Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №505/831/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/542/26

Справа № 505/831/23

Головуючий у першій інстанції Павловська Г. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

за участю: представника ОСОБА_1 – адвоката Фурман Н.В.,

переглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Гончар Олександр Іванович, на рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні і визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми батьком, який проживає окремо від них та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онуків, -

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні і визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми батьком, який проживає окремо від них.

В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_3 зазначив, що 24 лютого 2013 року між ним та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №31.

Від даного шлюбу у них народились доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюбні стосунки між ними припинені, вони з відповідачкою мешкають окремо. Після припинення шлюбних стосунків відповідачка забрала доньок і переїхала жити до своїх батьків в с. Соболівка Подільського району Одеської області.

З моменту розірвання шлюбних стосунків у нього з відповідачкою почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні доньок, їх відвідування, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони відповідачки та осіб, які проживають разом з доньками стосовно можливості його нормального спілкування із дітьми.

ОСОБА_3 зазначив, що відповідачка перешкоджає йому у спілкуванні з дітьми. Всі його спроби мирним шляхом врегулювати даний спір приводять лише до конфліктів. Він бажає приймати участь у вихованні дітей, спілкуватися з ними, віддаючи своє тепло і батьківську любов. Його права як батька порушені, і після чисельних спроб вирішити дане питання мирним шляхом, шляхом переговорів, взаємних поступок, з метою недопущення страждань і негативного впливу на дітей він змушений звернутися із даним позовом до суду.

03 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онуків.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що її син ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 .. Від даного шлюбу у них народились доньки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

Після припинення шлюбних відносин, ОСОБА_4 забрала доньок, її онучок та переїхала жити до своїх батьків в с. Соболівка Подільського району Одеської області.

ОСОБА_1 зазначила, що оскільки вона не має інших онуків, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для неї найдорожчі онуки. У неї з ними завжди були дуже гарні відносини, вони легко знаходили спільну мову, незважаючи на різницю у віці. Вона дуже любить своїх онучок та багато часу проводила разом з ними, вони виросли у неї на очах.

З моменту фактичного розриву шлюбних відносин між її сином та відповідачкою, у неї почалися непорозуміння з відповідачкою щодо прийняття участі у вихованні онучок та їх відвідуванні.

Відповідачка чинить перешкоди їй у спілкуванні та участі у вихованні онучок, не дає можливості зустрічатися з онучками, спілкуватися з ними, всі її намагання мирним шляхом врегулювати спір призводять лише до конфліктів.

Позивачка ОСОБА_1 зазначила, що створення перешкод відповідачкою її спілкуванню з онуками порушує її права як баби. Вона має бажання та можливість матеріально допомагати онучкам, утримувати, зустрічатися з ними, спілкуватися, підтримувати зв`язки.

Позивачка вважає, що позбавлення її права щодо участі у спілкуванні та вихованні онучок може позбавити останніх родинних зв`язків з бабою, любові та турботи з її боку, тому вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

На підставі викладених обставин позивачі просять визначити наступні способи їх участі у спілкуванні з дітьми, як систематичні побачення з батьком та бабою, без участі їх матері в такі дні:

- забезпечення можливості безперешкодного спілкування позивачів з дітьми по телефону у вільний від навчання час з урахуванням режиму дня дітей.

- обов`язкове будь-яким способом інформування позивачів про факти захворювання та необхідність лікування дітей.

- відвідування позивачами культурних, освітніх, соціальних, спортивних та інших заходів за участю дітей, із зобов`язанням повідомлення позивачів про такі заходи відповідачем не пізніше ніж за два дні до них виключно шляхом SMS повідомлення з використанням мобільного зв`язку на номер телефону позивача.

- перебування дітей з позивачами за місцем їх проживання/перебування кожної 2-ої та 4-ої суботи місяця з 11-ої години ранку суботи з поверненням дітей відповідачеві не пізніше 16-ої години неділі. Святкові дні позивач проводить з дітьми почергово з відповідачем.

- після набрання рішенням законної сили перші святкові дні діти проводять з відповідачем, у подальшому почергово за адресою проживання позивачів, а саме: АДРЕСА_1 . Питання організації дозвілля та відпочинку дітей під час їх перебування у позивачів він вирішує самостійно з урахуванням потреб та вікових особливостей дітей. Обов`язок щодо організації переміщення дітей від місця проживання/ перебування відповідача до місця зустрічі з позивачами та їх повернення відповідачеві покладається на позивачів.

