Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №640/25551/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/25551/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І. Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «Юнікс Трейд Ко» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, суддя Сіпака А.В., у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми «Юнікс Трейд Ко» до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство фірма «Юнікс Трейд Ко» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС від 26.09.2019 UА100000/2019/000328/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні (випуску) чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2019 UА1001190/2019/01228.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.01.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2020 вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу було передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2025 вирішено розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.05.2023 судом прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без руху на підставі ч.13 ст.171 та запропоновано позивачу подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

Ухвала суду була доставлена до електронного кабінету позивача 23.05.2025.

Разом з тим, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, остання була повернута без розгляду підстав, передбачених п.7 ч 1 ст. 240 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду, Приватне підприємство фірма «Юнікс Трейд Ко» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 212 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. 3 (повернення позовної заяви), 6, 7, 11, 14, 26 частини 1 ст 294 цього Кодексу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року позовну заяву підприємства залишено без руху, оскільки позивачем подано до позовної заяви докази на іноземній мові без відповівдного перекладу на державній мові.

Стаття 160 КАС України містить вимоги до позованої заяви.

Відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Будь-якої вимоги щодо надання належним чином нотаріально посвідчених перекладів з поданих доказів зазначена норма закону не містить.

Разом з тим, КАС ВС у постанові від 15.02.2024 у справі № 1.380.2019.001249, адміністративне провадження № К/990/12559/22 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/117022674), зауважив, що документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

Зі змісту Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 № 13-1), вбачається, що особа, яка звертається до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, повинна пред`явити чинні паспорт або інший документ, який засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік. Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації; при цьому документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку.

За змістом ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. До доказів, викладених іноземною мовою, обов`язково мають додаватися переклади українською мовою.

З матеріалів справи убачається, що позивач подав до суду низку складених іноземними мовами документів, на які митний орган посилається у спірних картках відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ст 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, з огляду на вимоги другого речення частини 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи після відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження розпочався ще в Окружному адміністративному суді, оскільки ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного провадження цим судом прийнята ще 27.01.2020.

Водночас, Запорізький окружний адміністратиний суд прийняв ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін 04.04.2025, а ухвалу про залишення позовної заяви без руху прийняв 23 травня 2025 року, тобто після закінчення місячного строку з якого розпочинається розгляд справи.

За приписами частин 13-15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Таким чином, оскільки судом було прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків, зокрема, для надання належним чином оформлених перекладів долучених до заяви доказів, після початку розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження, суд допустив порушення вимог як ст. 171, так і статті 240 КАС України, оскільки не мав правових підстав для залишення позовної заяви без руху на стадії розгляду справи по суті.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що справа перебуває на розгляді судів з 2019 року і як Окружниий адміністравний суд м. Києва, так і Запорізький окружний адміністративний суд, відкриваючи провадження у справі та прийняття ухвали про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, не надали оцінки тій обставині, що частина поданих документів подана на іноземній мові без належного перекладу.

Колегія суддів зауважує, що, застосовуючи процесуальні норми, суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пункти 50-51, 69, та "Walchli v. France", №35787/03, пункт 29)

Одночасно, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" заява №23805/94, рішення від 04 грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain" заява №28090/95, пункт 45).

Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства фірми «Юнікс Трейд Ко» задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року скасувати, а справу № 640/25551/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми «Юнікс Трейд Ко» до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.