Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №733/552/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/393/26

Єдиний унікальний №733/552/26

Рішення

Іменем України

28 травня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сакун Інна Анатоліївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності,

установив:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право особистої приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона з 06 червня 1992 року по 10 липня 2018 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2018 року розірвано. Від спільного проживання в шлюбі вони мають двох дітей – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також в період перебування в шлюбі вона за подаровані матір`ю ОСОБА_6 кошти придбала житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , в якому остання проживала в період з червня 2005 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_6 позивачка приватизувала земельні ділянки, що розташовані за вказаною вище адресою. Нещодавно, при зверненні до приватного нотаріуса з питання продажу даного будинку їй повідомили, що будинок можна продати лише у випадку визнання його особистою власністю, в зв`язку з цим змушена звернутися до суду з метою захисту своїх прав, та як вказаний вище будинок є її особистою приватною власністю.

Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, якою також витребувано від Ічнянської державної нотаріальної контори відомості чи відкривалася спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 та від Полтавського обласного нотаріального архіву копію договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 травня 2005 року, р. № 868, посвідчений приватним нотаріусом Афанасієвською І.В. (а.с. 33); 28 травня 2026 року від представника позивачки надійшло клопотання про долучення доказів (а.с. 70-72).

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

У підготовче судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, при цьому від останньої надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності та позивачки.

Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності. Проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с. 40, 55, 69).

Відзиву на позов відповідачами не подано.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ураховуючи, що всі учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 1992 року (а.с. 4), який на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2018 року розірвано (а.с. 4-на звороті – 5).

Від спільного проживання в шлюбі вони мають двох дітей – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5-на звороті – 6).

У період перебування в шлюбі ОСОБА_1 за подаровані матір`ю ОСОБА_6 кошти, отримані за продаж належного останній будинку, розташованого в АДРЕСА_2 (а.с. 67), придбала житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 6-на звороті – 7, 8).

У придбаному позивачкою будинку ОСОБА_6 проживала в період з червня 2005 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Свідоцтв про право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 06 травня 2015 року приватизувала земельні ділянки, що розташовані за вказаною вище адресою (а.с. 13, 14, 15).

Із матеріалів справи вбачається, що 20 липня 2018 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_4 (а.с. 62-63).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер (а.с. 16-на звороті).

Відповідно до повідомлення Ічнянської міської ради № 02-03/3210 від 21 травня 2026 року ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_3 . Разом з ним за даною адресою проживала та була зареєстрована ОСОБА_4 , 1980 року народження (а.с. 71).

26 вересня 2025 року на ім`я позивачки виготовлений технічний паспорт на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 8-на звороті - 12).

Як убачається із копії спадкової справи № 198/2025, заведеної Ічнянською державною нотаріальною конторою 23 вересня 2025 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини звернулися позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с. 45-49).

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інакше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 3 частини 1 статті 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Частиною 7 статті 57 СК України передбачено, що якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто, статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає встановленим, що джерелом набуття спірного житлового будинку не були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя, а саме позивачки ОСОБА_1 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , оскільки це майно було придбане за рахунок коштів, отриманих позивачкою від матері ОСОБА_6 за продаж останньою свого будинку, який належав їй на праві особистої приватної власності, а тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд установив також, що визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а вимоги позивачки обгрунтовані на законі.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 200, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сакун Інна Анатоліївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право особистої приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні дані відсутні.

Відповідач: ОСОБА_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні дані відсутні.

Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні дані відсутні.

Повне судове рішення складено 28 травня 2026 року.

Головуючий суддя В. М. Овчарик