Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №766/2742/22 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/2742/22

н/п 2/766/5501/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Іванцової Н.К.,

за участю секретаря Бацули К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача – адвоката Бочарова Андрія Валерійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

встановив:

Адвокат Бочаров Андрій Валерійович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.04.2020 року у Херсонській області, автодорога Р-57 Олешки-Гола Пристань-Скадовськ, 6 км. + 800 м. відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП, ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер. 05.04.2020 року за фактом даного ДТП було внесено відомості до ЄРДР за №12020230240000535 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Постановою від 26 лютого 2021 року кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв?язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Матеріалами кримінального провадження встановлено, що шкоду позивачу завдано саме джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу загиблого. ОСОБА_1 по відношенню до загиблого ОСОБА_3 – сестра, якій було завдано значну та непоправну шкоду, яка виявилась у тому, що вона втратила сильного, доброго брата, який завжди був опорою і підтримкою, який виростив та виховував її, а потім ростив та виховував дітей позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_6 був останньою рідною людиною з її лінії спорідненості за батьками позивача, та після його смерті рідних за родовою лінією її батьків не залишилось, загиблий на протязі всього життя жив з позивачем однією сім?єю, та був для неї найріднішою людиною, дуже любив своїх племінників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та проводив з ним весь свій вільний час, приймав участь у їх вихованні, дуже часто залишався з дітьми вдома, коли позивачу була необхідність відлучитися по сімейних та особистих справах. Незважаючи на те, що пройшов вже час, позивач постійно думає про померлого брата та не може змиритися з тим, що його вже немає, покійний брат часто сниться позивачу через що остання втратила нормальний, спокійний сон, часто просинається вночі, внаслідок чого погіршився стан її здоров?я. Крім цього, позивач часто згадує померлого у розмові з рідними про те, який він був, як їй стало важко тепер без нього, і що тепер ніколи не почує його голосу, його прохання, не поділиться з ним своїми досягненнями, успіхами та планами. Просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Після відновлення роботи суду, та проведення інвентаризації, розгляд справи продовжено.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.09.2025 року відкрито провадження за справою та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.02.2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить м. Гола Пристань, Херсонської області та с. Велика Кардашинка, Херсонської області.

Місце реєстрації відповідача у справі відповідно до відповіді на запит УДМС України в Херсонській області: Скадовський район, с. Велика Кардашинка, вул. Шевченка, буд. 14, місце проживання відповідно до відомостей з позовної заяви: АДРЕСА_1 ,що відноситься до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Отже у відділень Укрпошти відсутні можливості доставки пошти відповідачу.

Порядок повідомлення осіб, що знаходяться на тимчасово окупованій території врегульовано нормами ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи слід здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав до суду заяву у якій просив провести розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав. Про дату, час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений у встановленому законом порядку, а саме шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно довідки №3020126620021385 від 14.07.2020 року, 04.04.2020 року о 22 год. 23 хв. на автодорозі Р-57 Олешки-Гола Пристань-Скадовськ, 6 км. + 800 м. відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП, ОСОБА_3 загинув.

05.04.2020 року за фактом цієї ДТП було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020230240000535 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №544 від 14.04.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від травм отриманих 04.04.2020 року, як пішохід збитий легковим автомобілем.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Корабельним районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складений актовий запис №199.

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвами про народження, які містяться в матеріалах справи.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Антонівської селищної ради місто Херсон Херсонська область, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 09.02.2012 року, про що зроблено актовий запис №4. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка – ОСОБА_11 , прізвище дружини – ОСОБА_11 .

У відповідь на адвокатський запит, Головою правління ОСББ «КОМКОВА94» ОСОБА_12 листом за №345 від 04.02.2022 року повідомлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зареєстрована та мешкає на даний час за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на 04.04.2020 року разом за зазначеною адресою був зареєстрований та проживав її брат ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою загиблого ОСОБА_3 , а також те, що станом на дату дорожньо-транспортної пригоди вони були зареєстровані та проживали за однією адресою. Зазначені обставини узгоджуються з доводами позову про тривалий сімейний зв`язок між позивачем та загиблим, ведення ними спільного побуту, взаємну підтримку та фактичне проживання однією сім`єю.

Отже, враховуючи встановлений факт родинних відносин, спільного проживання позивача із загиблим та характер їхніх сімейних зв`язків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належить до кола осіб, які відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи.

26.02.2021 року постановою старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Херсонській області кримінальне провадження №12020230240000535 від 05.04.2020 року за фактом дорожньо-транспортної події закрите, у зв`язку з відсутністю у діях водія автомобіля ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, саме по собі не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача.

Предметом розгляду у цій справі є не притягнення відповідача до кримінальної відповідальності, а вирішення питання про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. За таких обставин відсутність складу кримінального правопорушення не звільняє володільця джерела підвищеної небезпеки від обов`язку відшкодувати шкоду у випадках, передбачених цивільним законодавством.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто обставин, які відповідно до положень ст. 1187 ЦК України могли б виключати відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з положенням статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 461/8496/15-ц суд зазначив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, слід враховувати вимоги статей 1166, 1187 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, оскільки смерть ОСОБА_3 настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, а відповідач керував таким транспортним засобом, саме на нього покладається обов`язок з відшкодування завданої моральної шкоди незалежно від наявності його вини, якщо ним не доведено наявності обставин, які виключають таку відповідальність.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2020 року по справі № 752/17832/14-ц наголосила, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг душевних страждань позивача, обставини смерті її брата, раптовість та непоправність втрати близької людини, тривалі сімейні відносини між позивачем та загиблим, їх спільне проживання, значення загиблого у житті позивача та її дітей, а також те, що смерть ОСОБА_3 об`єктивно спричинила істотні негативні зміни у звичному житті позивача.

З урахуванням встановлених обставин справи, відсутності заперечень з боку відповідача, неподання ним доказів на спростування заявленого розміру шкоди, а також виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди у сумі 100 000 грн є обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд вважає необхідним відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст.ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву адвоката Бочарова Андрія Валерійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок, в рахунок відшкодування судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

СуддяН.К.Іванцова