 в електронній формі шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С7314, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 2 000 грн (а.с. 32 зворот-33).

25 лютого 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С7314 підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором №1350-9488 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, що є додатком до додаткової угоди від 25 лютого 2024 року (а.с. 33 зворот - 34).

25 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1350-9488 в електронній формі шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С3412, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 2 000 грн (а.с. 35 зворот - 36).

25 лютого 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С3412 підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором № 1350-9488 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, що є додатком до додаткової угоди від 25 лютого 2024 року (а.с. 36 зворот - 37).

Довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року свідчить про те, що 18 лютого 2024 року за допомогою системи LiqPay здійснено платіж 242747160 на платіжну картку НОМЕР_1 з призначення «видача кредиту» у сумі 5 000 грн, 25 лютого 2024 року платіж 2430061868 з призначенням «добір по кредиту» у сумі 2 000 грн та 25 лютого 2024 року платіж 2430086466 з призначенням «добір по кредиту» у сумі 2 000 грн (а.с. 38).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року, складеному ТОВ «Укр Кредит Фінанс», станом на 14 липня 2025 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 45 520,53 грн, з якої: 5 484,41 грн основний борг, 40 036,12 грн залишок відсотків (а.с. 39 - 41).

Звернувшись з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 40 800 грн, з яких: 5 484,41 грн прострочена заборгованість за кредитом, 35 315,59 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджено, 18 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1350-9488, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 5 000 грн.

25 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1350-9488, за умовами якої позичальнику додатково надано 2 000 грн та 2 000 грн грошових коштів.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 9 000 грн підтверджено матеріалами справи. Зокрема, наявні довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», АТ КБ «Приват Банк» про переказ 18 лютого 2024 року за допомогою системи LiqPay на платіжну картку НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 5 000 грн, а 25 лютого 2024 року 2 000 грн та 2 000 грн.

На виконання умов кредитного договору № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року ОСОБА_1 здійснено оплату 18 лютого 2024 року у сумі 2 500 грн, 25 лютого 2024 року – у сумі 1 700 грн (а.с. 39-41).

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17, викладені у постанові від 05 червня 2018 року).

Позивач, пред`явивши вимогу про стягнення заборгованості, просив стягнути, крім заборгованості за основною сумою боргу, проценти у сумі 35 315,59 грн.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не оспорює укладення договору та отримання кредитних коштів, проте не погоджується з висновком районного суду про розмір існуючої заборгованості за нарахованими процентами.

Визначаючи розмір заборгованості за процентами, який підлягає стягненню з відповідача, районний суд не врахував положення ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 8 якого встановлено вимоги до реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача.

22 листопада 2023 року прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що у період з 18 лютого 2024 року по 13 грудня 2024 року нарахування процентів протягом заявленого строку (300 днів) відбувалось за процентною ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом. Починаючи з 14 грудня 2024 року проценти відповідачу не нараховувались.

Договір про відкриття кредитної лінії № 1350-9488 укладено 18 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24 грудня 2023 року), отже, станом на дату укладення договору кредитодавець міг застосовувати максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», лише у розмірі 1%, тобто у період 18 лютого 2024 року по 13 грудня 2024 року (300 днів) кредитодавець безпідставно нараховував проценти за користування кредитом у розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування». Отже, встановлений у договорі розмір відсотків за користування кредитом 2,50% за кожен день є нікчемним в силу закону.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку складений позивачем/відповідачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Апеляційний суд, провівши власний розрахунок за договором про відкриття кредитної лінії № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року, з урахуванням додаткових угод від 25 лютого 2024 року, виходить з такого.

18 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримано 5 000 грн кредиту. Цього ж дня відповідачу нараховано проценти, які мав сплатити позичальник, з урахуванням отриманого 5 000 грн кредиту, у сумі 50 грн (5 000 грн х 1% х 1 день = 50 грн). 18 лютого 2024 року відповідач сплатив 2 500 грн, за рахунок яких повністю погашено заборгованість за нарахованими процентами у сумі 50 грн та частково погашено заборгованість за тілом кредиту у сумі 2 450 грн. Відповідно тіло кредиту зменшилось до 2 550 грн (5 000 грн – 2 450 грн = 2 550 грн).

У період з 19 лютого 2024 року по 24 лютого 2024 року розмір процентів, які мав сплачувати позичальник, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 550 грн, становив 153 грн (2 550 х 1% х 6 днів = 153 грн).

25 лютого 2024 року ОСОБА_1 додатково отримано 4 000 грн кредиту, відповідно тіло кредиту збільшилось до 6 550 грн (2 550 грн + 4 000 грн = 6 550 грн). Цього ж дня відповідачу нараховано проценти, які мав сплатити позичальник, ураховуючи тіло кредиту у розмірі 6 550 грн, у сумі 65,50 грн (6 550 грн х 1% х 1 день = 65,50 грн). 25 лютого 2024 року відповідач сплатив 1 700 грн, за рахунок яких повністю погашено заборгованість за процентами за період з 19 лютого 2024 року по 25 лютого 2024 року у сумі 218,50 грн (153 грн + 65,50 грн = 218,50 грн) та частково погашено заборгованість за тілом кредиту у сумі 1 481,50 грн. Відповідно тіло кредиту зменшилось до 5 068,50 грн (6 550 грн – 1 481,50 грн = 5 068,50 грн).

У період з 26 лютого 2024 року по 13 грудня 2024 року розмір процентів до сплати з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 068,50 грн становив 14 800,02 грн (5 068,50 грн х 1% х 292 дні = 14 800,02 грн).

З 14 грудня 2024 року проценти позивачем не нараховувались.

Таким чином, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року складає 19 868,52 грн, з яких 5 068,50 грн – прострочена заборгованість за кредитом та 14 800,02 грн – прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

Отже, дослідивши обставини справи в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам матеріального права, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 19 868,52 грн заборгованості за договором.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Звернувшись з позовом, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило 2 422,40 грн судового збору (а.с. 8). Позовні вимоги банку задоволено на 48,69% (19 868,52 грн від заявлених вимог 40 800 грн), отже з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належить стягнути 1 179,46 грн (2 422,40 грн х 48,69%).

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 3 633 грн судового збору (а.с. 76). Оскільки апеляційну скаргу відповідача задоволено частково на 51,31%, відтак з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 належить стягнути 1 864,09 грн (3 633 грн х 51,31%) у відшкодування сплаченого судового збору за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року – скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 19 868,52 грн заборгованості за кредитним договором № 1350-9488 від 18 лютого 2024 року та 1 179,46 судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 1 864,09 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.В. Шитченко

Судді Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова