Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №2-2094/2004 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/237/26

Справа № 2-2094/2004

Головуючий у першій інстанції Заверюха В.О.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

за участю представника апелянта – адвоката Мельника Я.Я.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Ярослав Ярославович, на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2023 року по справі за заявою ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , Кароліно – Бугазька об`єднана територіальна громада, ОСОБА_3 , третя особа на стороні заявника без самостійних вимог ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог державний нотаріус Шостої одеської державної нотаріальної контори, кооператив садоводів та індивідуального дачного будівництва «Лагуна» про поновлення строку на звернення до суду з заявою та про перегляд за новоявленими обставинами рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2004 року по цивільній справі №2-2094/2004 за позовом ОСОБА_2 до Затоківської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2004 року позовну заяву ОСОБА_2 до Затоківської селищної ради про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно задоволено.

За ОСОБА_2 визнано право власності на самовільно збудоване нерухоме майно, а саме: садовий будинок - літ. «А», загальною площею - 325,8 кв.м, госпблок - літ.«Б», загальним розміром 6,10 х 16,50 м., альтанка - літ. «В», розміром 5,55 х 3,56 м, сарай - літ.«Г», розміром 3,30 х 6,04 м., які розташовані на садовій ділянці №1715 в кооперативі садоводів «Лагуна» Лиманського курортного району смт.Затока Одеської області.

19 листопада 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Ярослав Ярославович, звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою про перегляд рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2004 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви зазначала, що визнання права власності за ОСОБА_2 на самовільно збудоване нерухоме майно, а саме на садовий будинок порушує її права як спадкоємиці ОСОБА_5 , який є її батьком та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявниця повідомила, що спірний будинок був побудований її батьками, за узгодженням зі ОСОБА_2 , а саме рішенням №44 на проведення робіт від 25.02.1998 виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міськради у відповідності до клопотання правління садового кооперативу «Лагуна» (Протокол №8 від 23.10.1996) дозволив батьку заявника ОСОБА_5 провести будівництво садового будинку з мансардою з дотриманням зовнішніх розмірів 6,4 х 7,4 з окремим господарським блоком до 15 кв.м на ділянці № НОМЕР_1 садового кооперативу «Лагуна» в курортній зоні Кароліно-Бугаз. Після отримання дозволу на будівництво, мати з батьком заявниці у 1998 році спільно визначилися з проектом будинку і на земельній ділянці № НОМЕР_2 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 , розпочали будівництво будинку. Будівельні матеріали батьки заявника купували разом на місцевому базарі за особисті кошти. Будівельними роботами займалися влітку, коли була можливість приїжджати, тому що проживали постійно в м. Москва. У вересні 2001 року батьки розірвали стосунки. На той час будинок вже був зведений повністю і облицьований зовнішній фасад будинку. Також повідомила, що в списку громадян-членів кооперативу «Лагуна», затвердженим рішенням Затоківської селищною радою №898-XXIII від 24.10.2001, вказана земельна ділянка № НОМЕР_2 площею - 0,0740 передана у власність ОСОБА_2 , натомість в державному акті на право приватної власності на землю, що виданий ОСОБА_2 на підставі того самого рішення Затоківської селищної радою №898-XXIII від 24.10.2001 року, вказана земельна ділянка № НОМЕР_2 площею - 0,1140 га, тобто право власності зареєстровано на земельну ділянку, яка на 0,04 га більша ніж земельна ділянка, яка надана рішенням Затоківської селищної ради, відповідно зареєстроване безпідставно. При цьому, сума розміру на який безпідставно збільшено земельну ділянку №1715 та розміру земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка рішенням Затоківської селищної ради №898-XXII від 24.10.2001 року надана ОСОБА_6 , майже дорівнюють розміру земельної ділянки №1716, яка Правлінням кооперативу була надана ОСОБА_5 , а саме 0,08 га.

