Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №120/2762/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2762/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

28 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що чинним нормативним регулюванням не передбачено можливості незавершення процедури медичного огляду та неприйняття Медичною (військово-лікарською) комісією відповідного рішення за його результатами, а відсутність такого рішення свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно переклав обов`язок щодо завершення процедури медичного огляду на позивача, не з`ясував усіх обставин справи, неправильно розподілив тягар доказування та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

У своєму відзиві відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідач зазначає, що положення наказу МВС України № 285 не покладають на М(ВЛ)К обов`язку щодо фіксації явки чи неявки особи, встановлення причин незавершення проходження медичного огляду або прийняття окремих рішень у разі його непроходження, а оскільки позивач не завершив проходження медичного огляду з власної ініціативи, підстави вважати бездіяльність М(ВЛ)К протиправною та такою, що призвела до порушення прав позивача, відсутні.

Відповідач також вказує, що не був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та не був обізнаний про її розгляд судом першої інстанції, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву та надати докази на підтвердження своєї правової позиції.

У зв`язку із зазначеним відповідач просить визнати поважними причини неподання відповідних доказів до суду першої інстанції та долучити до матеріалів справи лист ЦМ(ВЛ)К від 24.04.2025 № 33/4-Г-320 як доказ, що має значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду справи судом першої інстанції у підсистемі «Електронний суд» внесено код ЄДРПОУ відповідача 07825318, тоді як правильним кодом є 08734457.

Вказана невідповідність призвела до неналежного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та її розгляд судом першої інстанції, унаслідок чого відповідач був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву та надати докази на підтвердження своєї правової позиції.

За таких обставин колегія суддів вважає поважними причини неподання відповідачем відповідних доказів до суду першої інстанції, а тому лист ЦМ(ВЛ)К від 24.04.2025 № 33/4-Г-320 підлягає долученню до матеріалів апеляційного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 07.06.2024 Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" за результатами проходження ОСОБА_1 медичного огляду ВЛК складено Довідку №2951/во, якою позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Згідно направлення на медичний огляд № 2544, він 08.11.2024 розпочав проходження медико-військової лікарської комісії (далі - М(ВЛ)К) у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та поданням рапорту на звільнення з ОВС.

В подальшому, представником позивача, адвокатом Чернілевською Р.В., діючи в від імені та в інтересах позивача, на ім`я Голови М(ВЛ)К ОСОБА_2 подано заяву від 22.11.2024 в якій наведено симптоми, які засвідчують погіршення стану здоров`я та надано на розгляд медичної комісії низку медичних документів (перелік наведений у заяві).

Листом від 28.11.2024 за вих. № 33/22-1589 відповідач повідомив представника позивача, що відповідно до п. розділу 3 Наказу № 285 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції. У цьому ж пункті вказано, що при встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фіскального обстеження та спеціальних досліджень. Окрім вказаного, згідно п. 10 розділу 3 наказу № 285, перед початком медичного огляду особі видасться Акт медичного огляду встановленої форми. До Акту долучаються результати обстежень, та документація, зазначена в направленні на медичний огляд, а також дані, що містяться в медичній інформаційній системі МВС.

З огляду на зазначене, враховуючи розділ 5 наказу № 285, Акт медичного огляду, направлення на медичний огляд, службова характеристика, результати психофізіологічного, психіатричного, психологічного обстеження - є робочими документами М(ВЛ)К, які створюються в процесі проходження особою комісії, та, відповідно до п. 7 розділу 1 наказу № 285, не можуть бути долучені до цього ж Акту медичного огляду.

Отже, за вказаних обставин позивача повідомлено, що М(ВЛ)К не винесено рішення щодо придатності до служби в поліції ОСОБА_1 .

Також, з матеріалів справи та повідомлених позивачем у позовній заяві обставин судом встановлено, що 02.12.2024 позивач особисто з`явився для проходження ВЛК та отримав Акт медичного огляду від 02.12.2024.

Згодом, у відповідь на заяву адвоката Чернілевської Р.В., поданої в інтересах ОСОБА_1 від 05.12.2024 про надання копії рішення за результатом медичного огляду, відповідач листом від 09.12.2024 за вих. № 33/22-1641 повідомив, 02.12.2024 позивач розпочав проходження медичного огляду для визначення придатності до служби в поліції, однак не завершив процедуру проходження медичної комісії в лікарів М(ВЛ)К з невідомих причин.

Враховуючи зазначене, М(ВЛ)К не винесено рішення щодо придатності до служби в поліції ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з такими діями відповідача (отриманою відповіддю) та вважаючи, що голова ВЛК безпідставно змусила його повторно проходити ВЛК, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не завершив проходження медичного огляду М(ВЛ)К, не пройшов обов`язкові обстеження у лікарів, визначених Положенням № 285, у зв`язку із чим у відповідача не виник обов`язок щодо прийняття експертного рішення про придатність до служби, а також не встановлено протиправної бездіяльності відповідача щодо ненадання Акта дослідження стану здоров`я, оскільки чинним нормативним регулюванням не передбачено обов`язку його видачі особі за наведених обставин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (далі по тексту - Положення № 285).

