Додаткове рішення від 26 травня 2026 р. у справі №522/5095/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-з/813/50/26

Справа № 522/5095/23

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Румянцева Олександра Геннадійовича про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат по цивільній справіза позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ 38727770) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 129 706,12 гривень.

Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на евакуацію в розмірі 15 000 гривень.

Зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) після сплати на його користь Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» присуджених грошових коштів, передати на користь Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ 38727770) залишки автомобіля «КАМАЗ 5410», номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1585,07 гривень.

Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 гривень.

В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) - залишено без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року – залишено без змін.

13.11.2025 року, за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС “Електронний суд”, представник ОСОБА_1 адвокат Румянцев Олександр Геннадійович звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просить стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 22 900,30 гривень.

Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, ухвалою суду у справі призначено транспортно – товарознавчу експертизу, виконання якої доручено судовим експертом Одеського НДІСЕ МЮ України. Оплата вартості експертизи покладена на позивача ОСОБА_1 29.04.2025 року позивачем ОСОБА_1 сплачена вартість проведення експертизи у розмірі 22 900,30 грн.

До відповідної заяви адвокатом додано копію квитанції до платіжної інструкції № 49851749 від 29.04.2025 року про сплату ОСОБА_1 на рахунок Одеського науково дослідного інституту судових експертиз вартість проведення експертизи у розмірі 22 900,30 грн.

02.12.2025 року на адресу суду від Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткової постанови, мотивовані тим, що за результатами проведеної експертизи у 2021 році визначено ринкову вартість пошкодженого ТЗ «до ДТП» в розмірі 129 706,12 грн., яка заявлена Позивачем як сума матеріальної шкоди, яку він просить стягнути з Адміністрації. При розгляді апеляційної скарги Адміністрації на Рішення, Позивачем заявлено клопотання про проведення нової експертизи. За висновком експерта №160-34-25 від 20.08.2025 встановлено, що сума «до ДТП» становить 149 529,00 грн, що перевищує заявлені позовні вимоги та виходить за межі розгляду справи.

Тому, навіть якщо експертиза була призначена і проведена, її висновок може вважатися доказом лише в тій частині, яка відповідає зазначеним критеріям належності. У нашому випадку експерт, визначивши значно вищу вартість автомобіля до ДТП, ніж заявлено в позові, вийшов за межі предмета доказування, а отриманий результат фактично спрямований на доведення обставин, які не є частиною позовних вимог. Без заяви про збільшення позову така частина висновку не може створювати юридичних наслідків у справі та не може бути врахована судом.

Отже, частина експертного висновку, яка фактично визначає суму збитків, більшу за заявлену в позові, не стосується предмета доказування, оскільки спрямована на доведення неіснуючих у справі вимог. Експертиза в цій частині не може вважатися належним доказом, адже виходить за ті межі, а її результати не мають бути відшкодовані Адміністрацією, як судові витрати.

За приписами ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Разом з тим розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

Тому колегія суддів вважає необхідним здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Серед основних засад цивільного судочинства визначено, зокрема принципи верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності та відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ст. 141 ЦПК України, що закріплює вимоги щодо розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 141 ЦПК України).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ 38727770) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 129 706,12 гривень.

Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на евакуацію в розмірі 15 000 гривень.

Зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) після сплати на його користь Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» присуджених грошових коштів, передати на користь Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ 38727770) залишки автомобіля «КАМАЗ 5410», номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1585,07 гривень.

Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 гривень.

В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) звернулося з апеляційною скаргою.

02.12.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Румянцев Олександр Геннадійович подав до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.12.2024 року клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Румянцев Олександр Геннадійович – задовольнити частково.

Призначено у даній цивільній справі судову транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

1. Визначити ринкову вартість/утилізаційну вартість транспортного засобу «КАМАЗ» 5410, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 22.03.2019 року в стані, станом на 22.03.2019 року та на день проведення експертизи.

Проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши експертів: про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .

06.01.2025 року матеріали справи були направленні до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

14.02.2025 року матеріали справи були повернуті до Одеського апеляційного суду разом з клопотанням експертиза

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.042025 року клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій пов`язаних із проведенням експертизи – задоволено частково.

Направлено експерту, на його вимогу, для виконання судової транспортно-товарознавчої експертизи, що призначена ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.12.2024 року, флеш-носій на якому міститься електронні копії висновку експерта № 21-2360 від 28.08.2021 року автотоварознавчої експертизи, звіту № 02-021 від 17.05.2020 року про оцінку вартості матеріального збитку та свідоцтва про реєстрацію КТЗ КАМАЗ 5410 реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Уточнено постановлені на вирішення експертові питання у зв`язку з проведенням у даній цивільній справі судової транспортно-товарознавчої експертизі в наступній редакції:

1. Якою була ринкова вартість колісного транспортного засобу КАМАЗ 5410 реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом до моменту дорожньої транспортної пригоди, що сталася 22.03.2019, станом на той же час?

2. Якою була ринкова вартість колісного транспортного засобу КАМАЗ 5410 реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом після дорожньої транспортної пригоди, що сталася 22.03.2019, станом на той же час?

3. Яка ринкова вартість колісного транспортного засобу КАМАЗ 5410 реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом після дорожньої транспортної пригоди, що сталася 22.03.2019, станом на період проведення експертизи?

Надано дозвіл на визначення вартості утилізації КТ3, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень.