- відпочинок та оздоровлення дітей спільно з позивачами під час офіційної відпустки, з правом виїзду позивачів з дітьми до місць відпочинку та оздоровлення в межах України. Витрати на організацію відпочину та оздоровлення дітей покласти на позивачів.

- покласти на позивачів обов`язок щодо завчасного повідомлення відповідача про настання відпустки, терміни та місце спільного з позивачами відпочинку та оздоровлення дітей.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 02 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї (справа №505/831/23).

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 02 серпня 2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онука (справа №505/832/23).

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року цивільну справу №505/832/23 - об?єднано в одне провадження із цивільною справою №505/831/23, присвоївши справі загальний №505/831/23 (провадження №2/505/1275/2023).

Позивач ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1 , їх представник – адвокат Фурман Н.В. в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник позовні вимоги не визнали та заперечували у їх задоволенні. Також зазначили, що ОСОБА_3 , батько дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за судовим наказом Котовського міськрайонного суду Одеської області від 24.01.2023 платить аліменти на одну доньку в день менше 50 грн, також у позивача була наявна заборгованість зі сплати аліментів, в розмірі за один рік. Крім того, позивач ОСОБА_3 тривалий час умисно не бажав розуміти, що права й інтереси малолітніх дітей потребують соціальної охорони, піклування та утримання, що повинен забезпечувати саме він, як батько.

В інтересах доньок має бути налагодження довірчих відносин спілкування батька з доньками і таке налагодження не може відбуватися без присутності матері. Також, в інтересах онучок має бути налагодження довірчих відносин спілкування бабусі з онучками і таке налагодження не може відбуватися без присутності матері.

На сьогодні інтереси доньок ОСОБА_7 та ОСОБА_9 потребують контролю зі сторони матері з об`єктивних причин, тому просив суд врахувати щоб вказані зустрічі позивачів з дітьми були в присутності матері та не на території міста, оскільки такі прогулянки небезпечні, у зв`язку із воєнним станом на території України.

Представник третьої особи служби у справах дітей Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області – Дмитрашко Т.О. в судовому засіданні зазначила, що дійсно між позивачами та відповідачкою на теперішній час складні відносини. Батько втратив зв`язок з дітьми, оскільки відповідачка перешкоджає йому у спілкуванні з дітьми, а також бабусі у спілкуванні з онуками.

Рішенням Подільського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та участі у їх вихованні, визначення способу у вихованні та спілкуванні батька з дітьми, який проживає окремо від них та позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онуків – задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначивши наступні способи участі батька та баби у спілкуванні з дітьми як систематичні побачення з батьком та бабою, без участі їх матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..

Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати спілкуватися батьку ОСОБА_3 з номера телефону НОМЕР_1 та бабі ОСОБА_1 з номера телефону НОМЕР_2 з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 засобами телефонного зв`язку у вільний від навчання час, з урахуванням режиму дня дітей.

Встановлено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 систематичні побачення з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у кожну другу та четверту суботу місяця з 11 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Встановлено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільний відпочинок з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою оздоровлення дітей, з правом виїзду до місць відпочинку в межах України під час канікул.

Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати відвідування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 культурних, освітніх, спортивних заходів (т. 1 а.с. 193-196).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Гончар О.І. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права.

В судове засідання до апеляційного суду відповідачка ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_3 та представник третьої особи служби у справах дітей Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання судових повісток-повідомлень та довідка про доставку судової повістки-повідомлення до електронного кабінету Електронного суду.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Позиція ОСОБА_2 щодо суті спору та законності рішення суду першої інстанції чітко викладена в апеляційній скарзі.

Згідно статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Явка до суду апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалася.

Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що судом не встановлено обставин, які б перешкоджали розглянути справу за відсутності відповідачки та її представника, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 – адвоката Фурман Н.В., яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Статтею 51 Конституції України, частинами 2-3 статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині 1 статті 9 зазначеної Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини 1 статті 18, частини 1 статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.

Згідно зі статтею 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

У статті 5 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок наголошено на необхідності вжиття заходів щодо зміни соціальних та культурних моделей поведінки чоловіків і жінок для досягнення викоренення забобонів, звичаїв та всіх інших проявів, що ґрунтуються на ідеї неповноцінності чи зверхності однієї із статей або стереотипності ролі чоловіків і жінок, а також визначення загальної відповідальності чоловіків і жінок за виховання та розвиток своїх дітей за умови, що в усіх випадках інтереси дітей мають перевагу.