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення №285 це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ).

Основними завданнями М(ВЛ)К є зокрема, визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби (пп. 2 п. 2 розділ І Положення № 285).

М(ВЛ)К відповідно до покладених на них завдань зокрема проводять військово-лікарську експертизу щодо кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу (пп. 2 п. 3 розділ І Положення № 285).

Пунктом 14 розділу ІІ Положення №285 передбачено функції штатних М(ВЛ)К, зокрема:

1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;

2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду;

3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги.

Розділом ІІІ Положення № 285 визначено організацію проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки в поліції та обов`язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення (п.1 розділу ІІІ Положення № 285).

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Положення № 285 перед початком медичного огляду особі, яка направлена на медичний огляд, М(ВЛ)К видається Акт медичного огляду (додаток 8). До Акта медичного огляду долучаються результати обстежень, зазначених у пункті 9 цього розділу, та документація, зазначена в Направленні на медичний огляд, а також дані, що містяться в медичній інформаційній системі МВС (далі - МІС МВС).

Пунктом 11 розділу ІІІ Положення № 285 визначено, що медичний огляд особи в М(ВЛ)К проводиться з обов`язковим обстеженням лікарем-терапевтом, лікарем-хірургом, лікарем-невропатологом, лікарем-офтальмологом, лікарем-отоларингологом, лікарем-дерматовенерологом, лікарем-стоматологом, лікарем-психіатром та лікарем-психологом (клінічним психологом) ЗОЗ МВС, а за медичними показаннями - лікарями інших спеціальностей. Жінки обов`язково обстежуються лікарем- гінекологом.

Згідно з п. 19 розділу ІІІ Положення № 285 за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).

Аналіз вищенаведених положень дає підстави для формування висновку, що проходження медичного огляду та вивчення даних про особу насамперед потребує особисту участь та зацікавленість особи у проходженні відповідних медичних обстежень, з обов`язковим обстеженням у лікарів, перелік яких визначено п. 11 розділу ІІІ Положення № 285.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач самостійно ініціював проходження медичного огляду М(ВЛ)К у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, про що представником позивача зазначено у заяві, поданій на ім`я голови М(ВЛ)К 22.11.2024.

Безпосередньо проходження медичного огляду позивач розпочав 02.12.2024, що підтверджується виданим йому Актом медичного огляду, який містить особистий підпис позивача та дату його отримання.

Разом із тим, як убачається із листів Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» від 09.12.2024 № 33/22-1641 та 24.04.2025 № 33/4-Г-320, позивач не завершив проходження медичної комісії у лікарів М(ВЛ)К, а причин незавершення проходження медичного огляду відповідачу не повідомив.

Відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Положення №285 медичний огляд особи проводиться з обов`язковим проходженням визначених цим Положенням лікарів-спеціалістів. При цьому пунктом 19 розділу ІІІ Положення № 285 передбачено, що експертне рішення щодо придатності чи непридатності особи до служби приймається саме за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу.

Отже, прийняття відповідного рішення М(ВЛ)К є завершальним етапом процедури медичного огляду та можливе виключно після виконання особою визначених Положенням № 285 вимог щодо проходження відповідних медичних обстежень.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів завершення позивачем проходження медичного огляду, а Акт медичного огляду не містить відміток лікарів, проходження яких є обов`язковим відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Положення № 285.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача не виник обов`язок щодо прийняття передбаченого пунктом 19 розділу ІІІ Положення №285 експертного рішення, а тому твердження апелянта про допущення відповідачем протиправної бездіяльності є необґрунтованими.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо протиправності дій відповідача у зв`язку із ненаданням позивачу Акта дослідження стану здоров`я.

Положення № 285 передбачає видачу особі Акта дослідження стану здоров`я виключно у випадку необхідності уточнення діагнозу захворювання, поранення, травми чи їх наслідків та неможливості проведення відповідного обстеження у закладі охорони здоров`я МВС.

Абзацами другим-четвертим пункту 15 розділу ІІІ Положення № 285 встановлено, що у разі неможливості проведення необхідного дослідження стану здоров`я у ЗОЗ МВС обстеження може проводитися в інших закладах охорони здоров`я, а в такому випадку особі видається Акт дослідження стану здоров`я, який після завершення обстеження передається до М(ВЛ)К та враховується під час прийняття експертного рішення.

Таким чином, Акт дослідження стану здоров`я є документом, який використовується у процедурі медичного огляду як додатковий матеріал для прийняття експертного рішення, та Положення № 285 не містить обов`язку щодо його надання особі у спосіб та порядку, на яких наполягає апелянт.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо невидачі позивачу Акта дослідження стану здоров`я.

Крім того, матеріалами справи не підтверджуються доводи апеляційної скарги про безпідставне направлення позивача на повторне проходження М(ВЛ)К, оскільки проходження медичного огляду було ініційоване самим позивачем у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з правовою оцінкою суду першої інстанції та не містять нових обставин, які б спростовували його висновки.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Кузьмишин В.М. Канигіна Т.С.