Надано дозвіл (повідомлення) про можливість проведення транспортно-товарознавчої експертизи за вихідними даними, що містяться у матеріалах цивільної справи №522/5095/23, а також за тими вихідними даними, що були надані (додані) судом до зазначеної справи в установленому законом порядку на підставі клопотання експерта.

В решті клопотання судового експерта залишено без задоволення.

28.04.2025 року від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз направляно рахунок для оплати вартості проведення транспортно-товарознавчої експертизи, відповідно до якої з урахуванням трудомісткості та складності досліджень вартість робіт за проведення експертизи становить 22900.32 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот гривень 32 копійок) з ПДВ.

29.04.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Румянцев Олександр Геннадійович подав до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення доказів, а саме копію квитанції до платіжної інструкції №49851749 від 29.04.2025 року та докази направлення квитанції до Одеського НДІСЕ МЮ України.

01.09.2025 року матеріали справи повернулися від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з висновком експерта.

11.11.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Румянцев Олександр Геннадійович подав до суду апеляційної інстанції заяву про розподіл та відшкодування судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) - залишено без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року – залишено без змін.

13.11.2025 року, за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС “Електронний суд”, представник ОСОБА_1 адвокат Румянцев Олександр Геннадійович звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просить стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 22 900,30 гривень.

При розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, понесених позивачем на проведення експертизи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Частинами другою, третьою статті 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

- для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

- сторони (сторона) не надали відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України).

Згідно із частинами першою, п`ятою-сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Частина перша статті 1 Закону України "Про судову експертизу" визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 цього Закону).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

- витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

- висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

- у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

- при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що початок "вирішення спору" щодо своїх "прав та обов`язків цивільного характеру" пов`язується з поданням цивільного позову (рішення від 21 червня 2007 року у справі "Редька проти України" (Redka v. Ukraine), заява 17788/02; від 10 грудня 2009 року у справі "Васильчук проти України" (Vasilchuk v. Ukraine), заява 31387/05).

Період, коли тривало провадження щодо процесуальних питань, має розглядатись як частина розгляду справи по суті та, відповідно, як частина вирішення спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру (рішення ЄСПЛ від 01 березня 2018 року у справі "Літвінюк проти України" (Litvinyk v. Ukraine), заява 55109/08).

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Отже, сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, "підриває" конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 року у справі № 712/4126/22 та Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постановах від 05.09.2019 року справа № 638/2304/17, від 27.01.2020 року справа № 761/26815/17.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що у клопотанні про розподіл (відшкодування) судових витрат позивач просив стягнути із відповідача на свою користь судові витрати на проведення експертизи від 20.08.2025 року №160-34-25.

Згідно акту № 160-34-25 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта складає 22900,32 грн. яка наперед сплачена.

В матеріалах справи міститься копії квитанції до платіжної інструкції № 49851749 від 29.04.2025 року про сплату ОСОБА_1 на рахунок Одеського науково дослідного інституту судових експертиз вартість проведення експертизи у розмірі 22 900,30 грн.

Як вбачаться з постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року при розгляді справи брався до уваги висновок експерта № 160-34-25 від 20.08.2025 року, складеного на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 03.12.2024 року про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

При цьому, у вказаній постанові суду апеляційної інстанції, висновок експерта № 160-34-25 від 20 серпня 2025 року був використаний в якості відповіді на відповідний аргумент скаржника Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо не відповідності визначення розміру матеріальної шкоди, а апеляційним судом в свою чергу роз`яснювалось скаржнику про можливість проведення експертизи за його ініціативою в порядку ст. 106 ЦПК України або заявити відповідне клопотання до апеляційного суду.

Проте, скаржник такої ініціативи не виявив, в той час, як представник позивача ОСОБА_1 адвокат Румянцев О.Г. відповідне клопотання до апеляційного суду про призначення експертизи заявив та погодився на оплату послуг експерта.

Посилання в запереченнях від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо відшкодування судових витрат у вигляді проведення експертизи, з підстав того, щочастина експертного висновку, яка фактично визначає суму збитків, більшу за заявлену в позові, не стосується предмета доказування, оскільки спрямована на доведення неіснуючих у справі вимог, апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки в постанові апеляційного суду чітко встановлено, що різниця між вартістю знищеного в ДТП автомобіля до ДТП і його вартістю після ДТП на час проведення експертизи згідно з висновком експерта № 160-34-25 від 20 серпня 2025 року, складеного на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 03.12.2024 року про призначення судової транспортно-товарознавчу становить 130 538 грн., що перевищує розмір заявлених ОСОБА_1 в суді першої інстанції вимог про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП у розмірі 129 706,12 гривень, визначеного на підставі висновку експерта № 21-2360 від 28 серпня 2021 року, у зв`язку з чим апеляційний суд залишаючи рішення без змін виходив з принципу диспозитивності, врахувавши, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а погіршення положення самого апелянта в такому випадку є неприпустимим.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що витрати, здійснені ОСОБА_1 за проведення судової експертизи є обґрунтованими, безпосередньо пов`язані із розглядом справи та підлягають відшкодуванню.

Тому з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати за проведення судової експертизи у розмірі 22 900, 30 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Румянцева Олександра Геннадійовича – задовольнити.

Прийняти додаткову постанову.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ 38727770) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати за проведення судової експертизи у розмірі 22 900, 30 гривень.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Є.С. Сєвєрова

Л.М. Вадовська