Статтею 7 Конвенції про контакт з дітьми передбачено, що під час вирішення спорів стосовно контакту судові органи вживають усіх належних заходів для: забезпечення поінформованості кожного з батьків про важливість для їхньої дитини та їх обох установлення та підтримання регулярного контакту з їхньою дитиною; заохочення батьків та інших осіб, які мають сімейні зв`язки з дитиною, до досягнення мирових угод стосовно контакту, зокрема шляхом використання сімейного посередництва та інших процедур для вирішення спорів; забезпечення перед прийняттям рішення наявності достатньої інформації, зокрема від носіїв батьківської відповідальності, для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і, коли необхідно, одержання додаткової інформації від інших відповідних органів чи осіб.

В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2023 року («Терещенко проти України» від 19 жовтня 2023 року, заява №35481/20), у якому суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною (4 дні на місяць) без відповідних і достатніх підстав для цього, зокрема якщо ці обмеження відповідали найкращим інтересам дитини.

Згідно з частинами 2, 8-9 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з положеннями частини 1-2 статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частиною 1 статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 12.02.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрували шлюб 24 лютого 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №31.

Згідно копії свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено відповідний актовий запис №414 та 12.02.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області видано свідоцтво про народження.

Згідно копії свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_5 ОСОБА_6 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що складено відповідний актовий запис №210 12.02.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області видано свідоцтво про народження.

Батьками дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в свідоцтвах про народження зазначені в графі батько « ОСОБА_3 » та в графі мати « ОСОБА_2 ».

Також встановлено, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно копії характеристики, виданої директором ТОВ «Імпекс логістик» ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , 1983 року народження працює в ТОВ «Імпекс логістик» протягом семи років. Під час роботи зарекомендував себе з позитивного року. До виконання посадових обов`язків відноситься відповідально, працездатний, дисциплінований, старанний користується повагою в колективі.

Згідно характеристики директора КНП МОК «Чиста громада» ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , 1964 року народження працює в комунальному некомерційному підприємстві Муніципальна обслуговуюча компанія «Чиста громада» заступником директора з 16 січня 2023 року по теперішній час. За час роботи зарекомендувала себе не тільки як дисциплінований працівник, але й як ініціативний та спроможний керівник, який може взяти на себе відповідальність в прийнятті складних рішень, які знаходяться в її компетенції. Також показала свої здібності в організації роботи підлеглих. Постійно слідкує за поточними змінами нормативної бази, чим систематично підвищує свій професійний рівень, має великі здібності ділового спілкування, працелюбна, усіляко підтримує роботу організації в складні моменти.

Згідно з Інформації про виконавче провадження №70115951 від 29.10.2023 та роз`яснення від 15.02.2023 Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), долучених відповідачкою та її представником до матеріалів справи вбачається, що станом на 15 лютого 2023 року у ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 15.02.2023 за період з 21 січня 2022 року по 01 лютий 2023 року становить 44 686,08 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Згідно витягу з протоколу №13 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Куяльницької сільської ради від 29.11.2023 рекомендовано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 налагодити взаємовідносини між собою заради своїх дітей. Батькові поступово налагоджувати контакт з дітьми. Частіше відвідувати шкільні заходи за участю дітей. Матері не перешкоджати спілкуванню дітей з батьком та не перекладати свої особисті образи на їх відносини.

Задовольняючі частково позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що наявні у справі докази та надані сторонами пояснення свідчать про те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з дітьми та бабусі із онуками, позивачі були вимушені звернутися до суду із заявою про усунення перешкод у спілкуванні вихованні з дитиною та онукою, які чинить мати дитини, ОСОБА_4 , а тому доводи позивачів про те, що відповідачкою їй чиняться перешкоди у вільному спілкуванні та у вихованні онуки є обґрунтованими та доведеними.

Позивачі мають безумовне на рівні з відповідачкою право на спілкування з дітьми, а також законодавчо закріплений обов`язок на виховання дітей.

При ухваленні рішення, суд також врахував, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивачів у вихованні дітей, що не суперечить інтересам дітей.

