Окрема думка від 19 травня 2026 р. у справі №524/13130/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/13130/25 Номер провадження 22-ц/814/2079/26Головуючий у 1-й інстанції Колеснікова О. М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

ОКРЕМА ДУМКА

20 травня 2026 року м. Полтава

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 травня 2026 року в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя – Лобов О.А., судді: Дорош А.І., Триголов В.М., апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково: рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 15 січня 2026 року скасоване у частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» витрат зі сплати судового збору у сумі 3 028 грн, ухвалено у цій частині нове рішення, яким витрати зі сплати судового збору компенсовані ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за рахунок Держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України» в іншій частині рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 15 січня 2026 року залишено без змін.

Обставини справи.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , тому обліковується у ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» як споживач послуг з теплопостачання.

Оскільки ОСОБА_1 не здійснював оплату вартості наданих послуг у період з листопада 2022 року по березень 2025 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» просило суду стягнути з нього на його користь заборгованість у сумі 20 618,20 грн, а також інфляційні втрати та три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов?язання.

Задовольняючи позов, а саме стягуючи заявлену ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» суму заборгованості за надані послуги з теплопостачання, суд першої інстанції, з яким погодилася колегія суддів, визнав доведеними обставини, на які посилався позивач у підтвердження заявлених вимог.

З рішенням колегії суддів у частині стягнення із відповідача заборгованості за надані послуги з теплопостачання у розмірі, визначеному позивачем я погодитися не можу з огляду на такі мотиви.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Як убачається відзиву на позов і апеляційної скарги (а.с.23-24, 49-50), ОСОБА_1 , заперечуючи позовні вимоги і законність рішення суду першої інстанції, стверджував, зокрема про те, що заборгованість нарахована ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» незаконно всупереч приписам статті 1 Закону № 2479-IX від 29.07.2022, згідно якої протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Тарифи, які застосовує ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», є істотно більшими, ніж ті, що діяли до 24 лютого 2022 року для мешканців м.Кременчука.

У письмових поясненнях від 19 травня 2026 року ОСОБА_1 просив апеляційний суд при розгляді справи врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.01.2026 (справа № 524/2748/24).

Колегія суддів, надаючи відповідь на зазначені доводи відповідача, зазначила таке: висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач, не є релевантними з огляду на відмінність предмету спору і фактичні обставини справ; відповідач не звертався із позовом про здійснення перерахунку вартості наданих послуг з теплопостачання; у цій справі не подав зустрічний позов, свій контррозрахунок також не надав, а у розрахунку заборгованості (а.с.5) не розмежовано вартість послуг за попереднім тарифом та новим, що позбавляє апеляційний суд визначити реальний розмір заборгованості (за умови пред?явлення зустрічного позову).

Такі мотиви колегії суддів є формальними, суперечать приписам ст.2 ЦПК України.

Верховний Суд послідовно підтримує позицію про те, що споживач є «слабкою» стороною спору, тому права споживача підлягають особливому захисту, що не є порушенням принципу рівності сторін у цивільному судочинстві.

Враховуючи предмет спору у цій справі, законність нарахованої суми заборгованості за надані послуги є істотною обставиною, яку має встановити суд для правильного вирішення спору.

У справі, розглянутій Верховним Судом № 524/2748/24, на які посилається відповідач, та у цій справі – відмінний предмет спору, проте у численних справах, розглянутих Верховним Судом, про які колегії суддів достеменно відомо, встановлено, що застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» тарифу для нарахування заборгованості мешканцям м.Кременчука (лівобережної його частини), у тому числі відповідачу ОСОБА_1 (як мешканцю лівобережної частини м.Кременчука), є незаконним, оскільки суперечить Закону № 2479-IX від 29.07.2022.

Відсутність зустрічного позову або ж окремого позову ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про зобов?язання здійснити перерахунок заборгованості не звільняє колегію суддів від обов?язку перевірити обгрунтованість доводів заперечень ОСОБА_1 у частині незаконності нарахованої заборгованості (незаконне збільшення тарифу після 24 лютого 2022 року) і встановити у своєму рішенні (постанові) чи законно нарахована відповідачу заборгованість за тарифами, які є більшими, ніж ті, що діяли до введення мораторію на підвищення вартості послуг.

Наведені колегією суддів формальні доводи щодо відсутності можливості визначити реальний (що таке «реальний» колегія суддів не пояснює) розмір заборгованості призвели до того, що колегія суддів у вирішенні цього спору так і не встановила істотну обставину, яка є обов?язковою для правильного вирішення спору такої категорії, ігноруючи висновки Верховного Суду щодо правомірності застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» після 24 лютого 2022 року тарифу, який є істотно більшим.

Інформація про розмір тарифу, що діяв для мешканців м.Кременчука (лівобережної частини) до початку війни в Україні, є загальнодоступною у відкритих джерелах, порядок нарахування плати за надання послуг з теплопостачання визначений відповідними нормативними актами, які регулюють спірні правовідносини.

З наведених обставин вважаю, що колегія суддів ухилилася від встановлення істотної обставини у цій справі та всупереч приписів ст.2, ст.10, ст.11, а також п.п.в п.п.3 ч.1 ст.382 ЦПК України ухвалила незаконне рішення.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.А. Лобов