Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №554/10246/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10246/24 Номер провадження 22-ц/814/1395/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Панченка О.О., Триголова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Лучко Тетяна Іванівна, на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 19 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 07 травня 2018 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») та відповідачем, шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), укладена угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії становить 200000,00 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа- Банк». Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

На підставі договору факторингу від 20 вересня 2021 року укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 07 травня 2018 року, укладеним між АТ «Альфа Банк» та відповідачем.

Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20 вересня 2021 року обліковується заборгованість в розмірі 51573,88 грн.

Враховуючи вищевказане, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 51573,88 грн, судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 19 листопада 2025 року позов ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9039,28 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 545,04 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 19 листопада 2025 року у частині розміру стягнутих витрат на професійну правничу допомогу не погодилась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Лучко Т.І., та оскаржила його у вказаній частині, в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохала суд зменшити судові витрати на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що заявлені витрати на правову допомогу є завищеними, оскільки при складанні позовної заяви витрачено лише 2,1 години з використанням незначної кількості нормативно-правових актів.

Вказує, що позовна заява написана по шаблону, є типовою, не потребує додаткового вивчення законодавчої бази та витрачання великої кількості часу для її написання.

Зауважує, що представник позивача не був присутній ні на жодному судовому засіданні по даній справі, надаючи клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на часткове задоволення позову в розмірі 9039,28 грн, вважає, що сума гонорару за надання правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн задоволена судом першої інстанції, неспівмірна із сумою задоволених позовних вимог та наданих послуг.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 19 листопада 2025 року без змін.

Стверджує, що позивачем разом із позовною заявою надано всі докази, які підтверджують розмір витрат позивача на правничу допомогу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову становить 51543,88 грн, що є менше ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Щодо меж перегляду рішення місцевого суду

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Лучко Т.І., стосується виключно незгоди із розміром стягнення судових витрат у частині витрат на професійну правничу допомогу, то в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 19 листопада 2025 року в іншій частині.

Позиція суду апеляційної інстанції

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною четвертою та п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Таким чином, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Тобто, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №671/1957/20.

Факт понесення судових витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції доводиться копією договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року, укладеним між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І., актом №1 приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року, платіжною інструкцією №3578 від 29 липня 2024 року.

Пунктом 3.1 договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року визначено, що вартість послуг адвоката встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого адвокатом часу на надання послуг становить 2000,00 грн без ПДВ. Конкретні суми до оплати наводяться в акті (актах) приймання-передачі наданих послуг, надісланих адвокатом та погоджених з клієнтом (а.с.24-25).

Відповідно до акту №1 приймання-передавання наданих послуг від 15 липня 2024 адвокатом Литвиненко О.І. надані ТОВ «ФК Еліт Фінанс» такі послуги, а саме: надання первинної консультації – 0,5 год, вартість – 1000,00 грн, правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини – 2 год, вартість – 4000,00 грн, підготовка та подання позовної заяви – 2,1 год, вартість – 4200,00 грн, всього 9200,00 грн (а.с.25 зворот).

Згідно платіжної інструкції №3578 від 29 липня 2024 року вбачається, що витрати на правничу допомогу за договором №03-07/24 від 03 липня 2024 року сплачені в сумі 9200,00 грн (а.с.27).

Тобто, надані документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, які понесені останнім під час розгляду справи в місцевому суді.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена сума гонорару за надану правову допомогу не є співмірною з вимогами статті 137 ЦПК України та не відповідає складності справи.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не подавалися заяви щодо зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що рішенням місцевого суду позов задоволено частково на суму 9039,28 грн, тобто на 18% від ціни позову 51573,88 грн.

Положеннями частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт перший частини третьої статті 133 ЦПК України).

Враховуючи, що позов задоволено частково, тому витрати на професійну правову допомогу, відповідно до пропорційно задоволених вимог складають, у сумі 1656,00 грн.

Суд апеляційної інстанції беручи до уваги, що сам відповідач, в інтересах якого діє представник - адвокат Лучко Т.І., в апеляційній скарзі прийшла до переконання, що саме 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, буде достатньо, приходить до висновку про їх задоволення саме в розмірі 2000,00 грн, як вказано в апеляційній скарзі, виходячи із принципу диспозитивності (стаття 13 ЦПК України).

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги в частині щодо неспівміності стягнутих коштів на професійну правничу допомогу, які є не пропорційними задоволеним позовним вимогам, є слушними.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 19 листопада 2025 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу – змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (замість стягнутих 5000,00 грн).

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Лучко Тетяна Іванівна - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 19 листопада 2025 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (замість стягнутих 5000,00 грн).

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 19 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 травня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді О.О. Панченко

В.М. Триголов