Вимоги позивачів про визначення способу їх участь у вихованні та спілкуванні з дітьми, суд вважав обґрунтованими, проте, бажаний ними спосіб такої участі не у повній мірі відповідає інтересам дитини та призведе до порушення балансу рівності прав всіх членів сім`ї на участь у вихованні дитини.

Встановлений судом спосіб участі батька та баби у вихованні дітей, є таким, що створює можливість для адекватного зв`язку між батьком і дітьми, між бабою та онуками, має сприяти підтриманню родинних зв`язків та гармонійному розвитку дітей за присутності в їх житті обох батьків. Батько, який проживає окремо від своїх дітей, має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітніх дітей з їх батьком та бабусею повинно сприяти якнайкращому забезпеченні інтересів дитини.

Суд зауважив, що дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд перевіривши доводи позивачів, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку у відповідності до вимог ст. ст. 12, 80-89 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції, визначаючи порядок побачень дитини з батьком без присутності матері, не врахував небезпеку для дитини з боку матері батька (бабусі), яка в судових засіданнях була емоційно неврівноваженою, майже постійно висловлювала негативні оцінки на адресу відповідачки та її представника, поведінка бабусі негативно впливає на її доньок, а тому зустрічі дітей з батьком та бабусею мають бути за присутності матері.

Щодо даних тверджень апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Положення статті 8 Конвенції поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Крім того, ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Тлумачення наведених норм матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями ЄСПЛ дає підстави вважати, що дід та баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їм спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

З наведених положень міжнародного законодавства випливає, що встановлене законом право баби, діда на участь у вихованні онуків є не лише запорукою реалізації ними повною мірою своїх сімейних прав, а й підпорядковане інтересам гармонійного розвитку та виховання дитини в атмосфері турботи, існуючих традицій у вихованні дітей, тому баба та дід не можуть бути свавільно позбавлені цього права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши наявність перешкод у вільному спілкуванні баби з онучками, врахувавши інтереси дітей, їх вік, звичний розпорядок дня, прихильність до сторін, поведінку та емоційний стан позивачки, її можливість забезпечити онуків належними умовами перебування, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та встановлення способу і порядку участі позивачки у вихованні онуків.

Спілкування дітей з бабою буде відповідати найкращим інтересам дітей, якими є збереження її зв`язків з родиною по лінії батька.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що зустрічі баби з внуками без присутності матері суперечать інтересам дітей. Також не встановлено жодних обставин, які б свідчили про негативний вплив бабусі на дітей, вчинення останньою дій, які суперечать інтересам дітей. Сам факт емоційно напружених відносин та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей та їх право на спілкування з бабою.

Отже, посилання в апеляційній скарзі на те, що спілкування дітей з бабою без участі матері не буде відповідати їх найкращим інтересам є недоведеним припущенням. Присутність матері під час зустрічей, на думку апеляційного суду навпаки суперечитиме їх інтересам, адже між сторонами склалися неприязні стосунки.

Окрім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначила, що про негативне та шкідливе бачення ОСОБА_3 , як батька стосовно його аліментних зобов`язань, сплата ним аліментів в розмірі 3 000 грн на місяць є неналежною.

Однак, колегія суддів не приймає до уваги зазначені твердження, оскільки низький розмір аліментів (на думку відповідачки), які сплачує позивач та наявність заборгованості по сплаті аліментів, не впливає на право батька приймати участь у виховані дітей та зустрічатись з ними без присутності матері.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Європейський суд з прав людини зазначав, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Так, матеріалами справи не встановлено обставин, які б свідчили про негативний вплив батька на дітей, вчинення останнім дій, які суперечать інтересам дітей, тому враховуючи, що найкращі інтереси дитини мають пріоритет над будь-якими іншими міркуваннями, включаючи суперечності між батьками, та що право батька на спілкування з дитиною є його невід`ємним і беззаперечним правом, гарантованим як положеннями національного законодавства, так і міжнародних актів, активне прагнення батька брати участь у житті дочок, а також відсутність будь-яких належних і достатніх доказів, які б могли виправдовувати обмеження цього права, колегія суддів погоджується із висновком суду про доцільність визначення способу його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми без присутності матері.

Отже, доводи наведені у апеляційній скарзі суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням.

З урахуванням викладеного, оскільки законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Гончар Олександр Іванович, залишити без задоволення.

Рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 25 травня 2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда