Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №640/18473/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/18473/21 Суддя (судді) першої інстанції: Каленюк Ж.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниця на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОУЗІНГ БЕНК КОЛЛЕКШН» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «КЛОУЗІНГ БЕНК КОЛЛЕКШН» звернулося з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 22 лютого 2021 року №UA100000/2021/000006/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючим органом митної вартості протиправно здійснено коригування імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, у зв`язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваних рішень без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при проведенні митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №UA100120/2021/372238 від 18 лютого 2021 року, відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику (105-2, 106-2) Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, оскільки документи містили розбіжності та не містили усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, усіх витрат (складові митної вартості), які додаються до ціни товарів і передбачені частиною десятою статті 58 МК України.

Крім того, відповідач стверджує, що за умовами контракту від 18 жовтня 2019 року №2 поставка товару здійснюється на умовах DAP - Дніпро (відповідає інвойсу від 12 лютого 2021 року №DAVE0000263 та специфікації від 12 лютого 2021 року №21/02/12 до контракту). Однак у графі 4 транспортного документу CMR від 12 лютого 2021 року місце завантаження не відповідає адресі продавця у наданих до МД №UA100120/2021/372238 від 18 лютого 2021 року документах (даних стосовно особи - відправника у CMR не зазначено), а у графі 3 місцем розвантаження товару вказано «Київ, Дніпро», що суперечить умовам поставки, обраним для поставки оцінюваної партії товару. Відповідач зауважив, що за умовами поставки DAP будь-які дії стосовно підготовки перевезення та доставки товару до обраного місця призначення жодним чином не стосуються покупця. Але зміст пункту 2 розділу ІV контракту вказує на те, що продавець несамостійний в обранні транспортного засобу, а це свідчить про інші умови поставки (EXW чи FCA). Крім того, декларант додатково надав договір на транспортні послуги від 10 лютого 2021 року, згідно з яким замовнику UAB Davoteksa відповідні послуги надає перевізник ФОП ОСОБА_1 . Надана заявка від 18 січня 2021 року не відноситься до оцінюваної поставки, а довідка про транспортні витрати від 11 лютого 2021 року не розкриває включення до митній вартості товару витрат на страхування вантажу покупцем.

На переконання відповідача, декларантом не підтверджено відомості щодо ціни товару, оскільки вказана у платіжному дорученні від 15 лютого 2021 року №9 сума 2669,05 євро (з посиланням на інвойс від 12 лютого 2021 року №DAVE0000263) не відповідає умовам передоплати згідно з договором (70% вартості товару), а платіжне доручення від 11 лютого 2021 року №8 на суму 6000,00 євро не може бути доказом оплати, так як узгодження поставки відбулось відповідно до специфікації 12 лютого 2021 року №21/02/12. Також комерційна пропозиція від 12 лютого 2021 року не містить банківські реквізити продавця, що викликає сумніви у її справжності.

Через відсутність у наданих декларантом документах усіх відомостей щодо включення складових митної вартості (транспортування, страхування) та неподання документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» відмовлено у митному оформленні товарів за митною декларацією від 18 лютого 2021 року №UA100120/2020/372238. Через неможливість застосування наступних методів митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби).

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято уповноваженим органом з дотриманням норм митного законодавства України.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 жовтня 2019 року між ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» (покупець) та компанією UAB Davoteksa (продавець) було укладено договір №2, предметом якого є продаж одягу та взуття, що використовувалися (second hand) сортованого І, ІІ, і ІІІ категорії (а.с.67-71).

