Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №523/17808/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5522/26

Справа № 523/17808/25

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є..,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Яківець Микита Васильович,

на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2026 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтування якого зазначила, що 19.06.2024 між сторонами по справі зареєстровано шлюб у РАЦС Малиновського району, актовий запис № 1054 (свідоцтво серія НОМЕР_1 ). Зазначає, що спільне життя не склалося, з 13.07.2025 сторони фактично не ведуть спільне господарство, мають несумісні погляди на сімейне життя, тому примирення неможливе. Спільних неповнолітніх дітей подружжя не має, майнових вимог не заявлено.

Позивач просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19.06.2024 у РАЦС Малиновського району, актовий запис № 1054. Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище: ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Пересипський районний суд міста Одеси рішенням від 02 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнив. Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19.06.2024 року у Малиновському відділі ДРАЦС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №1054 розірвав. Ухвалив прізвище позивачки « ОСОБА_3 » після розірвання шлюбу – не змінювати. Стягнув з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сторони припинили шлюбні стосунки, спільне господарство між ними не ведеться. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони мають різні погляди на шлюб та сімейне життя, втратили почуття любові та поваги один до одного. На теперішній час позивач прийшла до твердого переконання про неможливість примирення та збереження шлюбу. Підстав для відмови у задоволенні позову суд не вбачав. За таких обставин дійшов висновку, що з урахуванням положень ст. 105, 112 СК України, шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Яківець М.В., в апеляційній скарзі просить ??? рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2026 року по справі № 523/17808/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції фактично поклав в основу рішення виключно позицію позивачки про неможливість подальшого спільного життя, не дослідивши належним чином обставини подружніх відносин сторін, причини виникнення конфлікту між подружжям, а також можливість відновлення сімейних відносин. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що непорозуміння у сімейному житті мають тимчасовий характер та не можуть свідчити про остаточний розпад сім`ї. Відповідач також наголошував на тому, що він має намір зберегти шлюб та вважає можливим подолати труднощі у сімейному житті шляхом взаємних зусиль сторін. Вказані обставини судом першої інстанції фактично не були належним чином досліджені та оцінені. Хоча судом і було надано сторонам строк для примирення, проте при подальшому розгляді справи суд фактично не з`ясував, чи існує реальна можливість відновлення подружніх відносин між сторонами.

(2) Позиція інших учасників справи

Одеський апеляційний суд ухвалою від 27.03.2026 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз`яснив ОСОБА_1 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Яківець М.В. копію ухвали про відкриття провадження отримав 03.04.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження від 27.03.2026 року та копію апеляційної скарги отримала 03.04.2026 року та 07.03.2026 року відповідно, в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Яківець М.В., ОСОБА_1 судові повістки-повідомлення отримали 08.05.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 28 травня 2026 року на 11:00, без її участі. Позивач зазначила, що підтримує рішення суду першої інстанції та наполягає на розірванні шлюбу.

З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності учасників справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходи з того, що сторони припинили шлюбні стосунки, спільне господарство між ними не ведеться. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони мають різні погляди на шлюб та сімейне життя, втратили почуття любові та поваги один до одного. На теперішній час позивач прийшла до твердого переконання про неможливість примирення та збереження шлюбу. Підстав для відмови у задоволенні позову суд не вбачав.

Вказані обставини та висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 19.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, актовий запис №1054, який зареєстровано у Малиновському відділі ДРАЦС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Від шлюбу сторонинеповнолітніх дітей не мають.

Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

За змістом вказаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідачем в суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву заявлялося клопотання про надання строку на примирення строком 6 місяців, посилаючись на те, що напружені сімейні відносини з позивачем є лише тимчасовими труднощами, подолання яких лише сприятиме зміцненню стосунків сторін по справі, а рішення позивача щодо розірвання шлюбу є суто емоційним та передчасним.

Позивач у відповіді на відзив зазначила, що подружні відносини фактично припинені, спільне проживання не здійснюється, спільний побут та господарство не підтримуються. Між сторонами відсутнє взаєморозуміння, емоційний зв`язок та намір продовжувати сімейні відносини. Примирення є неможливим, що робить встановлення строку для примирення недоцільним і таким, що лише затягне розгляд справи. Відзив не містить доказів реального існування сімейних відносин або намірів щодо їх відновлення, а лише формальні твердження. Під час шлюбу відповідач вступав у стосунки з іншими особами, що підтверджується його власними повідомленнями у переписці, що остаточно зруйнувало подружню довіру та підтверджує неможливість примирення.

Пересипський районний суд м. Одеси ухвалою від 02 грудня 2025 року надав сторонам двомісячний строк для примирення та зупинив провадження у справі.

Отже під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що сторони не примирились. Повторних клопотань про надання сторонам строку для примирення, відповідачем не заявлялось.

Звертаючись до суду із позовом позивач зазначила, що спільне життя не склалося, сторони фактично не ведуть спільне господарство, мають несумісні погляди на сімейне життя, тому примирення неможливе. Спільних неповнолітніх дітей подружжя не має, майнових вимог не заявлено.

Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо необхідності розірвати шлюб між сторонами по справі відповідають обставинам справи.

З наданих сторонами заяв по суті справи колегія суддів вбачає, що подружжя разом не проживає, спільного господарства не веде. Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з`ясував обставини справи, колегія суддів відхиляє, зважаючи на те, що судом першої інстанції встановлено факт окремого проживання сторін та припинення між ними шлюбних відносин.

Апеляційна скарга не містить доводів, які давали б підстави вважати про можливість відновлення шлюбних стосунків сторін та збереження сім`ї і про такі обставини відповідачем не зазначалось під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Також відповідачем не надано доказів намагання зберегти сім`ю.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховуючи, що позивач категорично заперечує проти примирення з відповідачем та ураховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), зважаючи на незмінну позицію позивача щодо неможливості збереження шлюбу протягом строку з часу подання позовної заяви та до винесення постанови Одеським апеляційним судом, вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Яківець Микита Васильович, залишити без задоволення.

Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 травня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко