Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №487/2860/26 — Миколаївський апеляційний суд

28.05.26

33/812/227/26

Справа №487/2860/26

Провадження № 33/812/227/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Коломієць В.В.,

із секретарем судового засідання – Богуславською О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником - Ксенжик Костянтином Вікторовичем - на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2026 року серії ЕПР1 №633062, 05 квітня 2026 року о 22:30 год. в м. Миколаєві по вул. Лазурній, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, невиразна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Drager та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погодившись із зазначеною постановою суду захисник ОСОБА_1 – адвокат Ксенжик К.В., подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник Ксенжик К.В. зазначав, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а знаходився в кафе «Голден Рівер», яке розташоване біля вул. Лазурна 5 (ЖК Рив`єра), автомобіль Mercedes Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 , яким він користується, був запаркований за тією ж адресою. Він вийшов з розважального закладу «Голден Рівер» та підійшов до свого автомобілю для того, щоб взяти ключі від своєї квартири та піти до дому. При цьому під час того, як він направлявся до автомобілю, в нього виник конфлікт зі свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які викликали поліцію та вказували на те, що він керував транспортним засобом, а оскільки свідки є діючими поліцейськими ГУНП в Миколаївській області, то працівники поліції прийняли їх пояснення для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, патрульні поліцейські не зафіксували та не встановили факт керування ОСОБА_1 автомобілем, а лише зробили припущення зі слів поліцейських, які є свідками в даній справі. Звертає увагу суду на те, що справа ґрунтується лише на свідченнях свідків, з якими в ОСОБА_1 був конфлікт перед тим, як вони викликали патрульну поліцію. Між тим, відеодокази надані до матеріалів справи не містять факту керування та зупинки транспортного засобу Mercedes Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 , що ставить під сумнів саму подію про керування даним транспортним засобом ОСОБА_1 , на відеозаписах ОСОБА_1 також не підтверджує факт керування транспортним засобом, а зазначає що рух не здійснював та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння оскільки не здійснював рух та не був водієм даного транспортного засобу у той час. Також апелянт вказує, що із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, а тому у працівників поліції не було підстав для зупинки його транспортного засобу відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», у зв`язку з чим всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Ксенжик К.В. не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином сповіщені: ОСОБА_1 - шляхом надіслання повідомлення про розгляд справи за адресою його проживання, яке відповідно до зворотного поштового повідомлення було отримано ним 21.05.2026 року, та телефонограмою; захисник Ксенжик К.В. - шляхом надіслання повідомлення про розгляд справи на зазначену ним електронну пошту, а також телефонограмою (а.с. 54-56). В апеляційній скарзі захисник Ксенжик К.В. просив розглядати справу за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 .

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вважаю, що суд першої інстанції наведених вище вимог законодавства дотримався.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачений обов`язок учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.п."а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно частин 1-2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі підтверджена.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2026 року серії ЕПР1 №633062, 05 квітня 2026 року о 22:30 год. в м. Миколаєві по вул. Лазурній, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, невиразна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Drager та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

ОСОБА_1 від підпису в протоколі відмовився, зауважень та пояснень в протоколі не виклав.

До протоколу додано диск із відеозаписом, проведеним працівниками поліції, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сп`яніння та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 , відібраних під час складання адміністративних матеріалів, 05 квітня 2026 року близько 22:30 год по вул. Лазурна біля ЖК «Рів`єра», буд. № 5 він став свідком, як водій автомобіля Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 керував зазначеним транспортним засобом у стані сильного алкогольного сп`яніння, що виражалось у незв`язній мові, нестійкій ході, поведінці, що не відповідає обстановці. Також вказав, що в його присутності ОСОБА_6 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 7).

Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_5 (а.с. 8).

Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі також зафіксований проведеною працівниками поліції відеозйомкою.

Так, відеозйомкою, проведеною на нагрудні боді-камери, підтверджується, що працівник поліції в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неодноразово пропонував ОСОБА_6 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, від чого той відмовився (відео 22:50:09-22:53:49).

Таким чином дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмови ОСОБА_6 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_6 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов`язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Заперечення факту керування ОСОБА_1 автомобілем спростовуються матеріалами даної справи, а саме змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №633062 від 05 квітня 2026 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. 254-256 КУпАП, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно яким 05 квітня 2026 року близько 22:30 год по вул. Лазурна біля ЖК Рів`єра, буд. № 5 вони стали свідками, як водій автомобіля Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 керував зазначеним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Вищевикладені факти підтверджуються і зафіксованими на відеозаписі поясненнями одного з вищевказаних свідків, який і викликав працівників поліції. Так, він повідомив, що автомобіль Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 рухався по проїзній частині зі сторони «Голден Рівер», а він рухався як пішохід по краю проїзної частини, водій даного транспортного засобу майже здійснив на нього наїзд, після чого зупинився (відео 22:46-22:49).

Отже, факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 , 05 квітня 2026 року о 22 год 30 хв. суд вважає доведеним та підтвердженим поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що відеофіксація керування транспортним засобом особою безпосередньо перед зупинкою та вимогою працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння не є обов`язковою відповідно до діючих положень КУпАП, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у сукупності, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Викладене спростовує заперечення в апеляційній скарзі щодо недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та що висновки суду ґрунтуються на припущеннях свідків.

Доводи апеляційної скарги, що вказані свідки є працівниками поліції, з якими в ОСОБА_1 був конфлікт, а тому їх покази не можуть бути належними доказами, не заслуговують на увагу.

Так, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є працівниками патрульної поліції, не були при виконанні своїх службових обов`язків під час складання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , а тому у суду були відсутні підстави ставити їх показання під сумнів.

Що стосується посилань апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , то такі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як вбачається з відеозапису з нагрудної боді-камери працівники поліції не зупиняли транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 , а приїхали на виклик від заявника , який став свідком, як водій ОСОБА_1 05 квітня 2026 року близько 22:30 год по вул. Лазурна біля ЖК «Рів`єра», буд. № 5 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. (відео: 22:46: - 22:50).

Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду в постанові від 15 березня 2019 року по справі № 686/11314/17 апеляційний суд відхиляє як нерелевантні, оскільки стосуються саме оскарження дій поліцейського в порядку адміністративного судочинства, а не наявності чи відсутності підстав для встановлення вини особи в справі про адміністративне правопорушення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.

З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.

Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником - Ксенжик Костянтином Вікторовичем - залишити без задоволення.

Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду В.В. Коломієць