18 лютого 2021 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару (одяг, що був у використанні, кількістю 14938,00 кг) на умовах DAP-Дніпро позивач в порядку електронного декларування подав МД №UA100120/2021/372238 (а.с.189). Митна вартість імпортованого товару становить 8669,05 євро. Для підтвердження митної вартості додано: зовнішньоекономічний договір від 18 жовтня 2020 року №2 (а.с.67-71), додаткові угоди від 10 січня 2020 року №01/01 та від 12 лютого 2021 року №21/02/12 до вказаного договору (а.с.64-65), рахунок-проформу від 09 лютого 2021 року №09.02.2021 (а.с.76), специфікацію від 12 лютого 2021 року (а.с.66), рахунок-фактуру (інвойс) №DAVE0000263 від 12 лютого 2021 року (а.с.75), платіжні доручення в іноземній валюті від 11 лютого 2021 року та від 15 лютого 2021 року №9 (а.с.72-73), автотранспортну накладну від 12 лютого 2021 року (а.с.99), пакувальний лист від 12 лютого 2021 року (а.с.77), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 16 лютого 2021 року (а.с.53), заяву про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 17 лютого 2021 року №17/02 (а.с.61), свідоцтво про дезінфекцію від 12 лютого 2021 року (а.с.62), заяву від 18 лютого 2021 року (а.с.63), копію митної декларації країни відправлення від 12 лютого 2021 року №21РL341010Е0044970 (а.с.81-82), фото (а.с.87-98).

Митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано про розбіжності в документах та відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним методом: 1) умовами постачання товарів заявлено DAP-Дніпро. Пунктом 2 розділу II контракту від 18 жовтня 2019 року №2 передбачено, що у вартість товару входить упаковка товару; згідно з інвойсом від 12 лютого 2021 року №DAVE 0000263 зазначено вартість товару та витрати на транспорт. Разом з тим, за умовами DAP продавець повинен нести також витрати по митному очищенню товару в країні експорту, які не зазначені як складова ціни товару або окрема складова його вартості в інвойсі. У пункті 1 розділу IV контракту вказано, що продавцем здійснюється навантаження товару на транспортний засіб покупця або перевізника покупця, а згідно з пунктом 2 розділу IV контракту якщо кількість або розміри товару унеможливлюють стандартне транспортування, продавець має передати покупцю докладні дані, що стосується кількості або розміру товару, з метою надання під завантаження відповідного транспортного засобу, що свідчить про несамостійність продавця в обранні транспортного засобу. Вибір покупцем транспортного засобу для перевезення вантажу відповідає умовам постачання товарів EXW та FCA. Таким чином, вказані факти свідчать про непідтвердження задекларованих умов поставки; 2) розділом VIII контракту передбачено попередню оплату - 70 відсотків вартості товару. Тільки у платіжному дорученні від 15 лютого 2021 року №9 на суму 2669,05 євро вказаний інвойс від 12 лютого 2021 року №DAVE0000263; у платіжному дорученні від 11 лютого 2021 року №8 на суму 6000,00 євро у графі «Призначення платежу» окрім контракту вказано проформу від 09 лютого 2021 року №09.02.2021. Оскільки узгодження поставки відбулось лише 12 лютого 2021 року відповідно до специфікації №21/02/12, то платіжне доручення від 11 лютого 2021 року №8 не можливо ув`язати з поставкою.

Декларанту запропоновано в 10-дениий термін надати: 1) страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалось); 2) банківські платіжні документи, які стосуються оцінюваного товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються, - про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію митної декларації країни відправлення (а.с.41).

ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» листом від 19 лютого 2021 року (а.с.78-80) надало Київській митниці Держмитслужби пояснення, що рахунок-проформа №09.02.2021 на суму 8200,00 євро була підставою для здійснення передоплати за товар згідно з платіжною інструкцією від 11 лютого 2021 року №8; компанія UAB Davoteksa є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством Литви з головним офісом в Каунасі (Литва), проте має декілька складів (які знаходяться у різних країнах), з одного з яких і було здійснено завантаження товару для подальшого його перевезення до місця призначення; ліцензуванню товар не підлягає, страхування не здійснювалося. Одночасно надано рахунок-проформу від 09 лютого 2021 року №09.02.2021 (а.с.76), заявку на перевезення товару від 18 січня 2021 року (а.с.54), комерційну пропозицію від 12 лютого 2021 року (а.с.59), довідку від 11 лютого 2021 року №2 щодо транспортних витрат перевізника (а.с.58), договір про надання транспортних послуг від 10 лютого 2021 року (а.с.55-57), комунікат МRN №21РL341010Е0044970 (а.с.84).

22 лютого 2021 року Київська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА10000000/2021/000006/2 (а.с.45-46).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності (ті, про які йшлося в повідомленні декларанту). Також вказано, що декларантом надано митну декларацію країни відправлення від 12 лютого 2021 року №921PL341010E0044970, у якій відсутні дані щодо обраних умов постачання товарів; неточність наданих документів стосовно умов поставки товару підтверджується також CMR від 12 лютого 2021 року, за яким місцем розвантаження товарів вказано двома географічними пунктами - Київ, Дніпро, що суперечить умовам поставки, обраним для всієї поставки оцінюваної партії товару; комерційна пропозиція від 12 лютого 2021 року не містить банківські реквізити продавця, що викликає сумніви у її справжності, оскільки кожне підприємство відповідає та контролює справжність власних даних; проформа від 09 лютого 2021 року №09.02.2021 містить умови поставки DAP без зазначення географічної назви місця, до якого прямує вантаж; переказ коштів відбувся 15 лютого 2021 року, що не відповідає своєчасній оплаті за товар відповідно до пунктів 3, 4 розділу VIII контракту; декларантом надано договір на транспортні послуги від 10 лютого 2021 року, згідно з яким замовнику (UAB Davoteksa) надаються відповідні послуги перевізником, однак подана на виконання цього договору заявка від 18 січня 2021 року не відноситься до оцінюваної поставки; довідка про транспортні витрати від ФОП ОСОБА_1 від 11 лютого 2021 року не розкриває включення до митній вартості товару витрат на страхування вантажу покупцем. Зважаючи на неподання декларантом документів за переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів, митну вартість на підставі статті 64 МК України визначено за резервним методом на рівні 1,2170 євро/кг - за раніше визнаною митною вартістю, яка збігається за умовами, обсягом партії та описом товару та наближена до часу поставки (МД від 10 лютого 2021 року №UА209170/2021/9313, від 10 лютого 2021 року №UA209140/2021/11223).

Також 22 лютого 2021 року Київська митниця Держмитслужби сформувала картку №UA100120/2021/00024 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.48).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA100120/2021/372530 від 24 лютого 2021 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.100-101).

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» 14 квітня 2021 року надало Київській митниці Держмитслужби додаткові пояснення та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №UA100120/2021/372238 від 18 лютого 2021 року (а.с.122-124), зокрема, платіжні доручення від 11 лютого 2021 року №8 та від 15 лютого 2021 року №9, комунікат МRN №21РL341010Е0044970, калькуляцію транспортних послуг, підготовлену ФОП ОСОБА_1 , договір про надання транспортних послуг, укладений між компанією UAB Davoteksa та перевізником ФОП ОСОБА_1 , платіжне доручення щодо оплати коштів компанією UAB Davoteksa за надані транспортні послуги перевізником ФОП ОСОБА_1 , довідку (виписку з бухгалтерської документації), копію митної декларації країни відправлення від 12 лютого 2021 року №21РL341010Е0044970. Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 22 лютого 2021 року №UА10000000/2021/000006/2 митним органом, про що позивач інформований листом від 20 квітня 2021 року №7.8-5/15/11/7858 (а.с.125-127).

На подані ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» в порядку статті 25 МК України скарги від 04 березня 2021 року (а.с.104-118) та від 29 квітня 2021 року (а.с.128-137) відповідач листами від 30 березня 2021 року №15115-02/13/378 (а.с.199-127) та від 28 травня 2021 року 308-4/15-02-02/13/5523 (а.с.138-142) повідомив про відсутність підстав для скасування спірного рішення.

Вважаючи протиправним рішення контролюючого органу про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості, а надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI (далі - Конвенція), Митним кодексом України (далі - МК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

У частинах другій, третій, п`ятій статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку №631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини четвертою, частинами п`ятою та шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої та десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному, з урахуванням вимог митного законодавства щодо необхідності проведення процедури митних консультацій.

Колегія суддів, враховуючи наявні в справі докази, звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, згідно переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що договором від 18 жовтня 2019 року №2 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця (компанії UAB Davoteksa) та покупця (ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн») (а.с.67-71).

За умовами цього договору загальна кількість товару, отриманого протягом терміну дії договору становить 250000,00 кг (пункт 1 розділу І); ціни на товари, що поставляються за цим контрактом, визначаються у євро і вказуються в інвойсах (пункт 1 розділу ІІ); поставка товару здійснюється на умовах CРТ - пункт призначення згідно з товарно-транспортними документами в термін, визначений продавцем, хіба що сторони погоджують інші умови поставки товару, при цьому навантаження товару на транспортний засіб покупця або перевізника покупця здійснюється продавцем (пункт 1 розділу ІV); умови оплати - не менше 70% вартості товару покупець оплачує у формі передоплати, а остаточний розрахунок за товар здійснюється покупцем не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання товару на підставі наданої покупцеві рахунку-фактури або можуть бути обумовлені інші умови оплати в проформі або фактурі (пункт 1 розділу VІІІ).

Додатковою угодою від 12 лютого 2021 року №01/12 до договору від 18 жовтня 2019 року №2 внесено зміни в пункт 1 розділу ІV, виклавши його в наступній редакції: «Поставка товару здійснюється на умовах DAP - місто Дніпро в термін, визначений продавцем, хіба що сторони погоджують інші умови поставки товару, при цьому навантаження товару на транспортний засіб продавця або перевізника здійснюється продавцем» (а.с.65).

На підставі рахунка-проформи від 09 лютого 2021 року №09.02.2021 (а.с.76) щодо поставки товару - одягу кількістю 14000,00 кг на суму 7000,00 євро (за ціною 0,50 євро за кг) ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» здійснило передоплату у сумі 6000,00 євро (не менше 70%), що підтверджено платіжним дорученням від 11 лютого 2021 року №8 (а.с.73).

Листом від 12 лютого 2021 року компанією UAB Davoteksa запропоновано ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» купити партію одягу (second hand) з ознаками зносу у кількості 14938,1 кг за ціною 0,50 євро за 1 кг (а.с.139).

У специфікації від 12 лютого 2021 року №21/02/12 сторонами зовнішньоекономічного контракту узгоджено поставку товару - одягу, що був у використанні, кількістю 14938,1 кг за ціною 7469,05 євро (а.с.66).

Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 12 лютого 2021 року №DAVE0000263 на умовах DAP-Дніпро поставлено товар - одяг, що був у використанні (3 категорія) кількістю 14938,10 кг на загальну суму 7469,05 євро (а.с.75).

Умови постачання DAP (Delivered аt рlace - поставка в місце призначення) означають, що продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення. За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» на підставі рахунка-фактури (інвойсу) від 12 лютого 2021 року №DAVE0000263 здійснило оплату у сумі 2669,05 євро, про що слідує з платіжної інструкції від 15 лютого 2021 року №9 (а.с.72).

Вказана в рахунку-фактурі 12 лютого 2021 року №DAVE0000263 вартість товару (7469,05 євро) та включена у рахунок-фактуру вартість транспортування товару у сумі 1200,00 євро узгоджується із сумами оплати, проведених на підставі платіжної інструкції від 11 лютого 2021 року №8 (а.с.73) та платіжної інструкції від 15 лютого 2021 року №9 (а.с.66) - 6000,00 євро та 2669,05 євро відповідно. Платежі здійснено на рахунок продавця - компанії UAB Davoteksa, платіжні реквізити якої відповідають тим, що зазначені в контракті, додатках до нього, рахунку-фактурі (інвойсі) від 12 лютого 2021 року №DAVE0000263 та рахунку-проформі від 09 лютого 2021 року №09.02.2021.

Також, з інвойсу від 12 лютого 2021 року №DAVE0000263 вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах DAP-Дніпро та її вартість становить 1200,00 євро (визначено окремим рядком до вартості товару 7469,05 євро), яка була включена у митну вартість.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Незважаючи на включення у митну вартість товару витрат на транспортування, ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» для підтвердження понесення таких витрат та суб`єктів, які були задіяні до транспортування товару (замовник та перевізник) на вимогу відповідача надало заявку на перевезення товару від 18 січня 2021 року (а.с.54), довідку від 11 лютого 2021 року №2 (а.с.58), договір про надання транспортних витрат від 10 лютого 2021 року (а.с.55-57), комунікат МRN №21РL341010Е0044970 (а.с.84).

Судом першої інстанції встановлено, що між компанією UAB Davoteksa (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) було укладено договір від 10 лютого 2021 року, за умовами якого протягом усього строку дії цього договору перевізник здійснює перевезення вантажу на підставі разових письмових заявок замовника, які складаються відповідно до умов цього договору і є його невід`ємною частиною.

Колегія суддів звертає увагу, що заявка на перевезення товару від 18 січня 2021 року (а.с.54) не стосується предмета поставки за МД №UA100120/2021/372238 від 18 лютого 2021 року, оскільки завантаження згідно з цією заявкою мало відбутися 25 січня 2021 року. Довідка від 11 лютого 2021 року №2 (а.с.58) не містить підстав здійснення перевезення вантажу за маршрутом місто Кельце (Польща) - місто Дніпро (України).

Разом з тим, як заявка на перевезення товару від 18 січня 2021 року, як і довідка від 11 лютого 2021 року №2 підтверджують договірні взаємовідносини з поставки товару між компанією UAB Davoteksa із ФОП ОСОБА_1 , а не взаємовідносини, які виникали між ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» та іншими особами.

Натомість згідно з пунктом 1 розділу VІІ договору від 18 жовтня 2019 року №2 продавець зобов`язаний разом з товаром надати такі товаросупровідні документи: рахунок-фактуру, специфікацію до рахунка-фактури, міжнародну товарно-транспорту накладну, копію митної декларації країни відправлення. Такі документи за фактом отримання їх від компанії UAB Davoteksa були надані Київській митниці Держмитслужби позивачем під час митного оформлення.

Відповідно до специфікації від 12 лютого 2021 року (а.с.66), рахунка-фактури (інвойсу) №DAVE0000263 від 12 лютого 2021 року (а.с.75) та автотранспортної накладної від 12 лютого 2021 року (а.с.99) товар поставлявся умовах DAP - місто Дніпро. Доводи відповідача щодо розбіжностей місць навантаження та розвантаження товару у вказаних документах та у CMR від 12 лютого 2021 року суд відхиляє з огляду на те, що транспортна накладна (CMR) використовується при міжнародних вантажних перевезеннях автомобільним транспортом та виписується для підтвердження укладення договору перевезення, який визначає відповідальність відправника, перевізника та одержувача товару; така накладна не містить даних, які могли вплинути на митну вартість товару. При цьому вартість транспортування, яка враховується у складі митної вартості товару, підтверджена попередньо вказаними документами, наданими позивачем до митного оформлення (вказана в рахунку-фактурі від 12 лютого 2021 року №DAVE0000263, виданому продавцем), а у листі від 19 лютого 2021 року (а.с.78-80) ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» пояснило, що компанія UAB Davoteksa є юридичною особою, яка зареєстрована з головним офісом в Каунасі (Литва), але має декілька складів (які знаходяться у різних країнах), з одного з яких і було здійснено завантаження товару для його перевезення до місця призначення.

Окрім того, не є обґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності даних у декларації країни відправлення від 12 лютого 2021 року №921PL341010E0044970 про умови постачання товару, оскільки митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Стосовно доводів апелянта про невідповідність поставки товару умовам DAP з посиланням на пункт 2 розділу IV контракту, колегія суддів зазначає, що за змістом цього пункту якщо кількість або розміри товару унеможливлюють стандартне транспортування, продавець має передати покупцю докладні дані, що стосується кількості або розміру товару, з метою надання під завантаження відповідного транспортного засобу.

Так, умови поставки, визначені договором, необхідно розглядати комплексно, адже пунктом 1 розділу IV договору від 18 жовтня 2019 року №2 у його первинній редакції було передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ - пункт призначення згідно з товарно-транспортними документами в термін, визначений продавцем, хіба що сторони письмово погоджують інші умови поставки товару, при цьому навантаження товару на транспортний засіб покупця або перевізника покупця або перевізника покупця здійснюється продавцем. Натомість додатковою угодою від 12 лютого 2021 року №01/12 до договору від 18 жовтня 2019 року №2 внесено зміни в пункт 1 розділу ІV із визначенням умов поставки DAP - місто Дніпро, що не було враховано відповідачем під час митного оформлення.

Зазначені документи у сукупності повністю підтверджують складові митної вартості товару. З жодних документів не випливає, що позивач мав окремі витрати по страхуванню товару, що стверджувало ТзОВ «Клоузінг Бенк Коллекшн» у листі від 19 лютого 2021 року (а.с.78-80); а в пункті 3 розділу ІІ договору від 18 жовтня 2019 року №2 обумовлено, що у вартість товару включається вартість упаковки (тара).

Таким чином, встановлені судом обставини дозволяють дійти висновку, що «розбіжності» в документах, про які було вказано у повідомленні декларанту, є надуманими та носять суб`єктивний характер.

При цьому, судом першої інстанції правильно наголошено, що вимога про надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалось); банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунка про здійснення платежів третім особам на користь продавця (якщо такі платежі здійснюються) - рахунка про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; копії митної декларації країни відправлення відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

У той же час, відповідач не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є зовнішньоекономічний договір від 18 жовтня 2020 року №2 (а.с.67-71) з додатковими угодами (а.с.64-65), рахунок-фактура (інвойс) №DAVE0000263 від 12 лютого 2021 року (а.с.75), платіжні доручення в іноземній валюті від 11 лютого 2021 року та від 15 лютого 2021 року №9 (а.с.72-73).

Наразі, витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

Документи, які були подані до митного оформлення, та у зв`язку із повідомленням митниці, а так само до скарги на спірне рішення, не вказують на інші, ніж задекларовані позивачем, ціну партії імпортованого товару та сплачених на користь продавця, який мав обов`язки доставити товар у визначене сторонами зовнішньоекономічного контракту місце, вартості за перевезення товару.

Таким чином, доводи митного органу про наявність істотних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

При цьому, колегія суддів також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Водночас, у спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дату митних декларацій (МД від 10 лютого 2021 року №UА209170/2021/9313, від 10 лютого 2021 року №UA209140/2021/11223), ціна товару яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом (а.с.186-188). Як видно із цих митних декларацій, в одному випадку товар імпортувався на умовах DAP, і іншому - CPT; такий товар мав ступінь зносу 25% та 28% й митна вартість визначалася відразу за резервним методом за МД№UА209170/2021/009313 та за основним методом за МД №UA209140/2021/011223. Отже, асортимент речей (одягу), їх стан та ступінь зносу й інші чинники можуть впливати на формування ціни.

Також, за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16), навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Митним органом не було наведено обґрунтованих пояснень щодо визначення митної вартості у застосованих ним розмірах.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем документи для митного оформлення товару, на думку колегії суддів, дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 28.05.2026р.)