Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №583/2148/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2148/26

3/583/794/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2026 року м. Охтирка

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Семенова О.С., за участю секретаря судового засідання Гайдейчук К.С., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Пирогової О.Т. /в режимі відео конференції/, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді завідуючого Охтирського районного відділення СМЕ,

за ст.173 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 780250 від 22 квітня 2026 року, ОСОБА_1 о 13 годині 30 хвилин 21 квітня 2026 року, перебуваючи у відділенні Охтирського районного СМЕ за адресою: м. Охтирка, вул. Петропавлівська, № 15, ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачено відповідальність ст. 173 КУпАП, який надійшов до Охтирського міськрайонного суду Сумської області 28 квітня 2026 року.

Судовий розгляд призначено на 11 травня 2026 року з повідомленням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілої.

08 травня 2026 року від потерпілої ОСОБА_2 надійшла заява про проведення судового розгляду без її участі / а.с. 9/.

11 травня 2026 року від представника ОСОБА_1 , адвоката Пирогової О.Т., надійшла заява про ознайомлення з адміністративним матеріалом та відкладенням судового розгляду в зв`язку з зайнятістю в кримінальному провадженні, де обвинувачений утримується під вартою / а.с. 12-14/.

Судовий розгляд було відкладено на 28 травня 2026 року з повідомленням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його представника та потерпілої. Потерпілій було направлено судову повістку рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, АДРЕСА_2 , конверт з судовою повісткою повернувся до суду / а.с. 19-20/.

З урахуванням думки представника Шовкопляса С.М. суд вважає за можливо провести судовий розгляд без участі потерпілої.

28 травня 2026 року від адвоката Пирогової О.Т. надійшло письмове пояснення, в якому вказано, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, оскільки відсутні докази звернення потерпілої з заявою чи повідомленням до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, тому не відомо на якій підставі було складено протокол про адміністративне правопорушення, відсутні докази хуліганських дій з боку ОСОБА_1 та хуліганського мотиву в його діях, в зв`язку з чим просить закрити провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП / а.с. 15-17/.

Суддя, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, дослідивши додані до протоколу письмові докази, дійшла висновку, що провадження в справі підлягає закриттю з таких підстав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суддя зазначає, що вони не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 з огляду на таке.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тобто протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умиснаабо необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Суддя дійшла висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч.2ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п.4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доводити свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Сам протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Відповідно до ст.173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.

Об`єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з пункотом 3 постанови Пленуму Верховного суду України N 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що складено протокол за те, що ОСОБА_1 о 13 годині 30 хвилин 21 квітня 2026 року, перебуваючи у відділенні Охтирського районного СМЕ за адресою: м. Охтирка, вул. Петропавлівська, № 15, ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

До протоколу про адміністративне правопорушення надано:

1.Письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 21 квітня 2026 року про те, що вона працює лікарем судово-медисним експертом ДСУСОБСМЕ Охтирського відділення СМЕ, розташованого за адресою: вул. Петропавлівська, 15, завідувачем цього відділення є ОСОБА_1 , який постійно її ображає на робочому місці нецензурними словами та застосовує відносно неї фізичну силу. 21 квітня 2026 року близько 13 год 30 хв вона перебувала в секційній кімнаті відділення СМЕ за вказаною адресою, де виконувала службові обов`язки. В цей час між нею та санітаркою медичною молодшою медсестрою ОСОБА_3 виникла розмова про те, що остання без її дозволу віддала тіло померлої. До спілкування втрутився ОСОБА_1 та став висловлюватися на її адресу нецензурними словами, чим порушував її гідність, що відбувалося у присутності ОСОБА_3 та молодшої медичної медсестри ОСОБА_4 / а.с. 5/;

2.Письмові пояснення ОСОБА_1 від 22 квітня 2026 року про те, що він працює на посаді завідуючого Охтирського районного відділу СМЕ за адресою: м. Охтирка, вул. Петропавлівська, 15. В цьому відділенні в нього є підлегла ОСОБА_2 , яка працює на посаді лікаря судово-медичної експертизи. З 2016 року між ними існує конфлікт з приводу того, що він зайняв посаду завідуючого відділом, в зв`язку з чим в них виникли неприязнені стосунки. 21 квітня 2026 року він перебував на робочому місці з підлеглою ОСОБА_2 , з нею не конфліктував та не висловлювався нецензурною лайкою в її бік, так як займався робочими справами та розтинами трупів, які перебувають на дослідженні в СМЕ / а.с. 3/;

3.Письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожної окремо про те, що вони працюють на посадах молодших медичних сестер в Охтирському СМЕ за адресою: м. Охтирка, вул. Петропавлівська, 15. 21 квітня 2026 року вони перебували на робочих місцях, о 13 год 30 хв між завідуючим ОСОБА_1 та лікарем ОСОБА_2 виникла розмова на підвищених тонах, в ході якої за їх присутності нецензурною лайкою ОСОБА_1 не висловлювався на адресу ОСОБА_2 , після розмови кожен з них пішов займатися своїми справами / а.с. 2, 4/.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 протягом певного часу склалися неприязнені особисті відносини.

У свою чергу суддя вважає, що наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 780250 від 22 квітня 2026 року не розкриті наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення, відсутні відомості про свідків.

Суддя зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Матеріали справи, ретельно досліджені судом, не містять доказів у підтвердження викладених у протоколі обставин. При цьому суд звертає увагу, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх поясненнях не підтвердили того факту, що ОСОБА_1 безпричинно висловлювався в бік потерпілої нецензурною лайкою.

Аналізуючи викладене, суддя вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Суд не може перебирати на себе функцію обвинувального органу та збирати докази в сторону погіршення становища особи, щодо якої складено протокол, оскільки це прямо суперечить завданням КУпАП та принципам судочинства.

Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя дійшла висновку, що сукупністю доказів у справі не доведено факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст.ст.245, 247, 251, 268, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИЛА:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду О.С. Семенова