Заявницею було повідомлено, що в результаті винесеного рішення суду, був укладений нікчемний договір купівлі-продажу від 07.10.2004 року, (прихований правочин), оскільки він був вчинений без настання реальних правових наслідків, так як батько заявника продовжував користуватися майном, будучи громадянином РФ.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, від позивача надійшли заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з огляду на те, що заявником було додано до заяви додаток з якого вбачається, що ОСОБА_2 було додатково надано 0,0740 га до земельної ділянки №1715. Також, згідно до цього ж додатку, власником земельної ділянки № НОМЕР_1 значиться ОСОБА_6 . Отже, на думку позивача, зазначені обставини спростовують припущення стосовно того, що ОСОБА_5 був членом кооперативу станом на 2001 рік та взагалі щось будував. Також зазначив, що при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Крім того, заявник ОСОБА_1 , на думку позивача, не надала суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона є спадкоємницею та що вона звернулась з відповідною заявою про прийняття спадщина після смерті свого батька ОСОБА_5 .. Враховуючи все вищенаведене, позивач вважає, що в задоволенні заяви про перегляд рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2004 року слід відмовити.

16 жовтня 2023 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з заявою про перегляд за новоявленими обставинами рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2004 року по цивільній справі №2-2094/2004 за позовом ОСОБА_2 до Затоківської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , Кароліно-Бугазька об`єднана територіальна громада, ОСОБА_3 , третя особа на стороні заявника без самостійних вимог ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог державний нотаріус Шостої одеської державної нотаріальної контори, кооператив садоводів та індивідуального дачного будівництва «Лагуна» про поновлення строку на звернення до суду з заявою та про перегляд за новоявленими обставинами рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2004 року по цивільній справі №2-2094/2004 за позовом ОСОБА_2 до Затоківської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Ярослав Ярославович, подала апеляційну скаргу в якій просить суд ухвалу від 16 жовтня 2023 року скасувати та направити цивільну справу на новий розгляд до суду першої інстанції, встановивши необхідність розглянути заяву за нововиявленими обставинами в іншому складі суду.

В судове засідання, призначене на 22 квітня 2026 року об 15 год 00 хв з`явився представник апелянта – адвокат Мельник Я.Я., інші учасники справи до суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (т. 3, а.с. 62-67).

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судові повістки апеляційним судом було направлено на відомі суду адреси проживання, проте поштові відправлення повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 1 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Таким чином, оскільки судові повістки-повідомлення неодноразово направлялась на всі відомі суду адреси місця проживання, та враховуючи, що отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а саме суду, апеляційний суд в достатній мірі виконав обов`язок щодо повідомлення зацікавлених осіб про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Згідно положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає, а подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

4. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини 2 статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили;

3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;

4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини 3 статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;

5) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 3 статті 423 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 11 постанови №4 від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд ухвалою відмовляє у прийняття такої заяви. У цьому разі особа має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №2018/2-3638/11, погоджуючись з рішенням судів про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами можуть бути подані учасниками справи, тобто сторонами та третіми особами, які були залучені до участі у справі в суді першої інстанції до ухвалення рішення. Особа, яка не брала участі у справі і яка внаслідок відкриття за її апеляційною скаргою апеляційного провадження користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи, однак у розумінні статті 42 ЦПК України не є учасником справи, оскільки не є стороною чи третьою особою у цій справі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.07.2020 у справі №617/1194/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не залучалася до участі у справі №2-2004 за позовом ОСОБА_2 до Затоківської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво, а наразі вважає, що рішенням по даній справі порушуються її права як спадкоємиці ОСОБА_5 , який, як стверджує заявниця, має право на садовий будинок, право власності на який визначено за позивачем у даній справі.

Оскільки у даній справі особа, яка звертається із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, не була стороною у справі і не залучалась судом до участі в ній, така особа не є особою, яка має право на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції передчасно зробив висновок про те, що заявниця ОСОБА_1 має право на подання заяви про перегляд рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2004 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до Затоківської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво, що в результаті призвело до помилкового висновку про необхідність розгляду заяви по суті.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Ярослав Ярославович, – задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2023 року - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 15 травня 2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда